Малинівка (Ізюмський район)

Мали́нівка — село в Україні, у Барвінківській міській громаді Ізюмського району Харківської області. Населення становить 276 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Гаврилівська сільська рада.

село Малинівка
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Ізюмський район
Тер. громада	Барвінківська міська громада
Код КАТОТТГ	UA63040030260069806
Облікова картка	Малинівка
Основні дані
Засноване	1863—1864
Населення	276
Площа	0,412 км²
Густота населення	669,9 осіб/км²
Поштовий індекс	64742
Телефонний код	+380 5757
Географічні дані
Географічні координати	48°49′2″ пн. ш. 36°41′50″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	200 м
Найближча залізнична станція	Дубове
Місцева влада
Адреса ради	64701, Харківська обл., Ізюмський р-н, м.Барвінкове, вул. Центральна, буд.8
Карта
Малинівка
Малинівка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Малинівка.

Географія

Село Малинівка розташоване за 12 км від смт Близнюки, залізнична станція Дубове з декількома вантажними терміналами, примикає до села Енергетиків (Ізюмський район). Село знаходиться на початку балки Сухий Торець, по якій протікає струмок, один з витоків річки Сухий Торець. Біля села зроблена загата.

Історія

Вважається, що село Малинівка було засновано у 1863—1864 роках. У 1864 році у власницькому селі Малинівка (Голодрабівка) «при вершині річки [Сухий] Торець» значилося 18 душ населення при 4 дворах^[1]. На плані генерального межування Ізюмського повіту, складеному після 1870 року, Малинівка «біля витоку річки Сухий Торець» значиться як село^[2]. Вказана Малинівка «у вершині балки Торець» і на карті Ф.Ф.Шуберта (1875 рік)^[3]. Імовірно, на початку ХХ століття Малинівку також могли називати Крутоярівкою^[4].

У 1869 році було відкрито рух по Курсько-Харково-Азовській залізниці, на якій були відкриті станції Надєждіне (Близнюки) і Гаврилівка. Перші письмові відомості про роздільний пункт при селі Малинівка — однойменну «полустанцію» — датовані 1883 роком^[5]. Нині це залізнична станція Дубове.

Станом на 1927 рік, на хуторі Малинівка проживало 192 особи, по роз'їзді Дубове  19 осіб; дворів було, відповідно, 35 і 6. На хуторі працював паровий млин і були організовані курси лікнепу. В залізничних будках №№ 876, 877, 878, 878-а, 878-б проживали 36 чоловік^[6]. У другій половині 1930-х років в Малинівці було 62 двори, що в 1,5 рази більше, ніж в 1927 році^[7].

У 1970—1980-х роках в селі проживали 220 чоловік^[8]. Приросту населення в селі сприяли відкриття в Малинівці повноцінної станції Дубове після Другої світової війни, а також налагодження регулярного сполучення приміських поїздів на Близнюки, Лозову, Харків, Гаврилівку, Язикове, Гусарівку, Слов'янськ, Краматорськ (до 2014 року — до Горлівки, у 1962—2009 роках також на Мерцалове, Красноармійськ).

У 2005—2006 році в селі Малинівка було відкрито Храм Сергія Радонезького, для чого було віддано будівлю місцевого клубу^[9]. Діти села Малинівка їздять шкільним автобусом до шкіл у селах Пригоже й Гаврилівка^[10].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Барвінківської міської громади.^[11]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Барвінківського району, село увійшло до складу Ізюмського району^[12].

Економіка

В селі діє молочно-товарна ферма.