Мала Білина
село в Самбірському районі Львівської області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Мала́ Білина — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 424 особи. Орган місцевого самоврядування - Новокалинівська міська рада.
| село Мала Білина | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Самбірський район |
| Тер. громада | Новокалинівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46080070200015771 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1442 |
| Населення | 424 |
| Площа | 16,13 км² |
| Густота населення | 30,01 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81467 |
| Телефонний код | +380 3236 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°31′59″ пн. ш. 23°25′13″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
273 м |
| Водойми | Бистриця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81464, Львівська область, Самбірський район, м. Новий Калинів, пл. Авіації,1а |
| Карта | |
  Мала Білина | |
 Мала Білина | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Спочатку село мало назву Білівка. За народними переказами, його назвали саме так, тому що води Дністра та Бистриці під час весняного розливу «біліли» під сонячними променями.[1]
Вперше згадується у писемних джерелах в 1442 році.
Рішенням Ген. Радом. сейму від 22 травня 1505 року підтверджено розпорядження польського короля Олександра щодо дарування території на захід від Великої Білини у Самбірському окрузі Перемишльської землі постільничому Федькові Білю та його нащадкам.[2]
Відомо, що у 1508 році в селі вже існувала парафіяльна церква.
Згідно з ревізією 1692 року селом володів 1 шляхтич. Тоді у Малій Білині було 27 кметів. Кількість осілих дворів була 28.[2]
Після 1–го поділу Польщі 1772 року село Мала Білина відійшла до Австрійської імперії (від 1867 року — Австро-Угорщина). 1918–1919 рр. — під владою ЗУНР, 1919–1939 рр. — Другої польської республіки. Від 1939 року — у складі УРСР. Від червня 1941 року до кінця липня 1944 року — під німецько–фашистською окупацією.
До середини 1950–х років у селі та його околицях вели боротьбу загони ОУН–УПА.[2]
Дерев'яна церква латинізованого типу розташована на початку села, недалеко від нового мурованого храму.
Теперішня тризрубна безверха будівля, увінчана над навою ліхтарем з маківкою на двосхилому спільному даху збудована у 1671 (1672) році. Ерекційний акт парафії походить з 1672 року. У 1930–х рр. гонтове покриття дахів замінили цинкованою бляхою.
В інтер'єрі внутрішній простір розкрито глибинно, утворюючи вільний анфіладний перехід від одного зрубу до іншого. Бабинець перекритий плоскою стелею, центральний і східний зруби — зрубними склепіннями коробового обриси. Хори влаштовані уздовж стін бабинця і виходять на західну стіну основного зрубу у вигляді вузьких балконів.
Зачинена з 1962 по 1989 роки, при радянській владі. Належала громаді УАПЦ, після об'єднавчого собору (2018 р.) — ПЦУ.
Церква є пам'яткою архітектури національного значення.
Церква Пресвятої Тройці ПЦУ (1671). Пам'ятка національного значення.
Дзвіниця поруч з храмом. Пам'ятка культурної спадщини.
| Священники, які обслуговували парафію | |
|---|---|
| Роки | Ім'я |
| ? — 1801 | о. Степан Денекевич |
| 1801–1811 | о. Григорій Гілевич |
| 1819–1837 | о. Василь Яновський (1761–11.04.1844) |
| 1837 — ? | о. Лукаш Тмянський |
Також в селі є мурована Церква Пресвятої Тройці УГКЦ (2004).
- Символічна могила пам'яті Українськиї січових стрільців (1991);
За переписом населення 2001 року, проживали 602 особи, станом на 2016 рік — 423 особи; 2020 — 424 особи, із них — 187 чол. і 237 жін., українці.[1]
В селі розвідано поклади газу.
Працює філія ТзОВ «Барком», яка розводить свійських тварин, Фермерське господарство «Білина–Агро», ПП Агрофірма «Галичина».[3]
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
