Максиміліан Баденський

Максиміліан Александр Фрідріх Вільгельм Баденський (нім. Maximilian Alexander Friedrich Wilhelm Prinz von Baden; 10 липня 1867(18670710) — 6 листопада 1929) — баденський принц з династії Церінгенів, німецький політичний і військовий діяч, останній канцлер Німецької імперії (з 3 жовтня до 9 листопада 1918 року). Оголосив про зречення Вільгельма II і залишив свою посаду, передавши повноваження Фрідріху Еберту. Його ім'ям названо палац принца Макса в Карлсруе.

Максиміліан Баденський
Maximilian von Baden
Максиміліан Баденський
рейхсканцлер Німецької імперії
3 жовтня — 9 листопада 1918 року
Монарх	Вільгельм III
Попередник	Георг фон Гертлінг
Наступник	Фрідріх Еберт
прем'єр-міністр Пруссії
3 жовтня — 9 листопада 1918 року
Монарх	Вільгельм III
Попередник	Георг фон Гертлінг
Наступник	Фрідріх Еберт
міністр закордонних справ Пруссії
3 жовтня — 9 листопада 1918 року
Монарх	Вільгельм III
Попередник	Георг фон Гертлінг
Наступник	Фрідріх Еберт
Народився	10 липня 1867(1867-07-10)[1][2][…] Баден-Баден, Велике герцогство Баденське, Німецький союз[1]
Помер	6 листопада 1929(1929-11-06)[1][2][…] (62 роки) Залем, Баденська республіка, Веймарська республіка[1]
Відомий як	політик
Країна	Велике герцогство Баденське і Німецька імперія
Alma mater	Лейпцизький університет і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Політична партія	незалежний політик
Династія Церінгени
Батько	Вільгельм Баденський
Мати	Марія Максиміліанівна Лейхтенберзька
У шлюбі з	Марія Луїза Ганноверська
Діти	Марія Александра, Бертольд
Релігія	протестантизм
Нагороди	Орден Вірності (Баден) Великий хрест ордена Церінгенського лева Орден Бертольда І (Велике герцогство Баден) Орден Альберта Ведмедя (Ангальт) Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг) Орден Святого Губерта Орден Святого Георгія (Ганновер) Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне Орден Чорного орла Орден Вендської корони Орден Людвіга Гессенського Великий командор ордена дому Гогенцоллернів Великий хрест ордена Білого Сокола Орден Рутової корони Залізний хрест 2-го класу Командорський хрест 1-го класу ордена Військових заслуг Карла Фрідріха Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана Орден Слона Кавалер Великого хреста ордена «Святий Олександр» Орден князя Данила I Орден Святого Андрія Первозванного
Підпис
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в сім'ї принца Вільгельма Баденського^[ru] і Марії, княгині Романівської і герцогині Лейхтенберзької (з роду Богарне). Онук великого герцога Леопольда Баденського, принцеси Софії Шведської, герцога Максиміліана Лейхтенберзького і великої княгині Марії Миколаївни.

У липні 1900 року Максиміліан одружився з Марією Луїзою, принцесою Ганноверською (1879—1948), дочкою Ернста Августа II Ганноверського. У подружжя народилося двоє дітей:

• Марія Александра (1902–1944), згодом стала дружиною принца Вольфганга Гессен-Кассельського;
• Бертольд (1906–1963).

Дотримувався ліберальних поглядів як до, так і під час Першої світової війни. Восени 1918 року Максиміліана було призначено канцлером Німеччини, щоб домовитися про перемир'я із союзниками та зберегти монархію. Він сформував уряд, який вперше включав соціал-демократів: Фрідріха Еберта та Філіппа Шайдемана. 1 листопада 1918 року захворів на застуду. «Надмірна доза снодійного, — писав Девід Ллойд Джордж, — занурила його в забуття на 36 вирішальних годин з 1 по 3 листопада. Коли він прокинувся, виявилося, що останні союзники Німеччини — Туреччина й Австро-Угорщина — вже вийшли з війни. А заворушення, розпалювані більшовицькими агітаторами, спалахнули по всій Німеччині»^[3].

Нагороди

Нагороди Німеччини

• Орден Вірності (Баден)
• Орден Церінгенського лева
• Орден Бертольда I
• Медаль Фрідріха-Луїзи
• Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1885)
• Орден Альберта Ведмедя, великий хрест (1889)
• Орден Святого Губерта (1899)
• Орден Святого Георгія (Ганновер)
• Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест
• Орден Людвіга Гессенського, великий хрест
• Орден Вендської корони, великий хрест з короною в руді
• Орден Чорного орла з ланцюгом
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командор
• Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу
• Орден Білого Сокола, великий хрест
• Орден Рутової корони
• Залізний хрест 2-го класу
• Орден Військових заслуг Карла Фрідріха, командор 1-го класу (30 серпня 1914)

Іноземні нагороди

• Орден Святого Олафа, великий хрест (Норвегія) (30 серпня 1887)
• Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (Австро-Угорщина) (1900)
• Орден Слона (Данія) (10 липня 1900)
• Орден Серафимів (Швеція) (24 квітня 1902)
• Орден Леопольда I, великий ланцюг (Бельгія)
• Орден «Святий Олександр», великий хрест (Болгарія)
• Орден князя Данила I, великий хрест (Чорногорія)
• Орден Андрія Первозванного (Російська імперія)

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118732137 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Lundy D. R. The Peerage

   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
3. Ллойд Джордж Д. Военные мемуары. М., 1938 г., Т. 6, с. 145