Дзвінкий ясенний африкат

Voiced alveolar non-sibilant affricate
Voiced alveolar non-sibilant affricate
d͡ð̠
d͡ð̳
d͡ɹ̝

Дзвінкий ясенний африкат
Дзвінкий ясенний африкат
d͡z
d͜z
Номер МФА	104 133
Кодування
HTML (десяткове)	ʣ
Юнікод (hex)	U+02A3
X-SAMPA	dz
Кіршенбаум	dz
Звучання
	noicon джерело · допомога

Дзвінкий ясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨d͡z⟩ або ⟨d͜z⟩ (раніше — ⟨ʣ⟩). Твердий шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі диграфом дз.

Коротка інформація Дзвінкий ясенний африкат, d͡z ...

Закрити

Назва

Дзвінка альвеолярна африката
Дзвінкий альвеолярний африкат (англ. Voiced alveolar affricate)
Дзвінкий альвеолярний африкат-сибілянт (англ. Voiced alveolar sibilant affricate)
Дзвінкий альвеолярний зімкнено-щілинний приголосний
Дзвінка ясенна африката
Дзвінкий ясенний африкат
Дзвінкий ясенний африкат-сибілянт
Дзвінкий ясенний зімкнено-щілинний приголосний

Дзвінкий ясенний африкат-сибілянт

Властивості

Властивості дзвінкого ясенного африката:

Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Більше інформації Мова, Слово ...

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
італійська^[1]		zero	[ˈd͡zɛːɾo]	нуль	Див. італійська фонетика

Закрити

Зубний ламінальний ясенний

Dentalized laminal alveolar [d̻͡z̪]

Більше інформації Мова, Слово ...

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
білоруська^[2]	дзеканне	[ˈd̻͡z̪ekän̪ʲe]	дзекання	Див. білоруська фонетика
вірменська (східна)^[3]	ձուկ	[d̻͡z̪uk]	риба
латвійська^[4]	drudzis	[ˈd̪rud̻͡z̪is̪]	гарячка	Див. латвійська фонетика
македонська^[5]	ѕвезда	[ˈd̻͡z̪ve̞z̪d̪ä]	зірка	Див. македонська фонетика
польська^[6]	dzwon	[d̻͡z̪vɔn̪]	дзвінок	Див. польська фонетика
російська^[7]	плацдарм	[pɫ̪ɐd̻͡z̪ˈd̪är̠m]	'bridge-head'	Алофон /t͡s/. Див. російська фонетика
сербська^[8]	отац би	[ǒ̞t̪äd̻͡z̪ bi]	батько б	Алофон /t͡s/^[8]. Див. сербська фонетика
словацька	sadzba	[ˈsäd̻͡z̪bä]	тариф
угорська^[9]	bodza	[ˈbod̻͡z̪ːɒ]	бузина	Див. угорська фонетика
українська^[10]	дзвін	[d̻͡z̪ʋin̪]	—	Див. українська фонетика
чеська^[11]	Afgánec	[ˈävɡäːnɛd̻͡z̪ bɪɫ̪]	афганець	Алофон /t͡s/. Див. чеська фонетика

Закрити

Ясенний невеляризований

Non-retracted alveolar [d͡z]

Більше інформації Мова, Слово ...

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
абхазька	аӡы	[ɑˈd͡zɨ]	вода	Див. абхазька фонетика
адигейська	дзэлӀы	[d͡zaɬʼə]	солдат
азербайджанська (діал.)	Cəbrayıl	[d͡zæbɾɑˈjɯɫ]	Гавриїл
албанська	xehe	[d͡zɛhɛ]	мінерал
англійська (кокні)^[12]	day	[ˈd͡zæˑɪ̯]	день	Алофон /d/^[13]^[14]. Див. англійська фонетика
берберська (кабил.)	Lz̗ayer	[ld͡zajər]	Алжир
вірменська (зах.)	ծակ	[d͡zɑɡ]	дірка
гебрейська	תזונה]	[d͡zuna]	харчування	Див. гебрейська фонетика
грецька	τζάμι	[ˈd͡zami]	вітраж
грузинська^[15]	ძვალი	[d͡zvɑli]	кістка
кабардинська	дзын	[d͡zən]	кидати
каталанська^[16]	dotze	[ˈd̪odd̻͡z̺ə]	дванадцять	Див. каталанська фонетика
люксембурзька^[17]	spadséieren	[ʃpɑˈd͡zəi̯ɵ̞ʀɵ̞n]	гуляти	Див. люксембурзька фонетика
португальська^[18]	desafio	[d͡zəˈfi.u]	виклик	Див. португальська фонетика
румунська (Молдавія)^[19]	zic	[d͡zɨk]	говорити	Див. румунська фонетика
французька (Квебек)	samedi	[samd͡zi]	субота	Алофон /d/ перед /i, y/. Див. французька фонетика
японська	続く / tsuzuku	[t͡sɯᵝd͡zɯᵝkɯᵝ]	продовжувати	Див. японська фонетика

Закрити

Дзвінкий ясенний африкат-несибілянт

Коротка інформація Voiced alveolar non-sibilant affricate, d͡ð̠ ...

Закрити

Приклади

Більше інформації Мова, Слово ...

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
англійська (амер.)^[20]		dream	[d͡ɹ̝ʷiːm]	мрія	Див. англійська фонетика
італійська (Сицилія)^[21]		Adriatico	[äd͡ð̠iˈäːt̪iko]	Адріатика	Див. італійська фонетика

Закрити

Примітки

[1]
Canepari, (1992), с. 75—76.
[2]
Padluzhny (1989:48-49)
[3]
Kozintseva (1995:6)
[4]
Nau (1998:6)
[5]
Lunt (1952:1)
[6]
Rocławski (1976:162)
[7]
Chew (2003:67 and 103)
[8]
Landau et al. (1999:67)
[9]
Szende (1999:104)
[10]
S. Buk, J. Mačutek, A. Rovenchak (2008). Some properties of the українська writing system (PDF). Процитовано 19 квітня 2013.
[11]
Palková (1994:234-235)
[12]
Wells, (1982a), с. 322—323.
[13]
Wells, (1982a), с. 323.
[14]
Gimson, (2014), с. 172.
[15]
Shosted & Chikovani (2006:255)
[16]
Hualde (1992:370)
[17]
Gilles та Trouvain, (2013), с. 72.
[18]
(порт.) Palatalization of dental occlusives /t/ and /d/ in the bilingual communities of Taquara and Panambi, RS — Alice Telles de Paula [Архівовано 24 лютого 2021 у Wayback Machine.] Page 14
[19]
Pop, (1938), с. 29.
[20]
Gimson, (2014), с. 177, 186–188 and 192.
[21]
Canepari, (1992), с. 64.

Джерела

(англ.) Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. 1999. Архів оригіналу за 6 листопада 2011. Процитовано 24 листопада 2020.
Canepari, Luciano (1992), Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian) , Bologna: Zanichelli, ISBN 88-08-24624-8
Chew, Peter A. (2003), A computational phonology of Russian, Universal Publishers
Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013), Luxembourgish (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 67—74, doi:10.1017/S0025100312000278, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 16 березня 2016
Gimson, Alfred Charles (2014), Cruttenden, Alan (ред.), Gimson's Pronunciation of English (вид. 8th), Routledge, ISBN 9781444183092
Hualde, José (1992), Catalan, Routledge, ISBN 0-415-05498-2
Kozintseva, Natalia (1995), Modern Eastern Armenian, Lincom Europa, с. 52, ISBN 3895860352
Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999), Croatian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 66—69, ISBN 0-521-65236-7
Lewis jr., Robert Eugene (2013), Complementizer Agreement in Najdi Arabic (PDF), архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2021, процитовано 16 березня 2016
Lunt, Horace G. (1952), Grammar of the Macedonian Literary Language, Skopje
Nau, Nicole (1998), Latvian, Lincom Europa, ISBN 3-89586-228-2
Padluzhny, Ped (1989), Fanetyka belaruskai litaraturnai movy, ISBN 5-343-00292-7
Palková, Zdena (1994), Fonetika a fonologie češtiny, ISBN 978-8070668436
Peters, Jörg (2010), The Flemish–Brabant dialect of Orsmaal–Gussenhoven, Journal of the International Phonetic Association, 40 (2): 239—246, doi:10.1017/S0025100310000083
Pop, Sever (1938), Micul Atlas Linguistic Român, Muzeul Limbii Române Cluj
Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980), Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego, Katowice: Uniwersytet Śląski
Puppel, Stanisław; Nawrocka-Fisiak, Jadwiga; Krassowska, Halina (1977), A handbook of Polish pronunciation for English learners, Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, архів оригіналу за 29 вересня 2014, процитовано 16 березня 2016
Rocławski, Bronisław (1976), Zarys fonologii, fonetyki, fonotaktyki i fonostatystyki współczesnego języka polskiego, Wydawnictwo Uczelniane Uniwersytetu Gdańskiego
Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—264, doi:10.1017/S0025100306002659
Šewc-Schuster, Hinc (1984), Gramatika hornjo-serbskeje rěče, Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina
Szende, Tamás (1999), Hungarian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 104—107, ISBN 0-521-65236-7
Wells, John C. (1982a). Accents of English 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24224-X. Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 16 березня 2016.
Wells, John C. (1982b). Accents of English 3: Beyond the British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24225-8.

[FOOTNOTECanepari199275—76-1] [1]
Canepari, (1992), с. 75—76.

[2] [2]
Padluzhny (1989:48-49)

[3] [3]
Kozintseva (1995:6)

[4] [4]
Nau (1998:6)

[5] [5]
Lunt (1952:1)

[6] [6]
Rocławski (1976:162)

[7] [7]
Chew (2003:67 and 103)

[Landau67-8] [8]
Landau et al. (1999:67)

[9] [9]
Szende (1999:104)

[10] [10]
S. Buk, J. Mačutek, A. Rovenchak (2008). Some properties of the українська writing system (PDF). Процитовано 19 квітня 2013.

[11] [11]
Palková (1994:234-235)

[FOOTNOTEWells1982a322—323-12] [12]
Wells, (1982a), с. 322—323.

[FOOTNOTEWells1982a323-13] [13]
Wells, (1982a), с. 323.

[FOOTNOTEGimson2014172-14] [14]
Gimson, (2014), с. 172.

[15] [15]
Shosted & Chikovani (2006:255)

[16] [16]
Hualde (1992:370)

[FOOTNOTEGillesTrouvain201372-17] [17]
Gilles та Trouvain, (2013), с. 72.

[rio_grande-18] [18]
(порт.) Palatalization of dental occlusives /t/ and /d/ in the bilingual communities of Taquara and Panambi, RS — Alice Telles de Paula [Архівовано 24 лютого 2021 у Wayback Machine.] Page 14

[FOOTNOTEPop193829-19] [19]
Pop, (1938), с. 29.

[FOOTNOTEGimson2014177,_186–188_and_192-20] [20]
Gimson, (2014), с. 177, 186–188 and 192.

[FOOTNOTECanepari199264-21] [21]
Canepari, (1992), с. 64.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]