Лядова (Могилів-Подільський район)

Лядо́ва — село в Україні, у Яришівській сільській громаді Могилів-Подільського району Вінницької області, розташоване на лівому березі Дністра.

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Лядова.

село Лядова
Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Могилів-Подільський район
Тер. громада	Яришівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA05080130080012133
Основні дані
Засноване	1190
Населення	805
Площа	3,8 км²
Густота населення	211,84 осіб/км²
Поштовий індекс	24025
Телефонний код	+380 4337
Географічні дані
Географічні координати	48°29′46″ пн. ш. 27°36′52″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	112 м
Водойми	Дністер, Лядова
Місцева влада
Адреса ради	24024, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, с. Яришів, вул. Головна, буд. 19
Карта
Лядова
Лядова
Мапа
Лядова у Вікісховищі

Географія

У селі річка Безіменна впадає у Лядову, ліву притоку Дністра.

Історія

Перша письмова згадка — 1388 р.

За адміністративним поділом XVI століття належало до Летичівського повіту, за адміністративним поділом XIX століття — до Могилівського.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» увійшло до складу Яришівської сільської громади.^[1]

Пам'ятки

Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир

Лядівський Свято-Усікновенський скельний монастир розташований біля села, на високих крейдяних кручах з цілющими джерелами, з яких відкривається приголомшлива панорама долини Дністра. За переказами, заснований 1013 року Антонієм Печерським, який повертався в цей час з Афона в Київ. Це був перший печерний скит, заснований Антонієм Печерським, і перший християнський монастир у цьому краї (збереглася печерна церква Антонія Печерського і його келія, святе джерело). Монастир відігравав важливу роль в політичному житті України. 1649 р. ігумен Лядівського монастиря Павло з ієромонахом Никифором стали першими послами Б. Хмельницького до московського царя Олексія Михайловича. До 1745 року тут діяв василіянський монастир. У XIX ст. була побудована печерна церква Усікновення Голови Івана Предтечі з дзвіницею, храм св. Параскеви-П'ятниці, готель. Частина споруд була підірвана в більшовицько-радянські часи. 1998 р. монастир отримали ченці УПЦ Московського патріархату, відновлено багато святинь. До монастиря веде крута стежка.

Пам'ятки природи

• Сеноманські вапняки — геологічна пам'ятка природи місцевого значення.
• Ботанічний заказник «Лядівський»
• Верхньопротерозойські осадові породи — геологічна пам'ятка природи місцевого значення.

Галерея

• 
  В'їзний знак
• 
  Ботанічний заказник «Лядівський»
• 
  Природа навколо села
• 
  Річка Дністер
• 
  Річка Лядова впадає в Дністер

Примітки

1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 6 листопада 2021.

Література

• Мельник В. Ті, що у скалі сидять. Відроджений Свято–Усікновенський скельний монастир на схилі Дністра готується зустріти тисячолітній ювілей [Архівовано 16 березня 2014 у Wayback Machine.] // Україна Молода. — 2009. — № 147 (13 серпня).
• Грамота короля Ягайла на Лядаву // Подольские епархиальные ведомости. — 1887. — № 46. — с. 1073—1078.
• Стефановский В. Историко-статистическое описание с. Лядавы Могилёвского уезда // Подольские епархиальные ведомости. — 1862. — № 3. — С. 97-108.
• Стефановский В. Село Лядава Могилёвского уезда и освящение Лядавской пещерной церкви // Подольские епархиальные ведомости. — 1895. — № 5. — С. 148—158; № 6. — С. 182—185.
• Ladawa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 60. (пол.)
• Я́ришів // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.453

Посилання