Люте (Шосткинський район)

Лю́те — село в Україні, у Зноб-Новгородській селищній громаді Шосткинського району Сумської області. До 2020 орган місцевого самоврядування — Зноб-Новгородська селищна рада. Населення становить 34 особи.

село Люте
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Сумська область
Район	Шосткинський район
Тер. громада	Зноб-Новгородська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA59100090160018482
Облікова картка	Люте
Основні дані
Населення	34
Поштовий індекс	41022
Телефонний код	+380 5451
Географічні дані
Географічні координати	52°15′29″ пн. ш. 33°39′32″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	142 м
Водойми	р. Лютка
Місцева влада
Адреса ради	41022, Сумська обл., Шосткинський р-н, смт. Зноб-Новгородське, вул. Шкільна, буд.1
Карта
Люте
Люте
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Люте.

Географія

Село знаходиться на березі річки Лютка в місці впадання її в річку Знобівку, вище за течією на відстані 6,5 км розташоване село Поліське, на протилежному березі річки Знобівка — село Стягайлівка.

Назва

Свою назву село запозичило від річки Лютка, поблизу якої його поселив Федір Григорович Псел.

Символіка

На гербі зображений меч у вогні, що символізує лють і вказує на назву села (герб є промовистим).

Історія

Точний час заснування села невідомий. Вперше воно згадується в описі Новгород-Сіверського намісництва 1779—1781 рр. під назвою хутір Лютий. На той час населений пункт знаходився у власності бунчукового товариша Федора Григоровича Псела, який володів у ньому млином на річці Лютка, чотирикімнатним житловим будинком, гуральнею і одним селянським двором з одним обивателем.

Засновником Лютого, швидше за все, був Федір Григорович Псел (бл. 1739 — до 1799), оскільки спочатку населений пункт знаходився в його власності і на його землях.

Федір Псел був сином Орлянську сотника Григорія Васильовича Дяченко-Псела. З 1755 він служив військовим канцеляристом у Генеральній військовій канцелярії, був військовим (19.08.1765) і бунчуковим товаришем (22.09.1774), а після ліквідації Гетьманщини займав посаду засідателя суду Новгород-Сіверського намісництва (1783—1784) і депутатом дворянства Погарського повіту.

21 серпня 1762 Федір Григорович одружився з Ганною Андріївною Сілевич, правнучкою Афанасія Олексійовича Заруцького, і при вступі в шлюб отримав за неї в придане частину Протопопівки, Зноб-Новгородки і Гутко — Ожинки. Разом з зазначеними населеними пунктами до нього перейшла і частина «Знобівських ґрунтів, між річками Свига, Знобівка і Лютка лежачих», на яких і був поселений хутір Лютий.

Після смерті Ф. Г. Псела, яка настала до 1799 року, його володіння у Лютому перейшли у спадок до його сина штабс-капітана Степана Федоровича Псела (1780 — після 1833), а від нього — до його дружини Олександри Іванівни Халанської і їх синам — вченому агроному і судді Новгород-Сіверського повіту Степану Степановичу Пселу (1833 — 22.07.1891) і колезькому секретарю Івану Степановичу Пселу (1822 — 28.06.1882). Іван Степанович був бездітним і всі свої володіння в Лютому заповідав синам С. С. Псела земському начальнику Новгород-Сіверського повіту Миколі Степановичу Пселу і предводителю дворянства Новгород-Сіверського повіту Василю Степановичу Пселу.

За даними на 1859 рік на власницькому хуторі Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії мешкало 48 осіб (25 чоловічої статі та 23 — жіночої), налічувалось 4 дворових господарства^[1].

За даними на 1893 рік у поселенні мешкало 67 осіб (31 чоловічої статі та 36 — жіночої), налічувалось 10 дворових господарства^[2].

До революції в Лютому не було ні церкви ані школи. Може тому відсоток грамотності серед місцевих жителів був одним із найнижчих в Протопопівській волості і на початок 1897 р. становив усього 4,8 %.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Зноб-Новгородської селищної громади^[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Середино-Будського району, село увійшло до складу новоутвореного Шосткинського району^[4].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 49 осіб, з яких 18 чоловіків та 31 жінка.^[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 34 особи.^[6]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[7]

Мова	Відсоток
українська	82,35 %
російська	17,65 %

Примітки

1. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2257)
2. рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 125), (код 1365)
3. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
7. Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

• Погода в селі Люте [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]