Лука з Тернополя

Лука з Тернополя (роки та місце народження і смерті невідомі) — український перекладач другої половини XVI століття.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лука.

Життєпис

1569 року в місті Тернополі переклав староукраїнською мовою 16 книг Старого Завіту, серед яких — П'ятикнижжя Мойсея, Книга Ісуса Навина, Книга Суддів та інші. В останній книзі Ісуса Сирахова нема закінчення рукопису.

На думку дослідників, за основу своєї роботи Лука взяв переклади «Біблії» Франциска Скорини^[1].

У перекладі, який написаний чистим кириличним письмом, є книги, що не увійшли у видання доктора Франциска Скорини, зокрема у «Біблію руську». У кінці П'ятикнижжя рукопису є приписка —

Божею помощью повельліемь же и пильностію худаго человька на имя Луки вь неславнемь градь Тернополь, Лѣта 1596

Рукопис зберігався у бібліотеці Варшавського університету (Польща). Його характеризували в наукових працях Яків Головацький, Йоахім Лелевель, Г. Ступницький, Іван Франко.

Примітки

1. Історія української культури. Том 2 (Українська культура XIII — першої половини XVII століть). / М. Б. Боянівська 4.9. Книгописання [Архівовано 13 травня 2013 у Wayback Machine.].

Джерела

• Гаврилюк О. Лука з Тернополя // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 400. — ISBN 966-528-199-2.