Йоахим Лелевель

Йоахи́м Ле́левель (пол. Joachim Lelewel; 1786(1786)—1861) — польський історик та політичний діяч-демократ, один з організаторів польського листопадового повстання.

Йоахим Лелевель
пол. Joachim Lelewel
Ім'я при народженні	рос. Иоахим Йозеф Бенедикт Лелевель
Народився	22 березня 1786(1786-03-22)[1][2][…]  Варшава, Річ Посполита[3][4][…]
Помер	29 травня 1861(1861-05-29)[1][2][…] (75 років)  Париж, Франція[3][4]
Поховання	цвинтар Расу
Країна	Річ Посполита[5] Королівство Польське[5]
Діяльність	historian of cartography, геральдист, нумізмат, політик, письменник, викладач університету, історик, славіст, бібліограф
Alma mater	Імператорський віленський університетd[5]
Галузь	Історія Польщі, нумізматика, історія[6][5], слов'янознавство[6], бібліографія[6], спеціальні історичні дисципліни[6] і політика[6]
Заклад	Імператорський віленський університетd[5] Вільний університет Брюсселя Варшавський університет[5] Вільнюський університет
Членство	Познанське товариство приятелів наук Philanthropic Society for the Acceleration of Jewish Emancipation throughout the Worldd Карбонарії Краківське наукове товариство[4]
Рід	House of Lölhöffel von Löwensprungd
Батько	Karol Maurycy Leleweld
Брати, сестри	Prot Adam Leleweld
Автограф
Йоахим Лелевель у Вікісховищі

Життєпис

У 1815—1824 роках — професор Віленського університету. Серед тодішніх його слухачів був Адам Міцкевич.

Т. Г. Шевченко ознайомився з історіософічними й політичними концепціями Лелевеля через Демського, що тільки посилило Шевченкову українську національну ідентичність.

Український історик Василь Верига стверджував, що Й. Лелевель доводив тезу: «Українці — це тільки інша відміна поляків»^[7].

Твори

• Edda czyli Księga religii dawnych Skandynawii mięszkańców (1807)
• Rzut oka na dawnosc litewskich narodow i związki ich z Herulami (1808)
• Uwagi nad Mateuszem herbu Cholewa polskim XII wieku dzieiopisem, a w sczególności nad pierwszą dzieiów iego xięgą (1811)
• Historyka tudzież o łatwem i pozytecznem nauczaniu historyi (1815)
• Joachima Lelewela badania starożytności we względzie geografji: część naukowa (1818)
• Dodatek do Teodora Wagi Historyi książąt i królów polskich: panowanie Stanislawa Augusta (1819)
• Joachima Lelewela bibljograficznych ksiąg dwoje Tom 1 (1823) Tom 2 (1826)
• Edda: to jest Księga religii dawnych Skandynawii mieszkańców (1828)
• Dzieje bibliotek do Dziennika Warszawskiego (1828)
• Dzieje Polski Joachim Lelewel potocznym sposobem opowiedział, do nich dwanaście krajobrazów skreślił (1829)
• Początkowe prawodawstwa polskie cywilne i kryminalne do czasów jagiellońskich (1829)
• Essai historique sur la législation polonaise civile et criminelle, jusqu'au temps des Jagellons, depuis 730 jusqu'en 1403. Paris, 1830.
• Panowanie króla polskiego Stanisława Augusta Poniatowskiego: obejmującé trzydziestoletnie usilności narodu podźwignienia się, ocalénia bytu i niepodległości (1831)
• Numismatique du Moyen-âge, considérée sous le rapport du type. Paris, 1835.
• Polska odradzająca się czyli dzieje polskie od roku 1795 potocznie opowiedziane (1836)
• Joachima Lelewela porównanie dwu powstań narodu polskiego 1794 i 1830—1831 (1840)
• Études numismatiques et archéologiques. Bruxelles, 1841.
• Gilbert de Lannoy i jego podróże (1844)
• Histoire de Pologne Tom 1 (1844) Tom 2 (1844) Atlas (1844)
• Dzieje Litwy i Rusi aż do unii z Polską w Lublinie 1569 zawartej (1844)
• La Pologne au moyen âge. 3 vol. Poznań, 1846.
• Stracone obywatelstwo stanu kmiecego w Polsce (1846)
• Polska wieków średnich czyli Joachima Lelewela w dziejach narodowych polskich postrzeżenia Tom wstępny (1853) Tom 1 (1855) Tom 2 (1847) Tom 3 (1851) Tom 4 (1851)
• Géographie du moyen âge Tome I (1852) Tome II (1852) Tomes III et IV (1852) épilogue (1852)
• Géographie des Arabes. Paris, 1851.
• Cześć bałwochwalcza Sławian i Polski (1857)
• Lotniki piśmiennictwa tułaczki polskiej (1859)
• Geografja. Opisanie krajów polskich (1859)
• O monetach błaznów i niewiniątek z powodu dzieła Rigollota kilka słów Joachima Lelewela (1860)
• Trzy konstytucje polskie. 1791, 1807, 1815. Poznań, 1861.
• Histoire de la Lithuanie et de la Ruthénie jusqu'a leur union définitive avec la Pologne conclue a Lublin en 1569 (1861)
• Nauki dające poznać zrzódła historyczne (1863)
• Historya Polska do końca panowania Stefana Batorego: dzieło pośmiertne (1863)
• Dzieje bibliotek (1868)
• Listy Joachima Lelewela Tom 1 (1878) Tom 2 (1879)
• Pamiętnik z roku 1830-31 (1924)