Йоахим Лелевель

Йоахи́м Ле́левель (пол. Joachim Lelewel; 1786(1786)—1861) — польський історик та політичний діяч-демократ, один з організаторів польського листопадового повстання.

Йоахим Лелевель
пол. Joachim Lelewel
Народився	22 березня 1786(1786-03-22)[1][2][…] або 21 березня 1786(1786-03-21)[3] Варшава, Річ Посполита[4][3]
Помер	29 травня 1861(1861-05-29)[1][2][…] (75 років) Париж, Франція[4][3]
Поховання	цвинтар Расу
Країна	Республіка Польща Річ Посполита
Діяльність	historian of cartography, геральдист, нумізмат, політик, письменник, викладач університету, історик, славіст, бібліограф
Alma mater	Імператорський віленський університетd
Галузь	Історія Польщі, нумізматика, історія[5], слов'янознавство[5], бібліографія[5], спеціальні історичні дисципліни[5] і політика[5]
Заклад	Імператорський віленський університетd Вільний університет Брюсселя Варшавський університет Вільнюський університет
Членство	Познанське Товариство приятелів наукd Philanthropic Society for the Acceleration of Jewish Emancipation throughout the Worldd Карбонарії Краківське наукове товариствоd[3]
Рід	House of Lölhöffel von Löwensprungd
Батько	Karol Maurycy Leleweld
Брати, сестри	Prot Adam Leleweld
Автограф
Йоахим Лелевель у Вікісховищі

Життєпис

У 1815—1824 роках — професор Віленського університету. Серед тодішніх його слухачів був Адам Міцкевич.

Т. Г. Шевченко ознайомився з історіософічними й політичними концепціями Лелевеля через Демського, що тільки посилило Шевченкову українську національну ідентичність.

Український історик Василь Верига стверджував, що Й. Лелевель доводив тезу: «Українці — це тільки інша відміна поляків»^[6].

Твори

• Edda czyli Księga religii dawnych Skandynawii mięszkańców (1807)
• Rzut oka na dawnosc litewskich narodow i związki ich z Herulami (1808)
• Uwagi nad Mateuszem herbu Cholewa polskim XII wieku dzieiopisem, a w sczególności nad pierwszą dzieiów iego xięgą (1811)
• Historyka tudzież o łatwem i pozytecznem nauczaniu historyi (1815)
• Joachima Lelewela badania starożytności we względzie geografji: część naukowa (1818)
• Dodatek do Teodora Wagi Historyi książąt i królów polskich: panowanie Stanislawa Augusta (1819)
• Joachima Lelewela bibljograficznych ksiąg dwoje Tom 1 (1823) Tom 2 (1826)
• Edda: to jest Księga religii dawnych Skandynawii mieszkańców (1828)
• Dzieje bibliotek do Dziennika Warszawskiego (1828)
• Dzieje Polski Joachim Lelewel potocznym sposobem opowiedział, do nich dwanaście krajobrazów skreślił (1829)
• Początkowe prawodawstwa polskie cywilne i kryminalne do czasów jagiellońskich (1829)
• Essai historique sur la législation polonaise civile et criminelle, jusqu'au temps des Jagellons, depuis 730 jusqu'en 1403. Paris, 1830.
• Panowanie króla polskiego Stanisława Augusta Poniatowskiego: obejmującé trzydziestoletnie usilności narodu podźwignienia się, ocalénia bytu i niepodległości (1831)
• Numismatique du Moyen-âge, considérée sous le rapport du type. Paris, 1835.
• Polska odradzająca się czyli dzieje polskie od roku 1795 potocznie opowiedziane (1836)
• Joachima Lelewela porównanie dwu powstań narodu polskiego 1794 i 1830—1831 (1840)
• Études numismatiques et archéologiques. Bruxelles, 1841.
• Gilbert de Lannoy i jego podróże (1844)
• Histoire de Pologne Tom 1 (1844) Tom 2 (1844) Atlas (1844)
• Dzieje Litwy i Rusi aż do unii z Polską w Lublinie 1569 zawartej (1844)
• La Pologne au moyen âge. 3 vol. Poznań, 1846.
• Stracone obywatelstwo stanu kmiecego w Polsce (1846)
• Polska wieków średnich czyli Joachima Lelewela w dziejach narodowych polskich postrzeżenia Tom wstępny (1853) Tom 1 (1855) Tom 2 (1847) Tom 3 (1851) Tom 4 (1851)
• Géographie du moyen âge Tome I (1852) Tome II (1852) Tomes III et IV (1852) épilogue (1852)
• Géographie des Arabes. Paris, 1851.
• Cześć bałwochwalcza Sławian i Polski (1857)
• Lotniki piśmiennictwa tułaczki polskiej (1859)
• Geografja. Opisanie krajów polskich (1859)
• O monetach błaznów i niewiniątek z powodu dzieła Rigollota kilka słów Joachima Lelewela (1860)
• Trzy konstytucje polskie. 1791, 1807, 1815. Poznań, 1861.
• Histoire de la Lithuanie et de la Ruthénie jusqu'a leur union définitive avec la Pologne conclue a Lublin en 1569 (1861)
• Nauki dające poznać zrzódła historyczne (1863)
• Historya Polska do końca panowania Stefana Batorego: dzieło pośmiertne (1863)
• Dzieje bibliotek (1868)
• Listy Joachima Lelewela Tom 1 (1878) Tom 2 (1879)
• Pamiętnik z roku 1830-31 (1924)

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7

   d:Track:Q217595d:Track:Q24255573d:Track:Q1547776
3. http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/lelewel-joachim/
4. Лелевель Иоахим // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
5. Чеська національна авторитетна база даних

   d:Track:Q13550863
6. Василь Верига. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок ХІХ ст.). — Львів : Світ, 1996. — 448 с. — С. 32. — ISBN 5-7773-0359-5.

Джерела та література

• Ф. І. Стеблій, П. В. Голобуцький. Лелевель Йоахим [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 103. — ISBN 978-966-00-1028-1.

Посилання

• Лелевель [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — С. 469. — ISBN 966-7492-03-6.
• Лелевель (Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона) [Архівовано 16 серпня 2011 у Wayback Machine.]
• Лелевель (Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона) [Архівовано 12 січня 2015 у Wayback Machine.]