Ли́ще — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 1733 осіб.
Коротка інформація село Лище, Основні дані ...
Закрити
Село відоме мальовничими ставками та лісами. У зв'язку з вигідним розташуванням та близькістю до обласного центру, гострою є ситуація з наданням земельних ділянок у приватну власність.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1590 осіб, з яких 749 чоловіків та 841 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1723 особи.[2]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Більше інформації Мова, Відсоток ...
Закрити
На території села відомі наступні пам'ятки археології:
- За 1,5 км на південний схід від села — давньоруське городище овальної форми діаметром 40×56 м, яке обнесене валом і ровом.
- На південний схід від села на початку XX ст. знаходилось три групи курганів давньоруського часу, до складу яких входило 202 насипи. У 1898 р. К. Мельник у двох групах розкопала, відповідно, 17 і 12 курганів. В могильних ямах виявлені тілопокладення, а в окремих випадках — тілоспалення. Біля витягнутих кістяків знайдені срібні і бронзові скроневі підвіски, срібні плетені персні, срібні і скляні намистини, гончарні горщики тощо.
- В південно-західній частині села, на північ від колишнього с. Ставок, що нині є в складі с. Лище, на лагідному схилі правого берега безіменного потоку (правосторонній доплив Стиру) знаходився давньоруський курганний могильник, що складався з 40 насипів. Дев'ять з них розкопала у 1898 році К. Мельник. Біля кістяків виявлені залізні цвяхи, ножі срібні персні, скроневі кільця.
- За 2,5 км на південний захід від села, в урочищі Вигаданка, на високому правому березі Стиру знаходилось багатошарове поселення доби фінального палеоліту, культур маліцької, стжижовської, тшинецько-комарівської та давньоруського часу. Пам'ятка повністю зруйнована земляними роботами глиняного кар'єру. У 1955 р. вона досліджувалась Ю. Захаруком, а в 1971 р. — І. Свєшніковим. Всього розкопано 278 м² площі поселення. Пізньопалеолітичні знахідки представлені патинованими виробами з кременю: відщепами, пластинами, різцями, кінцевими скребками і скобелями. Розкопками відкрито дві землянки з вогнищами і господарську яму маліцької культури; напівземлянку, яму і два скорчених поховання стжижовської культури; вогнище і велику глинобитну піч на місці наземних жител тшинецько-комарівської культури. У першому похованні, яке досліджене в 1955 р., кістяк дорослого чоловіка лежав на правому боці і був орієнтований головою на схід. У засипі могильної ями знайдено уламки ліпного посуду, крем'яні ніж і фрагмент сколу. У розкопаному в 1971 похованні чоловіка, що лежав на спині із підігнутими ногами, орієнтований головою на захід, виявлено кістяну проколку, ніж наконечник списа і вістря стріли з кременю, а також уламок амфори.
- За 1,5 км на південний захід від села, на рівній ділянці мису першої надзаплавної тераси лівого берега струмка Зеленка, правого допливу Стиру, висотою до 14–15 м над рівнем заплави — двошарове поселення волино-люблінської культури і давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 1 га.
- За 1,2 км на південний захід від села, навпроти греблі і шлюзу ставу, на рівній ділянці мису першої надзаплавної тераси струмка Зеленка висотою близько 20 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 1 га.
- За 0,8 км на південний захід від села, на схилі мису першої надзаплавної тераси лівого берега струмка Зеленка висотою до 14–16 м над рівнем заплави, за 50 м на захід від лінії електропередач — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІ–ХІІІ ст. площею 1,5 га. За 250 м на захід від пам'ятки проходить шлюз греблі.
- За 0,6 км на південний захід від села, на території колишнього хутора Вигаданка, на витянутому зі сходу на захід мисі першої надзаплавної тераси лівого берега Зеленки висотою до 10–12 м над рівнем заплави — двошарове поселення волино-люблінської культури і давньоруського періоду ХІ–ХІІІ ст. площею до 3 га.
- За 0,5 км на південь від села, за 0,5 км на захід від тваринницької ферми — багатошарове поселення тшинецько-комарівської культури, лежницької групи ранньозалізного часу і давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 2 га. Воно розміщене на рівній ділянці першої надзаплавної тераси лівого берега струмка висотою до 8–10 м над рівнем заплави. Західна периферія пам'ятки частково знищена глиняним кар'єром. На північ від неї знаходиться став.
- На південній околиці села, на мисі першої надзаплавної тераси правого берега струмка Зеленка висотою до 12–14 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 1 га. Воно знаходиться навпроти греблі через ставок. В зрізі прямовисної стінки берега простежені темні прямі плями від заглиблених споруд давньоруського часу.
- За 0,4 км на південний схід від села на рівній ділянці мису першої надзаплавної тераси лівого берега струмка висотою до 10 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею до 1 га. Пам'ятка зі сходу і заходу обмежена улоговинами заплави струмка, а з півночі — ставом.
- За 0,5 км на південний схід від села, на захід від колишнього с. Клечани, що зараз увійшло до с. Лище — селище давньоруського періоду XI—XIII ст. площею 1 га. Воно розміщене на аварійній ділянці мису першої надзаплавної тераси лівого берега струмка висотою 5–6 м над рівнем заплави.
- В східній частині села (північна околиця колишнього с. Клечани), на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега струмка висотою 5–6 м над рівнем заплави — двошарове поселення стжижовської культури і давньоруського періоду ХІ–ХІІ ст.
- В північно-східній частині села, на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега Зеленки висотою близько 5 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду XI—XIII ст. площею до 2 га. З півночі до пам'ятки прилягає став, за 0,4 км на південь від неї проходить шосейна дорога, а із заходу її обмежує ґрунтова дорога, яка пролягає через греблю із шлюзом.
- В північно-східній частині села, від згаданого вище пункту за 0,5 км на схід — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІ–ХІІ ст. площею до 2 га. Воно розміщене на мисі першої надзаплавної гераси лівого берега струмка Зеленка висотою близько 8 м над рівнем заплави.
- За 0,7 км на північний схід від села та за 0,5 км від цвинтару, на лагідному схилі першої надзаплавної тераси правого берега згадуваного вище струмка висотою 4–5 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду XI—XIV ст. площею до 1 га.
- В північно-східній частині села, на території тваринницької ферми — селище давньоруського періоду XI—XII ст. Воно розміщене на напівовальному мисі першої надзаплавної тераси правого берега струмка висотою 10–12 м над рівнем заплави.
- За 0,4 км на північ від села — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІ–XIV ст. площею до 2 га. Воно розміщене на мисі першої надзаплавної тераси правого берега потоку Зеленка висотою близько 8 м над рівнем заплави. Із заходу повз нього проходить ґрунтова дорога.
- За 1 км на північний схід від села, на мисі другої надзаплавної тераси лівого берега струмка висотою до 50 м над рівнем заплави — стоянка пізньопалеолітичного часу. Навпроти через потік знаходиться цвинтар, а за 2,5 км на схід — церква с. Воротнів. Патиновані крем'яні артефакти зібрані на західному схилі тераси з території орного поля на площі близько 1 га.
- На південній околиці села, на видовженому мисі першої надзаплавної тераси правого берега Зеленки висотою близько 6 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 1 га. Навпроти пам'ятки знаходиться кар'єр. З півдня її оконтурює став, а з півночі і заходу — заплава, вздовж якої проходить лінія електропередач.
- В південно-західній частині села, за 0,5 км на захід від попередньо обумовленого місцезнаходження — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею близько 1 га. Воно розміщене на лагідному схилі першої надзаплавної тераси правого берега струмка висотою до 5 м над рівнем заплави. За 0,4 км на південь від неї знаходиться глиняний кар'єр.
- За 1,2 км на південний захід від села, на лагідному схилі першої надзаплавної тераси правого берега струмка Зеленка висотою 4–5 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 1,5 га.
- За 2 км на південний захід від села, на південь від колишнього с. Ставок — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІ–ХІІІ ст. площею до 1,5 га. Воно розміщене на мисі першої надзаплавної тераси правого берега струмка висотою 12–14 м над рівнем заплави. З півдня пам'ятку обмежує шосейна дорога Дубно–Луцьк.
- У південно-східній частині села, в урочищі Біля млина, на схилі лівого берега струмка Зеленка — селище давньоруського часу ХІІ–ХІІІ ст.
- Ясан Юрій Володимирович (1970—2015) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни[4].
- Сорочук Микола Васильович (1997 — 2020) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2015—2020. 22 січня 2021 року в школі, де він навчався, відкрили меморіальну дошку на честь героя України[5].
Україна
