Лео останній (фільм)
фільм 1970 року З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Лео останній (англ. Leo the Last) — британський художній фільм 1970 року режисера Джона Бурмена, що є адаптацією драми «Принц» угорського письменника Таборі Дирдя.
Лео останній | |
|---|---|
| англ. Leo the Last | |
 | |
| Жанр | драма, кінокомедія |
| Режисер | Джон Бурмен |
| Продюсер | Роберт Чартов[en], Ірвін Вінклер[en] |
| Сценарист | Джон Бурмен, Bill Stair, Джордж Таборі |
| На основі | драми Таборі Дирдя |
| У головних ролях | Марчелло Мастроянні, Біллі Вайтлов[en] |
| Оператор | Пітер Сушицький |
| Композитор | Фред Миров[en] |
| Дистриб'ютор | United Artists |
| Тривалість | 104 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна | Велика Британія |
| Рік | 1970 |
| Кошторис | £ 400 000 |
| IMDb | ID 0065974 |
| Рейтинг | IMDb:  |
Сюжет
Лео (Марчелло Мастроянні) є багатим спадкоємцем великого маєтку в бідному кварталі Лондона, де він проживає зі своєю нареченою Маргарет (Біллі Вайтлов[en]) та камергером Ласло (Владек Шейбаль). Він у бінокль спостерігає за жителями навколишніх будинків, де панують жахлива бідність і насильство, і Лео хоче їм допомогти.
Ролі виконують
- Марчелло Мастроянні — Лео
- Біллі Вайтлов[en] — Маргарет
- Владек Шейбаль[en] — Ласло
- Гвен Франгкон-Девіс — Гільда
- Кельвін Локгарт[en] — Роско, сутенер
Нагороди
- 1970 Премія Каннського кінофестивалю (Франція):
- приз за найкращу режисуру — Джон Бурмен[1]
Навколо фільму
- Фільм дозволили знімати на одній з головних магістралей у лондонському районі Ноттінґ-Гілл, адміністративного округу Кенсінгтон і Челсі, де житлові будівлі були заплановані на знесення. В обмін на цей дозвіл виробники фільму створили майданчик для дітей.
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.