Леліо Орсі
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Леліо Орсі (італ. Lelio Orsi; 1511, Новеллара — 1587, Новеллара) — італійський маля́р епохи Відродження зі школи Реджо Емілія (італ. Reggio Emilia).
| Леліо Орсі Lelio Orsi | |
|---|---|
| італ. Lelio Orsi | |
 | |
| Ім'я при народженні | Леліо Орсі |
| Народився | 1508[1][2][3] Новеллара, Провінція Реджо-Емілія, Емілія-Романья |
| Помер | 3 травня 1587[4][5][…] Новеллара, Провінція Реджо-Емілія, Емілія-Романья |
| Країна | Італія[3] |
| Національність | італієць |
| Діяльність | художник, архітектор |
| Відомий завдяки | художник |
| Знання мов | італійська[4] |
| Посада | придворний художник |
Він народився і помер у Новеллара, хоча більшість його творів було створено в Реджо. Ймовірно, він навчався під керівництвом когось на кшталт Джованні Джарола (італ. Giovanni Giarola), учня Антоніо да Корреджо. Існує документальне свідчення, що він відвідував Рим у 1554–55 роках, де можливо підпав під вплив Джироламо Бедолі (італ. Girolamo Bedoli), Антоніо да Корреджо та прототипа маньєристів Джуліо Романо, а також Мікеланджело та його послідовника Даніеле да Вольтерра (італ. Daniele da Volterra). Кажуть, що він навчав Рафаеліно да Реджо (італ. Raffaellino da Reggio). Він був однаково вмілим як у створенні зовнішнього так і внутрішнього оздоблення. Більшість його робіт є невеличкі, кабінетного формату. Велика частина його спадку врешті опинилася у колекціях герцоґів Есте у Феррарі.
Здається, що Орсі «читає» Корреджо через призму маньєриста, ноктюрна. Живописно нереальна простота Корреджо затиснута тут у химерні пози, перспектива викривлена, тло переповнене. Інколи це викликає розпач. Тоді як янголи вгорі з оголеними божественними мечами вітають перемогу, споглядаючи «Мучеництво Св. Катерини» навпаки здається, що страта була зірвана через те, що розкололась підлога та вийшли з ладу механізми.
Вибрані твори
- «Мучеництво святої Катерини» (1560) — Галерея Естенсе, Модена
- «Покійний Христос в оточенні Милосердя та Справедливості»
- Мадонна дела Ґ'яра (1569)
- Святі Сецілія і Валеріан — Галерея Боргезе, Рим
- лат. Noli Me Tangere — Вадсвордський Атенеум, Гартфорд
- «Поклоніння пастухів» (1565–70) — Берлін, Далем
- «Дорога в Емаус» (1565) — Національна галерея, Лондон
- «Св. Юрій і дракон» (1550) — Національний музей Каподімонте, Неаполь
- «Христос у Гетсиманському саду» (1545) — Галерея Стросмаєра, Заґреб
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.