Загреб

45°49′00″ пн. ш. 15°59′00″ сх. д.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Загреб (значення).

Загреб
—  місто  —
хорв. Grad Zagreb
Площа бана Єлачича Площа бана Єлачича
Прапор Герб
Прізвисько: Bijeli Zagreb grad
Координати: 45°49′0″ пн. ш. 15°59′0″ сх. д.
Країна	Хорватія
Округ	Місто Загреб
Історична область	Центральна Хорватія
Перша згадка	1094
Статус міста	1242
Районів	17
Уряд
- Мер	Томислав Томашевич
- Голова міської скупщини	Йошко Клисович
Площа
- громада	171 км²
Висота над р.м.	158 м
Найбільша висота	1035 м
Найменша висота	122 м
Населення (2011) [1]
- громада	790 017
- місто	688 163
Часовий пояс	CET (UTC+1)
- Літній час	CEST (UTC+2)
Поштовий індекс	10000
Телефонний код(и)	385-1
Вебсайт: zagreb.hr
Розташування міста на мапі Хорватії Розташування міста на мапі Хорватії

За́греб (хорв. Zagreb) — столиця Хорватії. Найбільше місто країни та її економічний, політичний і культурний центр.

У минулому був столицею Хорватського королівства, Королівства Хорватія і Славонія, Держави словенців, хорватів і сербів, Незалежної Держави Хорватія та союзної республіки у складі федеративної Югославії. Також був адміністративним центром однойменної жупанії та області, Савської бановини, бановини Хорватії та великих жуп Пригір'я і Гора-Пригір'я.

Положення

Місто розташоване на північному заході Хорватії, уздовж річки Сава на південних схилах гори Медведниця та знаходиться на висоті близько 122 м над рівнем моря.

Назва

Легенда про походження назви міста Загреб розповідає, що ніби під час військового походу ватажок хорватського загону на привалі встромив меч у землю, і звідти забило джерело крижаної води. «Загрібати», — вигукнув ватажок, і воїни — хто шоломом, а хто просто долонями почали «загрібати» і жадібно пити смачну воду. Інша ж версія (правдоподібніша) каже, що назва міста пішла від старохорватського слова загреб, що означало «насип, укріплення, городище».

Історія

Перша згадка про місто датується 1094 роком, коли угорський король Ласло I заснував єпископство у поселенні на пагорбі Каптол. У той час населені пункти Градец і Каптол, що зараз входять до складу ​​міста Загреб, являли собою два незалежні поселення.

Загреб (Аграм) у 1689 році, з гравюри Янеза Вайкарда Вальвасора

У 1242 році Градец Золотою буллою хорватсько-угорського короля Бели IV проголошений вільним королівським містом.

На початку XVII століття Градец і Каптол остаточно зливаються в одне місто, єпископство Каптола перейменовується в архієпископство Загреба.

У 1669 році єзуїти засновують першу гімназію і академію. Ця дата вважається датою заснування Загребського університету, одного з найстаріших у Європі. Незабаром Загреб стає культурним центром країни та одним із найбільших міст посавської Хорватії.

У 1776 році з Вараждина в Загреб переносяться засідання хорватського королівського віча (уряду), після чого місто фактично набуває статусу столиці.

У 1851 році бан Йосип Єлачич об'єднав Каптол і Градец у Загреб.

За часів Австро-Угорської імперії місто мало назву Аграм^[2].

25 червня 1991 року Сабор Республіки Хорватія оголосив незалежність Хорватії та проголосив Загреб її столицею.

Районування

Докладніше: міські райони Загреба

Історичне ядро Загреба поділяється на дві частини — «Верхнє місто» (Горні град, Градец(ь)) і «Нижнє місто» (Доні град):

• «Верхнє місто» — історичний центр зі старовинними будівлями. Саме тут розташовуються архітектурні пам'ятки: готична церква Святого Марка, барокова святої Катерини, палац з капелою Святого Степана, храм святого Марка з мозаїчним дахом і кафедральний собор Вознесіння Діви Марії.
• «Нижнє місто» — це сучасні багатоповерхівки, прямі та рівні вулиці, численні пам'ятки мистецтва і парки. Центр Нижнього міста називається «Зеленою підковою», що утворена гарними алеями, скверами, площами і фонтанами.

Від Нижнього до Верхнього міста можна дістатися на спеціальному фунікулері.

Демографія

Загреб — найбільше місто Хорватії і єдине, чиє населення (з урахуванням передмість) перевищує 1 млн жителів, що становить більше 20 % населення країни.

Населення громади, за даними перепису 2011 року становило 790 017 осіб^[1], 189 з яких назвали рідною українську мову^[3]. Населення самого міста становило 688 163 осіб.^[1]

Динаміка чисельності населення громади^[4]:

Динаміка чисельності населення центру громади^[4]:

Національний склад Загреба досить однорідний: за даними перепису населення 2001 року, 91,94 % жителів міста складали хорвати. Згідно з тими ж даними, у місті проживали 40 066 представників етнічних меншин; найчисельніші з них — серби (18811 чол., 2,41 %), боснійці (6204 чол., 0,80 %), албанці (3389 чол., 0,43 %), словенці (3225 чол., 0,41 %), цигани (1946 чол, 0,25 %), чорногорці (1131 чол., 0,17 %) і македонці (1315 чол., 0,17 %).

Більшість населення (бл. 90 %) сповідує католицизм, є також невелика православна і мусульманська меншість.

Населені пункти

Крім самого міста, до громади Загреба також входять:

• Адамовець
• Беловар
• Благуша
• Ботинець
• Бреберниця
• Брезовиця
• Буденець
• Бузин
• Цер'є
• Демер'є
• Десприм
• Добродол
• Доні Чехи
• Доній Драгоножець
• Доні Трпуці
• Дренчець
• Дрежник-Дрезовицький
• Думовець
• Джурджековець
• Гаєць
• Главниця-Доня
• Главниця-Горня
• Главничиця
• Голий Брег
• Горанець
• Горні Чехи
• Горній Драгоножець
• Горні Трпуці
• Гранчари
• Хавидич-Село
• Хорвати
• Храще-Туропольсько
• Хрватський Лесковаць
• Худий Битек
• Іваня Река
• Єсеновець
• Єждовець
• Кашина
• Кашинська Сопниця
• Кучиловина
• Кучанець
• Купинецький Кралєвець
• Липниця
• Луцько
• Лужан
• Мала Млака
• Марково Полє
• Моравче
• Одра
• Одранський Обреж
• Паружевина
• Планина-Доня
• Планина-Горня
• Поповець
• Преквршє
• Препуштовець
• Сесвете
• Соблинець
• Стар'як
• Стрмець
• Шашиновець
• Шимунчевець
• Велико Полє
• Вугер-Село
• Вугровець-Доній
• Вугровець-Горній
• Вурновець
• Задворсько
• Жерявинець

Клімат

Клімат Загреба континентальний, виражені 4 пори року. Середня температура взимку — 1 °C, влітку — 20 °C. Як правило, у Загребі доволі спекотний травень, особливо кінець місяця — температура перевищує 30 °C. Для зими звичні снігопади; осінь, як правило, дуже дощова.

Клімат Загреба
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	19,4	22,2	26,0	30,5	33,7	37,6	40,4	39,8	34,0	28,3	25,4	22,5	40,4
Середній максимум, °C	3,7	6,8	11,9	16,3	21,5	24,5	26,7	26,3	22,1	15,8	8,9	4,6	15,8
Середня температура, °C	0,3	2,3	6,4	10,7	15,8	18,8	20,6	20,1	15,9	10,5	5,0	1,4	10,7
Середній мінімум, °C	−3	−1,8	1,6	5,2	9,8	13,0	14,7	14,4	10,8	6,2	1,4	−1,7	5,9
Абсолютний мінімум, °C	−24,3	−27,3	−18,3	−4,4	−1,8	2,5	5,4	3,7	−0,6	−5,6	−13,5	−19,8	−27,5
Годин сонячного сяйва	55,8	98,9	142,6	168,0	229,4	234,0	275,9	257,3	189,0	124,0	63,0	49,6	1887,5
Норма опадів, мм	43.2	38.9	52.6	59.3	72.6	95.3	77.4	92.3	85.8	82.9	80.1	59.6	840.1
Днів з опадами	9,8	9,4	11,0	13,0	13,5	13,7	11,2	10,4	10,4	10,9	11,3	11,0	135,6
Днів зі снігом	10,3	7,1	1,8	0,2	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	2,9	6,7	29,0
Вологість повітря, %	82.5	76.4	70.3	67.5	68.3	69.7	69.1	72.1	77.7	81.3	83.6	84.8	75.3
Джерело: Croatian Meteorological and Hydrological Service[5][6]

Економіка

Центральний банк країни — Народний банк Хорватії (Hrvatska narodna banka)

Найважливішими галузями економіки в Загребі є: виробництво електроприладів, хімічна, фармацевтична і текстильна промисловість, а також різноманітні підприємства харчо-смакової промисловості. Загреб є міжнародним торговельним та бізнес-центром на жвавому перехресті між Центральною та Східною Європою.^[7].

Столиця Хорватії має найвищий номінальний ВВП на душу населення у країні (зокрема, $ 19 132 в 2005 році). Тут зосереджено (мають юридичну прописку) понад третина всіх хорватських компаній і близько 40 % робочої сили Хорватії. У Загребі, зокрема, розташовані головні офіси практично всіх національних банків, підприємств комунальної сфери та громадського транспорту, найважливіших економічних суб'єктів країни. Серед них штаб-квартири найбільших хорватських компаній: Franck d.d., Kraš, Croatia Airlines, Croatia osiguranje d.d., Croatia Records, HT, INA, Konzum, Ledo, Pliva, RIZ, Tisak, Vipnet тощо. Також у хорватській столиці розташовані представництва численних зарубіжних виробників і торговельних компаній, банків тощо. Так, у 2006 році частка Загреба склала 52 % від загального обороту і 60 % від загальних прибутків компаній у Хорватії, місто забезпечило 35 % експорту країни і прийняло 57 % імпорту в країну^[8].

У Загребі інтенсивно розвивається туризм. Пропозиція послуг на цьому ринку є диверсифікованою. Загребські готелі у діапазоні від великих, високого класу, у тому числі мережевих, до невеликих пансіонів і напівпансіонів із розміщенням у приватних будинках. У Загребі працюють три п'ятизіркові готелі (Westin, Sheraton, Regent Esplanade) і 10 чотиризіркових.

Транспорт

Фунікулер Загреба

Загреб знаходиться в центрі розгалуженої транспортної мережі. Великі сучасні автомагістралі йдуть від міста на схід, у напрямку Славонії, Белграда і Осієка (A3); на північний схід, у напрямку Чаковця, Вараждина і Угорщини (A4); на південний захід, у напрямку Карловаця, Рієки і Спліта (A1); на північний захід, у бік Словенії і Західної Європи (A2); на захід, у напрямку Брегани і Любляни (A3). У напрямку Сисака і Баня-Луки на південний схід будується автомагістраль (A11). Залізниці пов'язують Загреб з найбільшими містами Хорватії та сусідніх країн. У центрі міста розташовані великий автобусний і залізничний вокзали.

Аеропорт Загреба знаходиться за 17 кілометрів від міста. Пропускна здатність — 2 мільйони пасажирів у 2007 році.

Міський транспорт представлений розгалуженою мережею трамвайних та автобусних маршрутів, а також фунікулерною лінією на Томичевій вулиці в історичному центрі міста, що сполучає Верхнє і Нижнє місто.

Див. також: Загребські мости через Саву

Освіта та культура

Хорватська академія наук і мистецтв

Національний театр

Загреб — головний освітньо-культурний осередок Хорватії, тут розташовані університет, десятки театрів, у тому числі 9 комунальних, музеїв і художніх галерей, численні бібліотеки, кінотеатри та інші заклади культури.

Головним вишем міста і країни є Загребський університет, до складу якого (2010) входять 29 факультетів і 3 академії (Мистецька, Театральна і Музична). У Загребі знаходиться найвища наукова установа Хорватії — Хорватська академія наук і мистецтв та головна наукова бібліотека країни — Національна й університетська бібліотека Загреба.

Найвідомішим театром міста є Хорватський національний театр, створений в 1895 році і розташований у будинку, побудованому того ж року і справедливо визнаним однією з архітектурних перлин міста. Серед інших комунальних театрів — Міський драматичний ім. Гавелла, театр оперети «Комедія», молодіжний театр, театр сатири «Керемпух», Загребський ляльковий, театр «Трешня» на Трешнєвці, театр «ЖАР ПТИЦЯ», театр «TEATAR &TD»^[9], також у місті діють півсотні театральних товариств, труп, студій, приватних театрів і сцен тощо^[10].

Найвідомішим концертним майданчиком є ​​Концертний зал імені Ватрослава Лисинського.

Один із найпримітніших музеїв Загреба — Музей Мімара. У його колекції більше 3700 творів мистецтва, з давнини до наших днів. Також примітна Галерея старих майстрів Штросмаєра (в приміщенні Академії наук) з великою колекцією європейського живопису XIV—XIX століть. Палац Кловіч (хорв. Klovićevi dvori «Кловичів двір») — галерея на сході Верхнього Міста. У ній знаходяться твори із зібрань низки хорватських колекціонерів-меценатів, наприклад Оскара Хермана або Вінка Перчича (Vinko Perčić).

Інші загребські музеї та галереї:

• Музей сучасного мистецтва;
• Сучасна галерея;
• Археологічний музей;
• Технічний музей;
• Історичний музей;
• Музей природничих наук;
• Музей міста Загреба;
• Етнографічний музей;
• Хорватський залізничний музей;
• Палац Клович;
• Музей розлучень — «наймолодший» музей міста був заснований у 2010 році, лауреат премії «Європейський музей року» (2011).

Великим загребським парком є Максимір — тут полюбляють проводити дозвілля містяни. Також у Максимірі розташований однойменний стадіон, Загребський ботанічний сад і Загребський зоопарк.

Загреб є місцем проведення ряду важливих фестивалів, таких як Animafest, всесвітній фестиваль анімаційних фільмів, що проводиться кожного парного року, Міжнародний фольклорний фестиваль, театральний фестиваль Eurokaz, фестиваль сучасного танцю. У місті також проходять кінофестивалі — Загребський кінофестиваль, і особливо цікавий ZagrebDox, фестиваль документального кіно. З музичних фестивалів, що відбуваються у Загребі, — Zagrebfest, одна з найстаріших подій у хорватській попмузиці, фестиваль авангардної музики «Загребське музичне бієннале» (Muzički Biennale Zagreb), що проводиться кожного непарного року, а також фестиваль Загребської філармонії. Починаючи з 1996 року, загребські вулиці стали місцем проведення міжнародного мультимедійного фестивалю вуличних виконавців. Влітку в місті часто влаштовують концерти просто неба, переважно у Верхньому місті (зокрема, у рамках міського фестивалю «Літо у Верхньому місті» / Ljeto na Gornjem gradu).

ЗМІ

Загреб є одним з медіа-центрів Південно-Східної Європи.

Біля будівлі HRT «у Присав'ї»

У місті розташована штаб-квартира головного хорватського телерадіомовника Хорватська радіотелевізія (Hrvatska radiotelevizija, HRT), утвореного шляхом злиття Хорватського Радіо, що розпочало свою роботу в 1926 році, та Хорватського телебачення, заснованого як TV Zagreb у 1956 році. Хорватське телебачення є найпопулярнішим у регіоні Південно-Східної Європи. Офіс HRT зі студіями розташований за адресою: Prisavlje 3, відтак ця назва — Присав'я стала називною щодо хорватського телебачення (на кшталт Хрещатик, 26 в Україні).

У Загребі діють також 2 потужні комерційні телемовники: Nova TV (Remetinečka cesta, 139), що належить міжнародній компанії СМЕ, та RTL Televizija (Krapinsk, a 45), що належать RTL Group. Крім того, у хорватській столиці працюють менші приватні телевізійники, як то OTV і Z1, з регіонально орієнтованим контентом на Загреб і його околиці. У місті транслюються і перший хорватський бізнес-канал Kapital Network та музичний канал Croatian Music Channel, що є доступними у кабельних мережах.

Із Загреба здійснює мовлення ціла низка радіостанцій, серед яких найпопулярнішими є: Хорватське радіо (Hrvatski radio) на 3 канали, радіо «Слєме» (Radio Sljeme), 101-радіо (Radio 101), «Народне радіо» (Narodni radio), радіо «Цибона» (Radio Cibona) тощо.

Перші щоденні газети в Загребі почали виходити ще в 1784 році (Agramer deutsche Zeitung). Сьогодні Загреб є осереддям найбільшого газетного холдингу в Хорватії. Його власником є компанія Europapress Holding (EPH, Koranska, 2), одна з найпотужніших компаній Європи цього сектора, що нині видає п'ять щоденних газет і 30 журналів. Найтиражніші щоденні газети країни Jutarnji list та Sportske novosti належать EPH, Večernji list (заснована 1959) i 24sata — у складі австрійського медійного концерну Styria Medien AG, Značajan je («Це важливо») та Vjesnik («Вісник»).

Загреб є місцем зосередження найвідвідуваніших інтернет-порталів у Хорватії: Index.hr, Net.hr, Oglasnik.hr тощо.

Визначні місця

Площа бана Єлачича

Могила Ф. Туджмана на кладовищі Мірогой

• Верхнє місто — історичний центр колишнього поселення Градец. Розташований на вершині високого пагорба, з'єднаний з Нижнім містом фунікулером. Найпримітніші:
  • Церква св. Марка з мозаїчним дахом з різнокольорової черепиці. Побудована в 1242 році, відтоді багато разів перебудовувалася. Мозаїка на даху, що зображає герби Хорватії, Славонії, Далмації і Загреба виконана в XIX столітті.
  • Вежа Лотршчак. Побудована в XIII столітті. Від її підніжжя відкривається чудовий вид на Загреб.
  • Церква св. Катерини. Побудована єзуїтами в 1632 році, один із найкращих зразків барокової церковної архітектури Хорватії.
  • Кам'яна брама. Найстаріша споруда Загреба, побудована на початку XIII століття. У брамі — крихітна каплиця з шанованою іконою Богоматері.
• Кафедральний собор Вознесіння Діви Марії. Розташований в історичному центрі колишнього Каптола. Перший храм на цьому місці, що називався храмом св. Степана, був побудований в 1175 році, відтоді багато разів перебудовувався, востаннє в 1880 році в неоготичному стилі. Висота веж собору — 108 метрів.
• Площа бана Єлачича. Центральна площа Нижнього міста. Будівлі на ній належать до найрізноманітніших архітектурних стилів: від класицизму та бароко до модерну. У центрі площі — кінна статуя бана Єлачича.
• Площа маршала Тіто, з розташованим на ній будинком Хорватського Національного театру (1895 рік) і будівлею Загребського Університету (1856 рік).
• Площа короля Томіслава, найбільша площа-парк Загреба. З південного боку знаходиться будівля залізничного вокзалу, з північної — витончений павільйон мистецтв (1896 рік), де розміщується музей. На площі стоїть пам'ятник королю Томіславу (1947 рік).
• Кладовище Мірогой — одне з найкрасивіших кладовищ в Європі, засноване в XIX столітті на ділянці, якою володів Людевит Гай.

Відомі люди

Докладніше: Персоналії, пов'язані із Загребом

• Анте Старчевіч (хорв. Ante Starčević, 23 травня 1823 — 18 лютого 1896) — хорватський політик, публіцист, письменник. Часто його називають «Батьком Батьківщини Хорватії».
• Ненад Кляїч (хорв. Nenad Kljaić, 21 грудня 1966) — хорватський гандболіст, олімпійський чемпіон.
• Ігор Ворі — (хорв. Igor Vori, 20 вересня 1980) — хорватський гандболіст, олімпійський чемпіон.
• Елеонора Єнко Гроєр — перший словенський лікар
• Сільва Кошина (1933—1994) — італійська акторка хорватського походження, модель.
• Чмелик Степан — австро-угорський та український військовий діяч, командир 4-ї Золочівської бригади УГА.

Див. також

• Список мерів Загреба

Міста-побратими

Загреб має побратимські стосунки з такими містами^[11]:

Німеччина — Майнц, (1967)  Росія — Санкт-Петербург, (1968) Норвегія — Тромсьо, (1971) Японія — Кіото, (1972)  Польща — Краків, (1975)  Португалія — Лісабон, (1977)  США — Пітсбург, (1980)  КНР — Шанхай, (1980)

Італія — Болонья, (1984)  Узбекистан — Самарканд, (1990)  Угорщина — Будапешт, (1994)  Австрія — Відень, (1994)  Боснія і Герцеговина — Сараєво, (2001)  Словенія — Любляна, (2001)  Чорногорія — Подгориця, (2006)  Велика Британія — Лондон, (2009)

Примітки

1. Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Процитовано 22 червня 2018.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
2. http://slovari.yandex.ru/art.xml?art=bse/00000/82000.htm%5Bнедоступне+посилання+з+липня+2019%5D
3. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Процитовано 22 червня 2018.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
4. Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Процитовано 22 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
5. Zagreb Climate Normals (PDF). Croatian Meteorological and Hydrological Service. Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2015. Процитовано 2 December 2015.
6. Mjesečne vrijednosti za Zagreb Maksimir u razdoblju1949−2014 (Croatian) . Croatian Meteorological and Hydrological Service. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 December 2015.
7. O ekonomiji Zagreba. Архів оригіналу за 02-01-2008. Процитовано 30-06-2011.
8. Gospodarski profil KZ. Hrvatska gospodarska komora, Zagrebačka gospodarska komora. Архів оригіналу за 15 січня 2008. Процитовано 25 січня 2008.
9. Театри (Загреба) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] на Офіційна вебсторінка міста Загреба [Архівовано 20 червня 2017 у Wayback Machine.]
10. див. тут
11. Міста-побратими на www.zagreb.hr. Архів оригіналу за 22 грудня 2007. Процитовано 2 липня 2011.

Посилання

• Офіційний сайт міста [Архівовано 20 червня 2017 у Wayback Machine.]
• ЗГ портал Загреб — Загребський вебпортал [Архівовано 16 березня 2015 у Wayback Machine.]
• Інтерактивна карта міста [Архівовано 23 грудня 2006 у Wayback Machine.]
• Визначні місця Загреба (англ.)
• Туристична інформація [Архівовано 3 лютого 2010 у Wayback Machine.] (хор.), (англ.)
• Хорватські музеї та галереї
• Ярмарки Загреба
• Каталог Загреба (хор.)
• Вид з космосу

Джерела

• Дві краплини Хорватії [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]