Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Легкі крейсери типу «Коронна колонія» (англ. Crown Colony-class cruiser) — клас військових кораблів з 11 легких крейсерів, що випускалися британськими суднобудівельними компаніями з 1940 по 1943 роки. Легкі крейсери цього типу входили до складу Королівських військово-морських флотів Великої Британії, Канади, Нової Зеландії, ВМС Індії та Перу і брали найактивнішу участь у морських боях і битвах Другої світової та Корейської війн.
Легкі крейсери типу «Коронна колонія» | ||
---|---|---|
Crown Colony-class cruiser | ||
Британський легкий крейсер «Уганда» на поході. 28 лютого 1942 | ||
Служба | ||
Тип/клас | легкі крейсери | |
Попередній клас | «Дідо» | |
Наступний клас | «Мінотавр» | |
Держава прапора | Велика Британія | |
Належність | Королівський ВМФ Великої Британії Королівський ВМФ Канади Королівський ВМФ Нової Зеландії ВМС Індії ВМС Перу | |
На честь | перший тип крейсерів флоту на ім'я «Коронна колонія»[1] | |
Корабельня | John Brown & Company Vickers-Armstrongs Scotts Shipbuilding and Engineering Company Swan Hunter Alexander Stephen and Sons HMNB Devonport | |
Замовлено | 11 | |
Спущено на воду | 11 | |
На службі | 1940 — 1968 | |
Загибель | 2 | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Корейська війна | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | підтип «Фіджі»: 8 530 тонн (стандартна) 10 450 тонн підтип «Цейлон»: 8 712 тонн (стандартна) 11 024 тонн (повна) | |
Довжина | 169,3 м | |
Ширина | 18,9 м | |
Осадка | підтип «Фіджі»: 5 м підтип «Цейлон»: 5,3 м | |
Бронювання | Пояс: 82,5-88,9 мм Палуба: 51 — 32 мм Траверси: 51 мм Башти: 25-51 мм Барбет: 25 мм Артилерійські погреби: 83 мм Бойова рубка: 102 мм | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 4 × парових турбіни Parsons 4 × парових котли Admiralty | |
Гвинти | 4 | |
Потужність | 72 500 к.с. | |
Швидкість | 33 вузли (61 км/год) | |
Дальність плавання | підтип «Фіджі»: 6 520 миль (12 080 км) на швидкості 13 вузлів (24 км/год) підтип «Цейлон»: 10 200 миль (18 900 км) на швидкості 12 вузлів (22 км/год) | |
Екіпаж | 730 офіцерів та матросів 650 — у мирний час | |
Озброєння | ||
Артилерія | підтип «Фіджі»: 12 (4 × 3) × 152-мм гармат BL 6 inch Mk XXIII 8 (4 × 2) × 102-мм універсальних гармат QF 4 inch Mk XVI підтип «Цейлон»: 9 (3 × 3) × 152-мм гармат BL 6 inch Mk XXIII 8 (4 × 2) × 102-мм універсальних гармат QF 4 inch Mk XVI | |
Торпедно-мінне озброєння | 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів TR-4 | |
Зенітне озброєння | підтип «Фіджі»: 8-16 (2 × 4) або (4 × 4) × 40-мм зенітних гармат QF 2 Mark II[2] 16 (4 × 4) × 12,7-мм зенітних кулеметів Vickers .50 підтип «Цейлон»: 16 (4 × 4) × 40-мм зенітних гармат QF 2 pounder Mark II 20 (10 × 2) × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон» | |
Авіація | 2 розвідувальні гідролітаки Supermarine Walrus[3] |
Легкі крейсери типу «Коронна колонія» проєктувались у рамках лімітів Другого Лондонського морського договору 1936 року, який обмежував стандартну водотоннажність споруджуваних крейсерів такого типу з 10 0000 тонн до 8 000. В результаті переробки проєкту крейсера типу «Саутгемптон», британські суднобудівники отримали проєкт крейсера «Фіджі», в якому за рахунок більш щільної компоновки скоротили довжину корпусу на 10 м. Пожертвували потужністю енергетичної установки та послабили бронювання, що дозволило зберегти той же озброєння, що й у прототипу, причому використання транцевої корми надало можливості уникнути сильного падіння швидкості (всього на пів-вузла). Пояс по ватерлінії, хоч і мав меншу товщину внаслідок меншої довжини корпусу, доходив до кінцевих веж ГК, а товщина броньованої палуби, у порівнянні з «Саутгемптоном», навіть збільшилась.
Головна енергетична установка складалася з чотирьох триколекторні Адміралтейських котлів з пароперегрівником і чотирьох одноступінчатих турбозубчатих агрегатів Парсонса. Схема — ешелонна; котли розташовані попарно у двох котельних відділеннях, ТЗА — у двох машинних. Робочий тиск пари в котлах підняли з 24,61 кг/см² (24,29 атм.) і 343 °C до 28,1 атм. (28,47 кг/см²) і температури 370 °C, що було вище ніж на американських «Бруклін» (28,2 кг/см², температура — 342 °C).
5 травня 1940 року були завершені випробування на повну потужність першого крейсера «Фіджі»: дві години роботи при 72 500 к.с. і дві години на 80 000 к.с. Фронтові умови не дозволили виміряти швидкість точно, але за оцінками швидкість при стандартній водотоннажності була 31,5 вузла на 72 500 к.с. та 32,25 — на 80 000 к.с. Водотоннажність «Фіджі» на початку війни становила 8 631, 8 524, 10 724 довг. тонн — стандартна, легка і повна, відповідно. Дальність на 16 вузлах при чистому дні на крейсерських турбінах була між 5900 і 5700 морських миль. Швидкість в морі з чистим дном: 30,3 вузла.
Артилерійське озброєння крейсерів типу «Фіджі» включало дванадцять 152-мм і вісім 102-мм універсальних гармат. Боєкомплект до гармат обох видів скоротили до 150 снарядів на ствол, це було зроблено для дотримання 8 000-тонного обмеження стандартної водотоннажності, хоча місткість льохів дозволяла приймати по 200.
152-мм гармати Мк XXIII з довжиною ствола в 50 калібрів були гарматами головного калібру на всіх британських легких крейсерах передвоєнної побудови, починаючи з «Ліндера». Спочатку вони встановлювалися у двогарматних баштах МкXXI («Ліндер», «Сідней», «Аретьюза»), потім e тригарматних МкХХІІ (тип «Саутгемптон») і Мк XXIII («Белфаст», «Фіджі»). Особливістю британських тригарматних башт було зміщення середнього ствола назад на 0,76 м для того, щоб запобігти розсіювання снарядів через взаємовплив дульних газів.
Крейсери типу «Коронна колонія» почали надходити на озброєння Королівського флоту з початком війни та взяли найактивнішу участь у боях того часу. «Ямайка» залучалась до проведення багатьох морських операцій та походів, зокрема у бою з німецькими важкими крейсерами «Адмірал Гіппер» та «Лютцов» у 1942 році, у затопленні лінкора «Шарнгорст» у 1943 у бою біля Нордкапа, а також в ескортуванні авіаносців під час нападів на «Тірпіц» у 1944. Першим у серії кораблів цього типу загинув у 1941 головний корабель проєкту — крейсер «Фіджі»; наступного року — «Тринідад». Решта пройшла крізь усю війну та частково брала участь у бойових діях Корейської війни.
У 1959—1960 роках «Цейлон» та «Ньюфаундленд» були продані Перу, де продовжували службу до 1982 року. Крейсер «Найджерія» також був проданий Індії, і під ім'ям «Майсур» бився в Індо-пакистанській війні 1971 року. Прослужив загалом 41 рік, він був зданий на брухт у 1985 році.
Корабель | Номер вимпелу | Виготовлювач | На честь | Замовлено | Закладено | Спущено | У строю | Статус |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
«Цейлон» | 30 | Alexander Stephen and Sons, Говань | Британський Цейлон | 1 березня 1939 | 27 квітня 1939 | 30 липня 1942 | 13 липня 1943 | проданий до складу Перуанських ВМС, як BAP «Колонель Бологнезі» (CL-82) у 1960 |
«Уганда» | 66 | Vickers-Armstrongs, Ньюкасл-апон-Тайн | Уганда | 20 липня 1939 | 7 серпня 1941 | 3 січня 1943 | переданий до складу Королівського ВМФ Канади, як HMCS «Уганда» (C66) у 1944 | |
«Ньюфаундленд» | 59 | Swan Hunter, Тайн-енд-Вір | Ньюфаундленд | 4 вересня 1939 | 9 листопада 1939 | 19 грудня 1941 | 21 січня 1943 | проданий до складу Перуанських ВМС, як BAP «Капітан Кіньонес» (CL-83) у 1959 |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.