Хре́стівка (до 2016 року — Кіровське) — місто в Україні, у Горлівському районі Донецької області. Адміністративний центр Хрестівської міської громади.
| Хрестівка | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Область | Донецька область | ||||||||
| Район | Горлівський район | ||||||||
| Тер. громада | Хрестівська міська громада | ||||||||
| Засноване | 1888 | ||||||||
| Статус міста | з 1958 року | ||||||||
| Населення | ▼ 27849 (01.01.2017)[1] | ||||||||
| Площа | 7,25 км² | ||||||||
| Густота населення | 3841,2 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 86300-86390 | ||||||||
| Телефонний код | +380-6250 | ||||||||
| Координати | 48°8′47″ пн. ш. 38°21′38″ сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 247 м | ||||||||
| Водойма | р. Кленова | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Бункерна | ||||||||
| До станції | 22 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 43,7 км | ||||||||
| - залізницею | 111 км | ||||||||
| - автошляхами | 75 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - фізична | 623 км | ||||||||
| - залізницею | 782 км | ||||||||
| - автошляхами | 772 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 86300, Донецька обл., м. Хрестівка, вул. Шахтарська, 39 | ||||||||
| Вебсторінка | http://kirovskoe-sity.wixsite.com/rada | ||||||||
| Міський голова | в.о.міського голови Гречушкіна Лариса Володимирівна | ||||||||
|
| |||||||||
Розташоване на схилі балки Кленової з однойменною річкою біля розвинутих міст Донбасу: Шахтарськ та Єнакієве — близько 20 км; міст Горлівка і Харцизьк — за 40 км; міста Донецьк — за 80 км.
Чисельність населення в м. Хрестівці на 1.01.2003 р. становила 30,9 тис. осіб. Площа міста — 725 га.
Історія
Хрестівка — колишнє німецьке поселення, одразу мало три назви: німці називали свій хутір Ман-Гейм, в документах було написано Давидо-Орлівка, чумаки називали німецьку колонію через хрестоподібний дороговказ «Таганрог—Бахмут» Хрестівка
Давидо-Орлівка[2][3], засновано у 1888, Олексієво-Орловська волость (Олексієво-Орловка) Таганрозького округу (див. Міуський округ) Області війська Донського Російської імперії.
Ной-Мангайм/Neu-Mannheim (Давидо-Орлівка; також Орлівка, Давидівка, Хрестівка, Карл Лібкнехт/Karl Liebknecht), до 1917 — католицько-лютеранське село на власних землях області Війська Донського, Таганрозький округ, Олексіїво-Орловська волость; у радянський період — Сталінська/Донецька область, Чистяківський (Олексієво-Орловський)/Єнакіївський (Орджонікідзевський/Риковський)/Іванівський район. Заснований у 1888 році. Назване за прізвищем колишнього землевласника Орлова. Засновник з маріупольських колоній. Католицький прихід Єнакієве. Землі 1880 десятин (1915; 40 подвір'їв). Колгосп ім. Блюхера/ім. Сталіна. Школа. У вересні 1941 депортовані чоловіки від 16 до 60 років. Мешканці: 312 (1910), 303 (1915), 317 (1919), 395 (1923), 487/487 німці (1926).
У 1954 році утворене селище будівництва Давидівської групи шахт Харцизького району, яке 14 вересня 1956 року отримало назву Кіровське[4] на честь радянського партійного діяча С. Кірова.
12 жовтня 1956 року хутір Хрестівка Олексієво-Орлівської селищної ради приєднаний до смт Кіровського .[5]
29 серпня 1958 року смт Кіровське віднесено до категорії міст обласного підпорядкування.[6]
12 травня 2016 року Верховна Рада України постановила повернути місту історичну назву Хрестівка[7], постанова набрала чинності 22 травня 2016 року[8].
Російсько-українська війна 2014 року
25 серпня 2014 року в результаті артилерійського обстрілу терористами у храм святого праведного Іоанна Кронштадтського потрапив снаряд, загинули три людини[9].
14 листопада 2014-го одна людина загинула та двоє поранено в результаті артилерійського обстрілу терористами шахти «Комсомолець Донбасу» Хрестівки. На помповій станції, що відкачує метан, почалася пожежа[10].
У серпні-вересні 2014 року внаслідок обстрілів загинуло майже 50 мешканців.
Населення
За даними перепису 2001 року населення міста становило 31041 особу, із них 16,90 % зазначили рідною мову українську, 82,39 % — російську, 0,15 % — білоруську, 0,05 % — вірменську, 0,03 % — молдовську, 0,01 % — грецьку, польську та румунську, а також гагаузьку мову[11].
Національний склад
Національний склад населення за переписом 2001 року[12]
| чисельність | частка, % | |
| українці | 16 829 | 54,2 |
| росіяни | 12 900 | 41,6 |
| білоруси | 450 | 1,4 |
| азербайджанці | 154 | 0,5 |
| татари | 131 | 0,4 |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[13]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 25575 | 82.39% |
| українська | 5246 | 16.90% |
| білоруська | 48 | 0.15% |
| вірменська | 17 | 0.06% |
| інші/не вказали | 155 | 0.50% |
| Усього | 31041 | 100% |
Пам'ятки
У місті перебуває на обліку 3 пам'ятки історії.
| № пп | Охорон. номер | Найменування пам'ятки | Місцезнаходження пам'ятки | Рік встановлення | Автор | Рішення |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | 1781 | Пам'ятник Кірову С. М., радянському державному діячеві. | Кіровська м/р, м. Хрестівка, вул. Панфіловців, 35. | 1973 р. | Скульптор: Мельничук Є. А. Архітектор: Корнєєв А. Д. | 12.02.1975 р. № 84 |
| 2. | 654 | Могила Москальова Сергія Вікторовича, воїна-афганця. | Кіровська м/р, м. Хрестівка, цвинтар. | 1987 р. | - | 14.07.1993 р. № 419 |
| 3. | 648 | Братська могила радянських воїнів Південного фронту. | м. Хрестівка, Жданівська м/р, смт Вільхівка. | 1955 р. | - | 17.12.1969 р. № 724 |
Постаті
- Галагуз Антон (* 1986) — український паверліфтер. Чемпіон і рекордсмен України; чемпіон Європи.
- Український Дмитро Михайлович (1979—2018) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
Посилання
Література
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
