Куркума
рід рослин З Вікіпедії, вільної енциклопедії
рід рослин З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Курку́ма (Curcuma) — рід багаторічних рослин, схожих на очерет. Сягають метрової висоти. Належать до родини імбирних (Zingiberaceae). Найвідоміша та найрозповсюдженіша куркума домашня або індійський шафран. Рід налічує ≈ 170 видів, які зростають від південної й південно-східної Азії до північної Австралії[1].
| Куркума | |
|---|---|
 | |
| Curcuma zedoaria. Ботанічна ілюстрація з книги "Köhler's Medizinal - Pflanzen". | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Імбироцвіті (Zingiberales) |
| Родина: | Імбирні (Zingiberaceae) |
| Підродина: | Zingiberoideae |
| Триба: | Zingibereae |
| Рід: | Curcuma L. |
| Вікісховище: Curcuma | |
Куркума — багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 1 метра. Кореневища розгалужені, м'ясисті, ароматні, часто з бульбоносними коренями. Листки прикореневі; листкова пластинка широколанцетна чи довгаста, рідше вузьколінійна. Суцвіття — кінцевий колос на псевдостеблах або на окремих пагонах, що відходять від кореневищ, іноді з'являються перед листям; квітконос прямовисний. Приквітки часто мають різне забарвлення на кінчику. Чашечка зазвичай коротко трубчаста, розщеплена з одного боку, верхівка 2- або 3-лопатева або зубчаста. Віночок лійкоподібний; частки яйцеподібні чи довгасті, майже рівні чи центральні частки довші. Зав'язь 3-роздільна. Тичинки короткі та широкі; пиляки різноманітні. Коробочка еліпсоїдна, 3-клапанна, розкривається[2].
Куркума належить до тропічних спецій, що походять з Південно-східної Індії. Її розводять у Китаї, Індії (у західній частині), на Яві. До Європи вона потрапила ще у давнину разом з арабськими купцями[джерело?].
Розмножуються тонкими частинами кореневищ; перший врожай одержують вже через 10 місяців після посадки.
В Україні вирощування можливе як кімнатних рослин, або ж як дворічних. У перший рік складається великий корінь куркуми. До осені він встигає утворити відростки (1-2 см).
Відростки можна дорощувати в горщику або наступного року в землі.
Кореневища та стеблі багатьох видів цього роду містять ефірні олії та жовті барвники (куркумін) та культивуються, як прянощі та лікарські рослини. Найбільше поширення, як прянощі має куркума довга (куркума домашня, турмерик), порошок з висушених кореневищ якої відомий як прянощі «куркума».
З багатьох видів куркуми лише три застосовують в кулінарії. У першу чергу, для виготовлення спецій та приправ йде куркума довга. Другий вид — куркума ароматна переважно використовується в кондитерському виробництві, де він цінується вище, ніж Куркума довга. Третій вид куркума цедоарія зазвичай готується не у вигляді порошку, а у вигляді кореневища, порізаного на довгі дольки, які використовуються у виробництві лікерів (замінюють куркуму довгу). Всі ці три види можуть бути використані під назвою індійський шафран. Четвертий вид куркума кругла йде зазвичай на крохмаль і є скоріше технічною культурою, ніж харчовою.
Не існує якісних доказів для використання як лікарського засобу.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
