Куп'євате

Куп'єва́те — село в Україні, у Глобинській міській громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення на 2011 рік становить 397 осіб^[1].

село Куп'євате
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Кременчуцький район
Тер. громада	Глобинська міська громада
Код КАТОТТГ	UA53020010260063008
Основні дані
Засноване	до 1909 р.
Населення	397
Площа	2,795 км²
Густота населення	150,98 осіб/км²
Поштовий індекс	39034
Телефонний код	+380 5365
Географічні дані
Географічні координати	49°26′4″ пн. ш. 33°36′4″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	121 м
Водойми	р. Хорол
Відстань до обласного центру	113 км
Відстань до районного центру	72 км
Місцева влада
Адреса ради	39000, Полтавська обл, Кременчуцький р-н, м. Глобине, вул. Центральна, 285
Карта
Куп'євате
Куп'євате
Мапа

Географія

Село Куп'євате розташоване за 72 км від районного центру м. Кременчук. За 3,5 км від села знаходиться правий берег річки Хорол, за 1 км розташовані села Лукашівка і Демидівка. У селі велике озеро.

Історія

Назву одержано від річки Куп'єватої (правої притоки Хоролу) біля якої виникло, на рубежі XIX та XX ст. На місці села існувала економія поміщика М. І. Вязьмітінова. У господарстві були млин, олійниця крупорушка. Радянську владу проголошено в січні 1918 року. Маєток був націоналізований на початку 20-х років. Хутір був віднесений до Фидрівської сільської ради, Манжеліївського району Кременчуцького округу.

У 1926 р. на хуторі 29 дворів 166 жит. У період Другої світової війни на фронтах загинуло 160 жителів.^[1]

Село електрифіковане у 1960 році, радіофіковане у 1961 році, 1965 році висаджено парк. 1973 збудовано дорогу з твердим покриттям.^[1]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Глобинської міської громади^[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Глобинського району, село увійшло до складу новоутвореного Кременчуцького району^[3].

Населення

Населення станом на 1 січня 2011 року становить 397 осіб.^[1]

• 2001 — 422
• 2011 — 397 жителів

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	417	98.82%
російська	5	1.18%
Усього	422	100%

Інфраструктура

У селі є^[1]:

• відділення зв'язку
• комплексний приймальний пункт

Освіті

• неповна середня школа
• дитсадок

Медицина

• фельдшерсько акушерський пункт

Культура

• Бібліотека — 19,6 тис. од. зб.

Пам'ятки

На території села Куп'євате встановлений обеліск «Мати, що тужить» (рос. Скорбящая мать) Воїнам Радянської армії і воїнам-односельцям, які загинули в роки Другої світової віни.^[1]

Є пам'ятник Леніну 1968 р.^[1]

Символіка

У села Куп'євате є гімн, автор якого Лопатюк Євгенія.^[1]

Заховались в вишнях Чепурненькі хати, Зріють абрикоси у моїм саду. Це — моє єдине рідне Куп’євате. Де іще на світі я таке знайду? Приспів: Куп’євате моє Куп’євате. Шир ланів і роздолля садів. Куп’євате моє Куп’євате. Я навіки тебе полюбив. Вийшли ми не з панства і царського роду, Та від цього мало маємо журби. Ми нащадки славні добрих хліборобів, Не цурались зроду оранки й сівби. Приспів. А у тім далекім 22-ім році В нас створили другу трудову артіль. Люди працювали тут на хлібнім полі І у літню спеку і у заметіль. Приспів. Збіглися над ставом верби кучеряві, Липова алея вітами шумить. І стоїть в долинці рідне Куп’євате, Де нам гарно вчитись, і співать, і жить. Примітки Куп'єватівська сільська рада. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних Посилання Погода в селі Куп'євате [Архівовано 25 червня 2008 у Wayback Machine.]