Кузьо Тарас

Тарас Кузьо (7 квітня 1958(1958-04-07), Галіфакс (Англія), Західний Йоркшир) — британський та канадський політолог українського походження, спеціаліст з історії та політики незалежної України, совєтолог.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кузьо.

Кузьо Тарас
англ. Taras Kuzio
Народився	7 квітня 1958(1958-04-07)[1] (66 років) Галіфакс (Англія), Західний Йоркшир, Велика Британія
Країна	Велика Британія[1]  Канада
Діяльність	історик, політолог, економіст, викладач університету
Alma mater	Лондонський університет Бірмінгемський університет Університет Сассексу
Галузь	економіка[2], політологія[2], посткомунізмd[2], націоналізм[2] і політика безпекиd[2]
Заклад	Національний університет «Києво-Могилянська академія»[3] Альбертський університет[4]
Кузьо Тарас у Вікісховищі

Один із спікерів Форуму Вільних Держав Постросії (2022—2023)

Біографія

Тарас Кузьо навчався в Сассекському (бакалаврат з економіки), Лондонському (магістр з радянських і східноєвропейських студій) та Бірмінгемському (PhD з політології) університетах. Проходив постдокторантуру в Єльському університеті. Після цього працював в Українській пресовій агенції у Великій Британії.

Науковий співробітник Центру трансатлантичних відносин (ЦТВ), Школи фундаментальних міжнародних досліджень (ШФМД) при Університеті Джонса Гопкінса. Старший науковий співробітник Кафедри українознавства Торонтського університету.

Запрошеним старшим науковим співробітником Центру славістичних досліджень Хоккайдоського університету в Японії та запрошеним старшим науковим співробітником ЦТВ ШФМД при Університеті Джонса Гопкінса у Вашингтоні, США.

Також був запрошеним професором в Інституті європейських, російських і євразійських досліджень при Школі міжнародних справ ім. Елліотта Університету Джорджа Вашингтона і старшим науковим співробітником в Центрі російських і східноєвропейських досліджень при Бірмінгемському університеті. Тарас Кузьо був політичним консультантом американського, канадського та японського урядів, а також юридичним і бізнесовим консультантом з юридичних і економічних питань.

Бібліографія

Українською:

• Тарас Кузьо. Афганістан: сутички, що переросли у війну // «Діялог» (Торонто). — Ч. 11 (1987). — Стор. 52-58.
• Тарас Кузьо. Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет / Пер. з англ. Андрія Павлишина. — К.: Дух і Літера, 2018. — 560 с. ISBN 978-966-378-622-3. (link [Архівовано 24 квітня 2022 у Wayback Machine.])

Англійською:

• Ukraine: Democratisation, Corruption and the New Russian Imperialism (Praeger, 2015).
• Theoretical and Comparative Perspectives on Nationalism: New Directions in Cross-Cultural and Post-Communist Studies. Soviet and Post-Soviet Politics and Society series 71 (Hannover: Ibidem-Verlag, 2007), pp.423.
• Ukraine-Crimea-Russia: Triangle of Conflict, Soviet and Post-Soviet Politics and Society series (Hannover: Ibidem-Verlag, 2007), pp.223.
• Ukraine. Perestroika to Independence, Second Edition (London: Macmillan, New York: St. Martin's Press, 1994 and 2000), pp.273.
• Ukraine. State and Nation Building. Routledge Studies of Societies in Transition 9 (London and New York: Routledge, 1998), pp.298.
• Ukraine under Kuchma: Political Reform, Economic Transformation and Security Policy in Independent Ukraine (London: Macmillan and New York: St. Martin's Press, 1997), pp.281.
• Ukrainian Security Policy. Washington Paper 167 (Washington DC: The Center for Strategic & International Studies and Praeger, 1995), pp.168.

Примітки

1. Evidence zájmových osob StB

   d:Track:Q104900509
2. Чеська національна авторитетна база даних

   d:Track:Q13550863
3. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1

   d:Track:Q123508386
4. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1

   d:Track:Q123508386

Посилання

• [Архівовано 22 квітня 2017 у Wayback Machine.]
• Forum for Ukrainian Studies [Архівовано 12 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• Тарас Кузьо. Афганістан: сутички, що переросли у війну // «Діялог» (Торонто). — Ч. 11 (1987). — Стор. 52-58. [Архівовано 29 травня 2019 у Wayback Machine.]