Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Куделя Дмитро Володимирович (23 червня 1965 - 18 лютого 2004, Дніпропетровськ) — український історик, публіцист, громадсько-політичний діяч, поет.
Куделя Дмитро Володимирович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 23 червня 1965
Дніпропетровськ | |||
Помер | 18 лютого 2004 (38 років) | |||
Громадянство | СРСР, Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | історичні дослідження | |||
Alma mater | Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1993 - 2004 | |||
Magnum opus | Слава Стецько. Жінка яка творила незалежну Україну | |||
Партія | Конгрес українських націоналістів | |||
| ||||
Народився у 1965 році. Більшу частину життя прожив у місті Дніпропетровськ в АНД районі.
У 1982 році після закінчення місцевої середньої школи вступив до Клайпедського мореходного училища (нині Литовська вища морська академія). Під час навчання у 1982- 1986 роках опанував литовську мову.
У 1986 - 1988 - служба на Військово - морському флоті.
У 1988 - 1993 - навчання на заочному відділенні історичного факультету Дніпропетровського державного університету.
Через напрямок досліджень (ОУН) відділ аспірантури ДДУ відмовив Дмитру Куделі у прийнятті на навчання.
У 1994 - 2000 - навчався в Дніпропетровській філії Інституту державного управління та самоврядування при Кабінеті Міністрів України, здобувши ступінь магістра з державного управління.
Займався підприємницькою діяльністю.
Під час навчання в ДДУ одним з перших займався дослідженням діяльності підпілля ОУН у Дніпропетровській області у роки Другої світової війни, публікуючи результати досліджень у науковій періодиці і пресі. Досліджував кримінальні справи членів підпілля ОУН в Галузевому державному архіві Дніпропетровського обласного управління СБУ. Разом із Павлом Хоботом зібрав архів спогадів учасників підпілля та персональний покажчик учасників, що налічує 880 прізвищ. Записав спогади голови Конгресу українських націоналістів Ярослави Стецько, на основі яких створив історичне дослідження про неї.
Був одним з організаторів Центру досліджень визвольного руху і активним його членом: брав участь у конференціях, круглих столах, готував публікації, допомагав науковцям у дослідницькій роботі. У 2003 р. почав працювати над монографією про діяльність ОУН на Дніпропетровщині.
У 1989 році одним з перших підняв у Дніпропетровську синьо - жовтий прапор. У 1992 р. разом з ветеранами створює Дніпропетровську міську організацію Братства ОУН - УПА. Був одним з організаторів Дніпропетровської обласної та міської організацій Конгресу українських націоналістів, членом якого був аж до своєї загибелі.
Писав вірші та оповідання. Після загибелі його друзі опублікували збірку віршів та оповідань Дмитра Куделі.
18 лютого 2004 р. між Д. Куделею та компанією, що гучно розпивала спиртні напої стався конфлікт. Дмитро Куделя зробив зауваження. Після конфлікту один з учасників пиятики взяв мисливський обріз і, підстерігши Куделю, вистрілив у нього.[1]
Разом з В. В. Ченцовим готував збірник "Реабілітовані історією. Дніпропетровська область".
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.