Remove ads
Амур-Нижньодніпровський район (до 29 липня 2024 року — Амур-Нижньодніпровський, до 18 грудня 2024 року — Нижньодніпровський район) — адміністративний район міста Дніпра, на заході й центрі Лівобережжя.
| Амур-Нижньодніпровський район | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
| Основні дані | ||||
| Країна: |
 Україна | |||
| Місто: | Дніпро | |||
| Код КАТОТТГ: | UA12020010010114149 | |||
| Утворений: | 1918 | |||
| Населення: | 160 123 осіб | |||
| Площа: | 71,626 км² | |||
| Поштові індекси: | 70403 | |||
| Географічні координати: | ||||
 | ||||
| Районна влада | ||||
| Адреса адміністрації: | 49023, м. Дніпро, Мануйлівський проспект, 31 | |||
| Вебсторінка: | Нижньодніпровська РДА. | |||
| Голова районної ради: | Ганноченко Олександр Анатолійович | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
 Амур-Нижньодніпровський район у Вікісховищі | ||||
Remove ads
За часів козаччини входила до Протовчанської паланки.
До 1918 року зрощені поселення Мануйлівки (козацьке займище Мануїла), Амура (відомо з 1875 року), станції Нижньодніпровськ, Барафа, Сахалина і Султанівки на лівому березі від Катеринослава в народі мала назву Задніпров'я. У вересні 1917 року утворився Задніпровський райком партії соціал-демократів. Постановою Тимчасового Уряду від 3 червня 1917 р. селища Амур та Нижньодніпровськ були об'єднані в місто Амур — Нижньодніпровск[1].
Перше засідання Президії ради міста Амур-Нижньодніпровська відбулося 25 січня 1918 року, яка наразі і вважається датою заснування Нижньодніпровського району. Першим головою Амур-Нижньодніпровської ради робочих і солдатських депутатів Катеринославської губернії у 1918 році був обраний робітник заводу «Шодуар» О. Савельєв. Згодом місто Нижньодніпровськ було приєднано до Катеринослава, утворивши у ньому Амур-Нижньодніпровський район.
У 1920 році Амур-Нижньодніпровський район був одним з 5 районів міста Катеринослав.
З АНД району родом відомі повстанці Григорій Епік[2], Іван Підгорний-Полин[3], Ілько Сова[4] тощо.
У 1921 році Султанівка названа ім'ям катеринославського червоногвардійця Клочка Юрія Володимировича (1889—1918). 1922 року назву Барафа змінили на Воронцівка на честь місцевого революціонера Петра Опанасовича Воронцова (1893—1919), що загинув під Новомосковськом у бою з денікінцями.
Влітку 1942 року німецька окупаційна влада приєднала Амур-Нижньодніпровськ до Дніпропетровська під назвою район Дніпропетровськ-Схід (нім. Dniepropietrowsk-Ost)[5].
По закінченню Другої світової війни села Кам'янка (вперше згадується 1596 року), Березанівка (відоме з 1757 року як село козака Березана) та Ломівка, що раніше входили до складу Єлизавето-Кам'янського району, увійшли до складу АНД.
1957 року вулиця Шосейна Мануйлівки перейменована в проспект Воронцова (у 2016 році перейменований на Мануйлівський проспект).
1969 року від району було відокремлено північну і східну частини для утворення Індустріального району.
29 липня 2024 року, в ході декомунізації та дерусифікації, Амур-Нижньодніпровський район перейменований в Нижньодніпровський район[6].
18 грудня 2024 року Дніпровська міська рада повернула Нижньодніпровському району назву Амур-Нижньодніпровський район[7].
Remove ads
Мова
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 84 283 | 52,64 % |
| Російська | 74 570 | 46,57 % |
| Інше | 1 270 | 0,79 % |
| Разом: | 160 123 | 100,00 % |
- Місцевості східної частини району
- Місцевості західної частини району
- Кам'янка,
- Кам'янський (колишній — мікрорайон «Фрунзенський-2»),
- Ломівка,
- Ломівський (колишній — мікрорайон «Фрунзенський-1»),
- Лівобережний (1-й та 2-й мікрорайони), — мікрорайон «Лівобережний-1» також називають «Березинка»,
- Боржом
- Березанівка.
- Слобожанський проспект.
- Мануйлівський проспект.
- Калинова вулиця (у колишній Султанівці).
- Донецьке шосе (у Ломівці).
- Передова вулиця (у колишній Ломівці, Кам'янці й Березанівці — найдовша вулиця в Україні та Європі).
- Вітчизняна вулиця (за межею Амура й Ломівки, за Генеральним планом має стати важливим шосе з мостом на правий берег Дніпра).
- Вулиця Івана Нечуя-Левицького.
- Вулиця Любарського (названа на честь місцевого художника-ілюстратора) — головна вулиця Сахалина.
- Сонячна Набережна — набережна, головна вулиця житлового масиву «Сонячний».
Remove ads
- Залишки Кам'янського редута
- Церква у Ломівці
- Старі корпуси заводу «КомІнМет»
- Палац культури заводу «КомІнМет»
- Міська лікарня № 9.
- Парк Сагайдак
- Парк Кирилівка з озером
- Річка Гнилокиш
- Протовчанські озера давньої річкової системи Протовчі, що було осередком козаків з давніх часів
- Дніпровський вагоноремонтний завод
- Завод «Світлофор»
- Дніпровський металургійний завод «Комінмет» (утворений у 1922 році шляхом злиття заводів «Бехтольд», «Шодуар В», «Ланге»)
- Дніпровський завод прокатних вальців (колишній — машинобудівний завод «Сиріус»)
- ВАТ «Дніпроважпапірмаш» (колишній — завод Мангеля)
- Трамвайні маршрути № 6 та 9 — до Мануйлівки, Нижньдніпровська та Сахалину зі Старомостовою площею;
- трамвайні маршрути № 18 та 19 — по Донецькому шосе через Ломівку, Кодацький міст й Новий Кодак до Старомостової площі;
- тролейбусний маршрут № 3 від Султанівки через Мануйлівку до Старомостової площі;
- тролейбусний маршрут № 7 по Слобожанському проспекту через Султанівку та Мануйлівку на правий берег в центр міста (Половицю);
- тролейбусні маршрути № 17, 18 та 20 з Лівобрежежного житлового масиву по вулиці Калиновій та Слобожанському проспекту в центр міста;
- приміські поїзди прямують через станцію Нижньодніпровськ до станцій Синельникове I, Запоріжжя I, Запоріжжя II, Чаплине, Павлоград I, Лозова, Новомосковськ-Дніпровський та Красноград;
- у перспективі передбачено будівництво другої лінії Дніпровського метрополітену під Слобожанським проспектом [9]
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads