Червець

Черве́ць (кошеніль; Dactylopius coccus) — вид комах ряду напівтвердокрилі. Живиться соками рослин, шкідник сільськогосподарських культур і плодових дерев. З цих комах виготовляють кармін — барвник червоно-пурпурового кольору, що використовується, зокрема, як харчовий барвник (Е120).

Більше інформації ?Червець, Біологічна класифікація ...

?

Червець

Самиця (зліва) та самець (справа)

Біологічна класифікація

Домен:	Eukaryota
Царство:	Тварини
Тип:	Членистоногі (Arthropoda)
Клас:	Комахи (Insecta)
Ряд:	Напівтвердокрилі (Hemiptera)
Родина:	Червці велетенські (Manganodidae)
Рід:	Dactylopius
Вид:	D. coccus

Біноміальна назва

Dactylopius coccus
Costa, 1835

Синоніми

Coccus cacti L., 1758
Pseudococcus cacti Burmeister, 1839

Посилання

Вікісховище:	Dactylopius coccus
EOL:	836534
NCBI:	765876

Закрити

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Червець (рід рослин).

Remove ads

Біологія виду

У середині липня самиця червця відкладає приблизно 600—700 яєць, укладених у землі в білу, схожу на воскову, оотеку. Якщо личинки не виходять з яйця до кінця серпня — початку вересня, вони залишаються всередині до кінця зими. У кінці березня або на початку квітня личинки виходять із землі і протягом короткого часу живляться низькорослим листям рослини-хазяїна. Після цього повертаються під землю і живуть на корінні. У цей момент личинки линяють: скидають свої екзоскелети разом з ногами і вусиками. Після цього вони інцистуються, формуючи зовнішнє захисне покриття (цисту) біля тканини кореня.

Цисти — невеликі темно-червоні або фіолетові бульбашки, зібрані на коренях рослини-господаря. Жіноча циста 3—4 міліметри в діаметрі. Чоловіча циста у два рази менша від жіночої. На 500 жіночих цист припадає лише одна чоловіча. Цисти линяють декілька разів. Коли чоловіча личинка досягає третього ступеня розвитку, вона утворює тонкий білий кокон і на початку червня перетворюється на лялечку. У кінці червня або на початку липня самиці, які зберігають свої личинкові форми, знову виходять на поверхню і повільно піднімаються на верхівку рослини-хазяїна. Дорослі самці, з крилами та характерними відростками в кінці живота, залишають кокони і приєднуються до самиць через кілька днів. Дорослі самці не живляться і вмирають невдовзі після парування, а самиці повертаються під землю, де відкладають яйця. Відклавши яйця, самиця також помирає.

Remove ads

Ареал

Комаха живе на трав'янистих рослинах Центральної Європи, які ростуть на піщаних і посушливих ґрунтах. Її основна рослина-хазяїн — червець багаторічний (Scleranthus perennis), вид рослин з родини гвоздичних.

Практичне використання

З пігментів тіла самиць червця виготовляють харчову добавку Е120 кармін (кармінова кислота) — барвник густого червоного (кармінового) кольору.

Вміст кармінової кислоти в екстракті червця становить близько 20 %.

Цікаві факти

Місяць червень дістав свою назву завдяки тому, що цього місяця починають збирання «черви» — личинок цієї комахи. З них в давнину добували червону фарбу^[1], якою фарбували тканини^[2].

Комах збирають незадовго перед тим, як жіноча черва (личинка) досягне зрілості, тобто в кінці червня, зазвичай на день святого Іоанна Хрестителя (24 червня), тому в багатьох країнах народна назва барвника — «кров святого Іоанна». У процесі збору рослина висмикувалася з корінням, з коріння збирались личинки. У середньому з кожної рослини збиралось близько десяти комах. Земельні ділянки культивувались для того, щоб компенсувати високий рівень знищення рослин. Личинки вбивались киплячою водою або оцтом, висушувались на сонці або в печі і розчинялись у хлібній заквасці або квасі для видалення жиру. Екстракт потім використовували для фарбування шовку, вовни, бавовни або льону. Процес фарбування потребує приблизно 3—4 унції барвника на фунт шовку (180—250 г на кілограм), один фунт барвника міг пофарбувати майже 20 фунтів вовни (50 г на кілограм).

Червця широко застосовували в Європі в середні віки і в епоху відродження як барвник. У 15-му і першій половині 16-го століття червець був одним з головних товарів експорту з Польщі, Литви та України. Торгівля здебільшого була монополізована єврейськими купцями, які купували фарбу у селян. Купці відправляли барвник з великих польських міст, таких як Краків, Гданськ (Данциг) і Познань. Звідти товар вивозили до південної Німеччини і північної Італії, Франції, Англії, Османської імперії та Вірменії. Торгівля була прибутковим бізнесом для єврейських посередників, відповідно до Марцина з Ужендова (1595), один фунт польської кошенілі коштував від чотирьох до п'яти венеційських дукатів. За кількісними показниками торгівля досягла піку в 1530-ті рр. Згідно з податковими реєстрами, у 1534 близько 30 тонн барвника продали тільки в Познані. У виданні 1650 р. дослідник поліських боліт Даніель Цвікер окремо позначив поширення польської кошенілі на Поліссі.

Польська кошеніль у другій половині 16 століття була витіснена з європейського ринку дешевшою мексиканською. Барвник з червця, який до того був експортним продуктом, продовжували використовувати локально. Його використовували для фарбування тканин у малиновий колір, популярний в одязі заможного українського козацтва та польської шляхти, харчовий барвник, косметичний та лікувальний засіб у народній медицині.

У 2009 в ході судового розгляду з'явився домисел про те, що до складу харчових добавок Кока-Коли входить харчовий барвник кармін. Компанія спростувала цей закид^[3].

Remove ads