Костянтин-Криштоф Вишневецький

Костянтин-Христофор Вишневецький
Костянтин-Христофор Вишневецький
Псевдо	Константій; Константин Христофор Вишневецький
Народився	1633; Збараж чи Біла Криниця
Помер	17.08.1686 чи 26.08.1686
Поховання	Латинський катедральний собор
Підданство	Річ Посполита
Alma mater	Ягеллонський університет
Знання мов	польська
Учасник	Російсько-польська війна і Хотинська битва (1673)
Титул	князь
Посада	Брацлавський воєвода, белзький воєвода, староста Глинянськийd, староста осєцький (воєводство Мазовецьке)d і староста білоцерківськийd
Військове звання	воєвода підляський, воєвода брацлавський, воєвода белзький
Рід	Вишневецькі
Батько	князь Януш Вишневецький
Мати	Катерина Євгенія Тишкевич
Брати, сестри	Дмитро Юрій Вишневецький
У шлюбі з	1) Урсула Тереза Мнішек, 2) Анна Ходоровська
Діти	Францишка Людвіка, Януш Антоній, Михайло Сервацій
	Герб;
	Медіафайли у Вікісховищі;

Костянтин-Христофор Вишневецький гербу Корибут (1633 — 17 серпня чи 26 серпня 1686) — князь, військовик, урядник Речі Посполитої.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Костянтин Вишневецький.

Коротка інформація Костянтин-Христофор Вишневецький, Псевдо ...

Закрити

Другий син великого конюшого коронного князя Януша Вишневецького і Катерини Євгенії Тишкевич, брат краківського каштеляна Дмитра Юрія Вишневецького, нероздільний товариш усіх його звитяжних трудів для Вітчизни.

Брав участь у московсько-польській війні (1660), битві з турками під Хотином (1673) та під Віднем (1683). Член Тишовецької конфедерації (1655), був маршалком сеймиків руського воєводства (1669). У 1686 році був комісаром до Журавненського трактату.

Був співвласником містечка Білий Камінь (тепер Золочівського району Львівської області). Посади: воєвода підляський (з 1673), брацлавський (з 1677), белзький (з 1678), староста осецький^[5].

Був похований у латинському катедральному соборі Львова.

Сім'я

Одружений двічі:

перша дружина — Урсула Тереза Мнішек (пол. Urszula Teresa Mniszech (Mniszchowna)) (†1668), донька каштеляна сондецького Францішка Бернарда Мнішека від другої дружини Барбари зі Жмиґроду Стадницької. Від цього шлюбу була одна донька — Францішка Людвіка (в деяких генеалогічних таблицях подається, що цей шлюб був бездітний, а донька народилась у другому шлюбі);
Анна Ходоровська
друга дружина — Анна Ходоровська (1661/1663—1711), донька литовського підкоморія Кшиштофа Ходоровського і Катерини (?Анни) Яблоновської. Від другого шлюбу мав двох синів, які були останніми з роду князів Вишневецьких (по чоловічій лінії):

1) князь Януш Антоній (1678—1741)

2) князь Михайло Сервацій (1680—1744)

?) княжна Францішка Людвіка († по 1690) — в 1688 році стала другою дружиною старости гощинського Казимира Тарла (†1690).

Після смерті чоловіка княгиня Анна з Ходоровських Вишневецька вдруге вступила в шлюб з маршалком надворним (пізніше великим) литовським — графом Яном Каролем Дольським, народила доньку та двох синів, які померли в юному віці. Була близькою знайомою гетьмана Івана Мазепи, вела з ним довготривале листування. Сприяла одруженню князя Михайла Сервація Вишневецького, що був її сином від першого шлюбу, з Катериною Дольською, донькою її другого чоловіка від першого шлюбу. Овдовівши вдруге в 1695 році, княгиня Анна прожила ще 16 років, померла і похована у Львові.