Костянтинівська вулиця (Київ)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Костянтинівська вулиця.

Костянти́нівська ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Контрактової площі до Заводської вулиці.

Костянтинівська вулиця Київ
Початок Костянтинівської вулиці
Місцевість	Поділ
Район	Подільський
Назва на честь	Церкви царя Костянтина та Олени (збереглася трапезна церква)
Колишні назви
Царекостянтинівська, Кирилівська, Шолом-Алейхема
Загальні відомості
Протяжність	2 207 м
Координати початку	50°27′44.2″ пн. ш. 30°31′4.4″ сх. д.
Координати кінця	50°28′35.2″ пн. ш. 30°29′47.3″ сх. д.
поштові індекси	04071, 04080
Номери телефонів	417-..
Транспорт
Найближчі станції метро	«Контрактова площа»,  «Тараса Шевченка»
Автобуси	А 72, 119; 53 (по вул. Верхній Вал)
Трамваї	Т 11, 12, 14, 16, 18, 19
Маршрутні таксі	Мт 587
Зупинки громадського транспорту	«Вулиця Нижній Вал», «Вулиця Введенська», «Вулиця Оболонська», «Вулиця Оленівська», «КАРЗ-12», «Станція Почайна»
Рух	двосторонній (від Контрактової площі до вул. Хорива, а також від вул. Заводської до вул. Ярославської), односторонній (від вул. Ярославської до вул. Хорива)
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади	ЗОШ № 10, СШ № 17
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	10769
У проєкті OpenStreetMap	r343006
Мапа
Костянтинівська вулиця у Вікісховищі

Прилучаються вулиці: Спаська, Хорива, Верхній та Нижній Вал, Ярославська, Щекавицька, Щекавицька площа, вулиці Введенська, Оболонська, Юрківська, Оленівська, продовжуючись Новокостянтинівською, сягає Куренівки.

Історія

Вулиця відома з 1837 року, вела від Контрактової площі на Оболонські луки та сполучалась зі шляхом на Вишгород (див. Кирилівська вулиця).

Вулиця мала назву Царекостянтинівська, з 1830-х років — Кирилівська (як один із шляхів до Кирилівського монастиря). Сучасну назву офіційно затверджено у 1869 році^[1], від церкви царя Костянтина та Олени (знаходилася на Щекавицькій вулиці між Костянтинівською і сучасною Кирилівською вулицею; знищена у 1930-х роках; у спорудах, що збереглися — навчальний заклад). У 1926 році у зв'язку з 10-річчям смерті єврейського письменника Шолом-Алейхема отримала назву вулиця Шолом-Алейхема^[2] (підтверджено 1944 року^[3]). Історичну назву вулиці відновлено 1958 року^[4].

Забудова

Архітектурі Костянтинівської вулиці, як і Подолу в цілому, притаманне те, що найстаріші будівлі стоять на початку вулиці, (ближче до Контрактової площі), а далі на північ від Щекавицької вулиці домінує забудова другої половини ХХ ст. Серед пам'яток, пов'язаних з вулицею: Гостинний двір, фонтан «Самсон», садиба Биковських.

Вулицею з 1891 року пролягає лінія трамваю — спершу кінного, а з 1894 року — електричного, що сполучає Поділ із Куренівкою та Пущею-Водицею.

Пам'ятки архітектури та будівлі, що являють історичну цінність

• № 1/2 — прибутковий будинок (початок XX століття);
• № 2/1 — садиба Балабух (1830-ті роки);
• № 6/8 — садиба Биковських («будинок Петра І») (між 1696 та 1704 роками);
• № 9 — дворянське повітове училище (1820 рік);
• № 11 — будинок архітектора А. Меленського (1818 рік).

Будинки № 4, 5 (колишня духовна семінарія), 7, 12/28, 13, 16, 18, 19, 20, 21/12, 22, 23/15, 24, 25, 26/10 (кінотеатр «Жовтень»; 1930), 27, 31, 32, 35, 37, 53, 54 споруджені у 1-й половині XIX — 1-й половині XX століття.

Важливі установи

• Середня загальноосвітня школа № 10 (буд. № 37)

Костянтинівська вулиця у мистецтві

Вулиця увійшла до міського фольклору, пісня Леоніда Духовного «А без Подола Киев невозможен..»^[5], написаної за зразком одеської пісні Аркадія Северного^[en] «Мясоедовская улица»^[6], завершується рядками:

Улица-улица, улица родная,
Константиновская улица моя!