Поширення COVID-19 у Києві зафіксовано 16 березня 2020 року. В Україні перше поширення зафіксовано 3 березня 2020 року. Станом на 17 січня 2022 в Києві було зареєстровано 345256 випадків інфікування, що перевищує 10% населення міста. З них 327265 одужали, 9620— померли (2,9%).
Джерело: Дані РНБО за добу, що передує дню оприлюднення
Закрити
27 січня аеропорт «Бориспіль» тимчасово припинив авіасполучення із містом Хайнань (Китай).
2 лютого інтернетом поширилась фейкова інформація про першого хворого на коронавірус у Києві.
26 лютого першого киянина, що захворів на коронавірус виявлено в Італії.
16 березня зареєстровано два перші два випадки інфікування в Києві[4]. Один хворий прибув із Радомишля, інший із Франції[5][6]. Також 16 березня було тимчасово заборонено церковні служби та обряди[7]. Як і в інших містах, з початку епідемії в багатьох аптеках Києва були відсутні маски та антисептики[8].
З 17 березня у Києві починає діяти суворий карантин. Цього дня було заборонено роботу усіх київських ринків[9], о 23 годині більш ніж на 2 місяці призупинив перевезення пасажирів київський метрополітен.[10][11]
18 березня зафіксовано перший випадок хвороби народного депутата— першим став депутат з Луганщини, член депутатської групи «Довіра» Сергій Шахов[12], 21 березня і другий нардеп— Вельможний Сергій Анатолійович[13].
23 березня. Проїзд у київському громадському транспорті дозволено тільки за перепустками[14]. Кількість маршрутів наземного транспорту зменшено до 17, окремі райони були позбавлені громадського транспорту цілковито[15].
27 березня— у начальника поліції Києва Андрія Крищенка, трьох поліцейських та одного курсанта підтвердився позитивний діагноз на коронавірус[16]. Загалом виявлено нових 8 хворих. Загалом лабораторно підтверджено 55 випадків в Києві[17].
31 березня зафіксовано перший випадок інфікування медпрацівника[18].
Квітень
2 квітня 2020 року було повідомлено про перевірку апаратів ШВЛ у лікарні[19]. Аудит Київської міської клінічної лікарні №17 показав, що з 24 апаратів штучної вентиляції легень лише 2 можуть лікувати хворих на коронавірус.
5 квітня КМДА було введено нові карантинні обмеження, які розширили зокрема перелік місць, в яких обов'язковим є перебування у респіраторах[20][21]
З 16 квітня на в'їздах до Києва встановлено 9 блокпостів з метою недопущення до столиці осіб з температурою вищою за 37,5 градусів[22].
Станом на 23 квітня в Києві інфікувалися 104 медпрацівники, 16 з них перебували в лікарнях. Усього в столиці зафіксовано 1059 хворих[23].
Станом на 29 квітня у Києві складено 874 протоколи за ст. 44-3 («Порушення правил щодо карантину людей»), стягнено 9 штрафів[24].
Травень
15 травня у Дарницькому будинку-інтернаті для дівчат виявили 81 випадок інфікування. Загальна кількість заражень за добу у столиці становила рекордну на той час кількість— 153[25].
З 19 травня в Києві було дозволено роботу 19 ринків за умови дотримання карантинних умов[26].
23 травня о 12 годині громадський транспорт (окрім метро) відновив роботу у звичайному режимі з обмеженням максимальної кількості пасажирів у межах кількості сидячих місць[27].
25 травня відновив роботу київський метрополітен[28].
27 травня вперше у столиці одужало більше людей, аніж захворіло[29]. На засіданні місцевої комісії з ТЕБ та НС було вирішено з 30 травня відкрити ТРЦ (без розважальних зон та фудкортів) та готелі (без ресторанів), з 1 червня— відновити роботу дитячих садків та закладів освіти для проведення ЗНО та атестацій[30].
Червень
2 червня біля Будинку Уряду України відбувся мітинг власників та працівників закладів громадського харчування. Вони виступали з вимогою дозволити приймати гостей не лише на літніх майданчиках та терасах, а й у приміщеннях[31]. Вже наступного дня Кабмін дозволив відкрити ресторани і кафе з 5 червня у тих регіонах, де дозволяє епідеміологічна ситуація[32].
10 червня послаблення карантину у більшості регіонів України не були застосовані до Києва, оскільки інцидентність перевищувала встановлений урядом показник[33].
21 червня Київ вийшов на перше місце в Україні за кількістю випадків заражень, обігнавши Чернівецьку область. Однак за кількістю активних випадків столиця посідає друге місце, поступаючись Львівщині.
24 червня у Києві було послаблено карантин, зокрема, було дозволено роботу ресторанів, кінотеатрів і театрів та дозволено масові заходи кількістю до 10 осіб[34].
27 червня в Києві зафіксовано 142 випадки захворювання, це максимальне значення з початку епідемії[35].
Липень
1 липня Віталій Кличко оголосив про посилення карантинних обмежень у місті: закладам громадського харчування, а також розважальним закладам дозволяється працювати лише до 22:00. Це також стосується кінотеатрів та масових заходів[36].
6 липня в столиці було послаблено карантин, зокрема, було дозволено роботу ресторанів після 22:00 та роботу кінотеатрів[37].
За 29 липня у Києві було зафіксовано черговий антирекорд— 199 нових інфікувань, 81 з яких— в гуртожитках Інституту спеціального зв'язку та захисту інформації КПІ[42].
Серпень— грудень
1 серпня Україну поділили на зони карантину, Київ увійшов до «зеленої».
13 серпня Київ увійшов до «жовтої» зони карантину через підняття захворюваності.
14 вересня Київ вперше віднесено до «помаранчевої» зони: заборонили масові заходи за участі понад 220 осіб, роботу установ розміщення (крім готелів), відвідування занять у ПТУ та ВНЗ групами понад 20 осіб тощо[43].
26 вересня в Києві зафіксовано антирекорд, за добу виявлено 447 хворих, з початку пандемії зафіксовано 21 492 хворих[44].
Станом на 20 жовтня київські лікарні за офіційними даними заповнені на 100%[45], за неофіційними— на 105%[46].
4 грудня в Києві було закрито на карантин п'ять шкіл і дев'ять дитячих садків, тимчасово закрито сім дитячих садків, на дистанційному навчанні знаходилось 287 шкіл[47].
8 грудня в Києві було відкрито ПЛР-лабораторію Сінево[48], яка працювала в режимі 24/7.
2021
Перепустка до київського міського транспорту.
20 березня в Києві було введено жорсткий локдаун з обмеженнями «червоної» зони: закрито культурні та розважальні заклади, ТРЦ. Кафе і ресторанам дозволили приймати відвідувачів[49].
2 квітня у Києві зайняті 84% ліжок із киснем, це найгірша ситуація по країні, трохи ліпша у Львівській області— більше 71%, у Житомирській області— 71,5% та Миколаївській області— також 71,5%.[50]
5 квітня закрито дитсадки і школи, тим часом, громадський транспорт працює тільки за спецперепустками[51].
1 травня карантинні обмеження послаблено до рівня жовтої зони. Відновлено роботу громадського транспорту.
12 червня в ЗМІ з'явились повідомлення про позитивний тест дружини президента України— Олени Зеленської[57][58] Напередодні про бажання захворіти на коронавірус розповідав сам президент.[59]
23 серпня з'явилась інформація, що лідерка Батьківщини Юлія Тимошенко перебуває у важкому стані через коронавірус. Разом із нею інфікувалась донька та зять.
Remove ads
Лікування VIP-пацієнтів
25 березня департамент охорони здоров'я КМДА розіслав медзакладам міста наказ про особливі умови лікування «vip-пацієнтів»[60].
Серед вимог: окремі, ізольовані від інших приміщення, палати площею від 13 м2 із затіненими вікнами. Палати повинні мати зручні комунікації з операційним блоком, діагностичним та іншими відділеннями. Також передбачено резерв лікарських засобів та розгортання окремих сестринських постів у палатах або біля них. Закладам наказано резервувати окремі операційні і забезпечити їх ліками, медзасобами та обладнанням[61].
Вимоги прописано й до професійного складу бригад медичної допомоги. В них має бути по чотири людини: лікар, двоє фельдшерів, водій. Усі повинні мати досвід роботи в закладах екстреної медичної допомоги від 5 років. Якщо таких не знайдеться, бригади повинні формуватися з «найбільш кваліфікованих медичних працівників»[61].
Карантинні заходи (2020)
Узагальнити
Перспектива
Трамвай маршруту 28-д проїжджає повз зупинку через обмеження кількості пасажирів у салоні
Громадський транспорт
Більше двох місяців— з 18 березня 2020 по 25 травня київський метрополітен не працював. З 23 березня по 23 травня наземний транспорт працював лише на 17 маршрутах, і лише для власників спеціальних перепусток. При цьому з 18 по 25 березня діяла постанова уряду, що забороняла одночасне перевезення більше ніж 10 пасажирів у салоні[62], з 25 березня— у кількості, що складає до половини кількості місць для сидіння[63], а для недопуску завеликої кількості пасажирів у салонах їздили поліцаї[64][65]. У результаті на кінцевих зупинках транспорту вишукувались довгі черги, в яких пасажирам доводилось марнувати по півтори години і більше, щоб дістатися на роботу. Натомість всередині маршруту сісти в транспорт у години пік було неможливо взагалі[66][67][68][69][70][71].
Лише 23 травня відновили роботу усі маршрути наземного транспорту (включно з маршрутними таксі)[27], а 25 травня— метрополітен. При цьому залишається чинною вимога перебувати у салоні транспорту в масках, а також обмеження кількості пасажирів у салоні кількістю місць для сидіння[72]. Останню вимогу приватні перевізники систематично порушують[73].
Заборона відвідування парків
Гойдалки, обклеєні стрічкою, що забороняє ними користуватись
З 6 квітня киянам було суворо заборонено відвідувати парки та інші зони відпочинку[74]. Найбільш резонансний інцидент трапився в Гідропарку, де поліція перекрила прохід на острів, а коли киянин намагався потрапити на спортмайданчик вплав, затримала його[75], згодом адмінпротокол було повернуто в поліцію через неналежне оформлення[76][77]. Згодом суд виправдав дії чоловіка, а сам спортсмен повідомив, що планує притягнути причетних до свого затримання поліцейських до кримінальної відповідальності[78]. Крім того, поліція перекрила вулицю Труханівську, заблокувавши таким чином найкоротший велосипедний маршрут з Троєщини до центру міста[79][80].
З кінця квітня в ЗМІ з'являються повідомлення, що свідчать про те, що людям вдається порушувати заборону на відвідування парків— зокрема в парку Кіото[81], в парку Слави[82]. Пізніше головний санітарний лікар Ляшко визнав, що парки закривалися заради психологічного ефекту, а не епідеміологічного[83].
Лише 11 травня заборона відвідувати парки була офіційно скасована, і, зокрема, поліцаї розблокували спортмайданчики на Гідропарку[84] У червні із потеплінням попри офіційну заборону купання і вимогу знаходитись у масці, киянам вдалося розпочати купальний сезон, не обтяжуючи себе носінням масок[85].
У релігійних установах
З кінця березня ПЦУ та УГКЦ закликали вірян бути обережними і дивитися літургії через інтернет[86], натомість РПЦвУ закликала приходити своїх шанувальників до храмів, а окремі представники цієї організації влаштовували хресні ходи «проти коронавірусу»[87].
5 квітняКиєво-Печерську лавру закрили для відвідування через коронавірус[88]. 6 квітня стало відомо про інфікування настоятеля Києво-Печерської лаври Павла (Лебідя) і ще 4 священнослужителів цього закладу[89][90], а також намісника Іонинського монастиря у Києві[91]. 13 квітня, коли кількість інфікованих у Києво-печерській лаврі досягла 90 осіб, цей заклад було закрито на карантин[92][93], що протривав більше 2 місяців. 17 квітня після виявлення інфікованих було закрито на карантин Іонійнський монастир[94], а 22 квітня— Свято-Покровський монастир у Голосіїві[95].
Заборона масових зібрань у церквах стосувалась в тому числі і святкування Великодня, що припадав на 19 квітня[96].
26 травня у трьох монастирях Києва зняли карантин[97].
1 червня Віталій Кличко знову оголосив про спалах коронавірусу у монастирі— Фролівському жіночому монастирі на Подолі. За останні декілька діб інфікування виявили у 26 служниць, 8 з яких госпіталізували[98].
Поминальні дні
З 21 квітня киянам заборонили відвідувати кладовища окрім як для поховання померлих[99], а поминальні дні було відкладено на 6—8 червня[100], у ці дні було організоване транспортне сполучення міста з південним та північним кладовищами.
Кафе і ресторани
Попри заборону роботи кафе і ресторанів під час карантину, окремі випадки роботи ресторанів були зафіксовані. Так, 27 квітня журналістами було виявлено роботу ресторану «Велюр», що належить депутату Миколі Тищенку[101], а до 4 травня поліцією було виявлено і закрито ще 3 ресторани, що порушували карантин[102]. Лише 11 травня було дозволено роботу літніх майданчиків[103], проте у приміщеннях кафе і ресторани станом на початок червня не відновлюють роботу[104].
24 червня, відповідно до прийнятних показників, КМДА дозволила роботу закладів громадського харчування у приміщеннях[105].
Remove ads
Карантинні заходи (2021)
Узагальнити
Перспектива
Черга на вакцинацію в МВЦ у Києві, листопад 2021Черга на вакцинацію в МВЦ у Києві, листопад 2021
23 березня 2021 року у Києві через погіршення епідеміологічної ситуації було запроваджено «червону зону» карантинних обмежень[106]. 5 квітня громадянам було заборонено користуватись громадським транспортом, за винятком осіб, що мають спеціальні перепустки[107][108][109] Усі школи було переведено на дистанційний режим навчання, закрито дошкільні та позашкільні освітні заклади[110][111]
1 травня було оголошено про вихід Києва з червоної зони. З 1 травня відновив роботу громадський транспорт, заклади громадського харчування, торгові центри, а 5 травня— відновлено навчання у закладах освіти[112][113].
23 вересня у зв'язку зі зростанням кількості хворих усі регіони України включно з Києвом було переведно до «жовтої зони»[114]. Більшість навчальних закладів продовжують працювати без обмежень за винятком декількох[115]
З 1 листопада в Києві оголошено обмеження червоної зони[116]. Було переведено на дистанційний режим навчальні заклади, а невакцинованим особам було заборонено проїзду громадському транспорті, щодо порушників поліцаї в перший же день склали 20 протоколів[117]. Жорсткі заходи та обмеження прав невакцинованих осіб стали причиною акцій протесту у центрі міста 3 листопада[118][119].
_in_Ukraine.svg)
