Loading AI tools
радянський і український кінокритик, літературо- та кінознавець, активний учасник руху шістдесятників З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Корогодський Роман Миронович (3 лютого 1933, Київ. — 16 червня 2005, Київ.) — радянський і український кінокритик, літературо- та кінознавець, активний учасник руху шістдесятників.
| Корогодський Роман Миронович | |
|---|---|
 | |
| Дата народження | 3 лютого 1933 або 1933[1] |
| Місце народження | Київ, Українська СРР, СРСР |
| Дата смерті | 16 червня 2005 або 2005[1] |
| Громадянство |  СРСР Україна |
| Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Професія | літературознавець, кінокритик, публіцист, письменник, літературознавець |
| Членство | Національна спілка кінематографістів України |
Закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (1956). Спілкувався з талановитими митцями, свідомими українцями Аллою Горською, Василем Симоненком, Василем Стусом, Іваном Світличним, Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком, Лесем Танюком, Михайлиною Коцюбинською, родинами Крип'якевичів, Калинців та іншими, що сприяло становленню його як українського літератора. За участь у дисидентському русі зазнав «опіки» спецорганів. З 1977 р. — науковець Центрального архіву-музею літератури та мистецтва.
Член Національної спілки кінематографістів України. Автор сценаріїв документальних фільмів:
У 1980 році підпільно прийняв хрещення у Греко-Католицькій Церкві.
Роман Корогодський — літературознавець, мемуарист, автор понад 400 статей, один із засновників серії «Українська модерна література». Був активним учасником руху шістдесятників, про спілкування з діячами цього руху написав спогади і статті для «Радіо Свобода».
Становленню Корогодського як українського літератора, культуролога сприяло знайомство із В. Некрасовим і С. Параджановим, спілкування з шістдесятниками. Від 1962 публікував кінознавчі статті. 1963 за організацію вечора до 50-річчя від дня смерті Лесі Українки звільнений з роботи. 1966—1968 — зав. відділу реклами вид-ва «Мистецтво» (Київ). 1968 підписався під «Листом 139-ти» проти арештів молодої інтелігенції, потрапив під нагляд КДБ.
Працював мистецтвознавцем Центральної художньо-експериментальної лабораторії (1969—1970); завідувач науково-реставраційного відділу Управління реставраційно-будівельних робіт при Товаристві охорони пам'яток історії та архітектури УРСР; від 1977 — науковий співробітник відділу інформації та публікації документів ЦДАМЛМ. Водночас очолював Київську філію видавництва «Фоліо» (1994—1996), видавництва «Час» (1996—1999) і «Гелікон» (1999—2005). Написав сценарії до документальних фільмів «Анатолій Петрицький» (1970), «Гавриленко — образ світлий» (спільно з А. Ящишиним, 1987, Київська студія хроніко-документальних фільмів), «І правда нас вільними зробить» (спільно з В. Кузнецовим, 1989), «Українці. Любов» (1992; обидва — «Київнаукфільм»). Упорядник книг «Сергій Параджанов: Злет. Трагедія. Вічність» (1994), «Довженко в полоні: Книга архівних документів» (2000), «Юрій Луцький: З двох світів» (2002; усі — Київ). На початку 1990-х рр. із В. Шевчуком заснував серію «Українська модерна література».
Автор книг «У пошуках внутрішньої людини: Літературознавчі розвідки про В. Шевчука» (2000), «І дороги. І правда. І життя: Автобіографія. Спогади. Літературознавчі розвідки» (2002), «Шістдесятники поза пафосом» (2003; усі — Київ). За концепцією мемуар. трилогії «Брама світла», задуманої Корогодським як портрет української інтелігенції 20 століття у персоналіях, кожна книга — про окреме покоління: вчителів («Батьки»), однолітків («Шістдесятники») та наступників («Діти» — про нову генерацію творчої інтелігенції України). Перший том «Брама світла. Батьки» (К., 2004) — спогади про «духовних батьків» шістдесятників і розповідь про власне життя. Спогади й роздуми Корогодського про найкращих представників 1960–70-х рр. зібрали й доопрацювали друзі для другого тому — «Брама світла: Шістдесятники» (Л., 2009).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
