Копачинська Патриція Вікторівна

Патриція Копачинская (рум. Patricia Kopacinskaia; нар. 1977, Кишинів, Молдавська РСР) — молдовська скрипалька.

Копачинська Патриція Вікторівна
Основна інформація
Дата народження	1977[1][2]
Місце народження	Кишинів, Молдавська РСР, СРСР[1]
Громадянство	Австрія  Швейцарія
Професії	скрипалька, композиторка
Освіта	Віденський університет музики й виконавського мистецтва і Bern Academy of Artsd
Інструменти	скрипка
Жанри	класична музика
Нагороди	Q306320? (2024)
patriciakopatchinskaja.com
Файли у Вікісховищі

Біографія

Народилася в музичній сім'ї (батько — цимбаліст Віктор Копачинський, мати Емілія — скрипалька, грали в складі ансамблю народної музики «Флуєраш»), в 1989 році емігрувала до Відня. З тринадцятирічного віку займалася у музичної педагогині Дори Шварцберг, пізніше у Бориса Кушніра, і вже в Берні — у Ігора Озима^[3]. Навчалася в консерваторіях у Відні і Берні.

Живе з чоловіком і дочкою в Берні.

Репертуар

Виконує твори Дебюссі, Малера, Шенберга, А. Берга, А. Веберна, М. Равеля, Бартока, Дж. Енеску, Стравинського, В. Лютославского, Д. Лігеті, Д. Куртага, Г. Уствольської, Шнітке, К. Пендерецького, Т. Мансуряна, Н. М. Корндорфа, Ф. Караєва, Д. М. Смирнова, Й. Віттенбаха, Й. Додерера, Ф. Сая. Також грає музику бароко (Бах, Бібер), романтиків (Бетховен, Шуман, Брамс).

Визнання

• Друга премія у віковій групі від 18 до 23 років, у категорії «Струнні» на конкурсі «Classica Nova» пам'яті Шостаковича (Ганновер, 1997)^[4].
• Премія «ECHO Klassik» в категорії «Ансамбль 20/21 ст.» (2009)^[5] .
• Премія Преторіуса^[de] землі Нижня Саксонія в категорія Музична інновація (2012)

Посилання

• Офіційний сайт
• Сайт classicalmusic.ru [Архівовано 20 червня 2018 у Wayback Machine.]
• Інтерв'ю, [Архівовано 28 червня 2018 у Wayback Machine.] 2010 (рос.)
• Інтерв'ю, [Архівовано 28 червня 2018 у Wayback Machine.] 2014 (рос.)

Джерела

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #135461413 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Discogs — 2000.

   d:Track:Q504063
3. Інтерв'ю з Патріцією Копачинской. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 28 червня 2018.
4. Classica Nova, Prize winners (strings). Архів оригіналу за 17 лютого 2016. Процитовано 28 червня 2018.
5. Bundesverband Musikindustrie. Helmuth Rilling erhält ECHO Klassik für sein Lebenswerk. Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 18 вересня 2016.