Контамінація (лінгвістика)

Контаміна́ція (лат. contaminatio — «змішання»), також Телескопія, у лінгвістиці — виникнення нового слова, його форми або виразу внаслідок зближення, поєднання частин двох подібних слів, форм, виразів. Іноді контамінація відбувається при помилковому зближенні неспоріднених слів — внаслідок народної етимології.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Контамінація.

Процес контамінації можна спостерігати на всіх рівнях мови, проте найбільш активно він проявляється у сфері фразеології і в синтаксисі.

*відігравати значення ← відігравати роль + мати значення.

Приклади:

• хилитати ← хилити + хитати
• цурпалок ← цурка + палка
• вебінар ← веб + семінар
• вильце, вільце ← вити + гільце^[1]
• пірникоза ← пірнати + коза^[2]
• перевесник ← ровесник + весна (чи весник, утвореного від верства в значенні «покоління»)^[2]
• одинарний ← один + ординарний

Контамінація значно менш поширена, ніж індукція.

Див. також

• Аналогія (мовознавство)
• Телескопія

Примітки

1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

Посилання

• Контамінація // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 518.