Коломиці
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Коломи́ці— село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Шрамківської сільської громади. Населення — 740 чоловік (на 2009 рік).
село Коломиці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Золотоніський район |
Тер. громада | Шрамківська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA71040210090088655 |
Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
Основні дані | |
Засноване | 1594 |
Перша згадка | 1594 (430 років) рік[1] |
Населення | 740 (на 2009 рік) |
Площа | 4,465 км² |
Поштовий індекс | 19824 |
Телефонний код | +380 4738 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°3′57″ пн. ш. 32°10′40″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
111 м[2] |
Водойми | річка Чумгак |
Відстань до обласного центру |
69,8 (фізична) км[3] 95 (автошляхами) км |
Відстань до районного центру |
16 км |
Найближча залізнична станція | Драбовое-Барятинське |
Відстань до залізничної станції |
22 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Шрамківка |
Карта | |
Мапа | |
Село Розташоване в північно-західній частині області, на березі річки Чумгак, за 95 км від обласного центру, за 22 км від залізничної станції Драбове-Барятинське та за 16 км на північ від селища Драбів. Площа населеного пункту — 446,5 га.
Навкруги села розкинулися болота, ніби утворюючи коло, звідси й назва «Коломиє» — Коломиці.
За іншою версією назва села походить від родини козаків Коломійців[4].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 783 | 98.86% |
російська | 7 | 0.88% |
румунська | 1 | 0.13% |
інші/не вказали | 1 | 0.13% |
Усього | 792 | 100% |
Перша згадка про Коломиці — 1594 рік, коли загони Северина Наливайка проходили на Лубни старолубенським шляхом. Тоді на території села стояла фортеця Чумгак, яку вперше було позначено на карті в 1650 році французьким інженером Бопланом.
Указом царя Петра І від 8 квітня 1712 року землі, на яких розташоване село, були передані казні.
У 1746 р. в селі була церква Пресвятої Трійці[6]
У 1755 році бунчуковий товариш Василь Полуботок звинуватив Юхима Дарагана у побитті його підданих, захопленні майна та привласненні сінокосу під селом Коломиці.
З 1770 року у селі Троїцька церква.[7][8][9]
У 1777 році Указом цариці Катерини ІІ ці казенні землі були пожаловані й передані князю Родіону Кантакузену.
Коломиці є на мапі 1826-1840 років.[10]
До Жовтневого перевороту 1917 року всі найкращі землі належали пану Лизогубу, який здавав їх в оренду селянам.
Радянську окупацію встановлено на початку 1918 року. Цього ж року було вибрано власний виконком, який "захищав" інтереси бідних селянських мас.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках.
Коломицька школа-сад почала працювати як семирічка з 1936 року, до того був лікнеп, а потім початкова школа. Медпункт почав працювати з 1939—1940 років, клуб — з 1935 року, а з 1985 року його перейменували на Будинок культури. В 1955 році відкрилась сільська бібліотека.
В селі працює Коломицький навчально-виховний комплекс І-ІІ ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт.
На території Коломиць діє ТОВ «Продсільпром» (директор Буцько Сергій Антонович), яке орендує земельні частки (паї) мешканців села.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.