Loading AI tools
| Микола Олександрович Козирєв | |
|---|---|
| Николай Александрович Козырев | |
| Народився | 19 серпня (2 вересня) 1908 Санкт-Петербург |
| Помер | 27 лютого 1983 (74 роки) Ленінград |
| Поховання | кладовище Пулковської обсерваторіїd |
| Місце проживання | Ленінградський університет |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | астроном, астрофізик |
| Alma mater | фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd Санкт-Петербурзький державний університет |
| Галузь | астрономія, астрофізика |
| Заклад | Пулковська обсерваторія Кримська астрофізична обсерваторія |
| Вчене звання | доктор фізико-математичних наук |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Діти | Микола Миколайович Казанськийd |
| Нагороди | |
| Особ. сторінка | timashev.ru/Kozyrev/ |
 Козирєв Микола Олександрович у Вікісховищі | |
Микола Олександрович Козирєв (рос. Николай Александрович Козырев; 19 серпня (2 вересня) 1908, Санкт-Петербург — 27 лютого 1983, Ленінград) — радянський астроном-астрофізик.
Родився в Санкт-Петербурзі у дворянській сім'ї. У 1928 закінчив фізико-математичний факультет Ленінградського університету. Після закінчення навчання прийнятий аспірантом в Головну астрономічну обсерваторію СРСР в Пулково. Працював у Ленінградському інституті інженерів залізничного транспорту. Після закінчення аспірантури (1931) зарахований разом з В.А.Амбарцумяном в штат обсерваторії фахівцем першого розряду. Паралельно з роботою в обсерваторії читав лекції з теорії відносності в Ленінградському педагогічному інституті.
Через конфлікт з директором 8 березня 1936 був звільнений з Пулковської обсерваторії.
7 листопада 1936 був заарештований, а 25 травня 1937 засуджений[1] у зв'язку з «Пулковською справою» на 10 років тюрми. До травня 1939 відбував покарання у місті Дмитровськ-Орловський Курської області, потім етапований в Норильлаг НКВД (Норильськ, Дудинка). З січня 1940 переведений за станом здоров'я на Дудинську мерзлотну станцію, де працював геодезистом, навесні 1940 розконвойований, а в грудні того ж року призначений начальником мерзлотної станції.
25 січня 1941 , нібито за ворожу агітацію серед ув'язнених, засуджений повторно на 10 років позбавлення волі. Деякі пункти обвинувачення:[2][3]
- підсудний є прихильником теорії розширення Всесвіту ;
- вважає Єсеніна (можливо, Гумільова) хорошим поетом, а Дунаєвського — поганим композитором;
- під час бійки заявив, що «буття не завжди визначає свідомість»[4];
- не згоден з висловлюванням Енгельса про те, що «Ньютон — індуктивний осел».[5]
Після суду був переведений в Норильськ і призначений на роботу на металургійний комбінат інженером Теплоконтролю.[6] Навесні 1943 за станом здоров'я був переведений на роботу в Геологічне управління Норильського комбінату інженером-геофізиком. До березня 1945 працював виконробом експедиції на Хантайському озері і начальником Північного магніторозвідувального загону Нижньо-Тунгуської геологічної експедиції.
14 грудня 1946 за клопотанням колег-астрономів звільнений умовно-достроково, як талановитий вчений, а 21 лютого 1958 повністю реабілітований.
У 1947 захистив докторську дисертацію на тему «Джерела зоряної енергії та теорія внутрішньої будови зірок».
1957 року одружився з вченою-археологом Козирєвою Риммою Василівною. У подружжя народилося двоє синів: Дмитро (1958) і Федір (1961).[7]
До 1958 працював у Кримській астрофізичній обсерваторії АН СРСР, потім у Пулковській обсерваторії .
Основні наукові праці присвячені фізиці зірок, дослідженню планет і Місяця. Розробив теорію протяжних зоряних атмосфер і встановив ряд особливостей випромінювання, що виходить з них (1934, ця теорія була узагальнена С.Чандрасекаром і отримала назву теорії Козирєва—Чандрасекара). Розробив теорію сонячних плям при припущенні, що пляма перебуває у променевій рівновазі з навколишньою фотосферою. Виявив в спектрі темної частини диска Венери емісійні смуги, дві з яких були приписані молекулярному азоту (1953).
Отримав спектрограми місячного кратера Альфонс, що вказують на вихід газів (молекулярного водню і вуглецю) з центральної гірки кратера. Цей прояв свідчить про вулканічні явища на Місяці або про тектонічні переміщення біля його поверхні[8]. Явище вулканічної діяльності на Місяці як наукове відкриття внесено в Державний реєстр наукових відкриттів СРСР під № 76 з пріоритетом від 3 листопада 1958.[9]
Передбачив відсутність магнітного поля у Місяця за кілька років до перших космічних експедицій до нього (в 1959 це передбачення було підтверджено вимірами, зробленими станцією «Луна-1»). Виявив водень в атмосфері Меркурія (1963) на підставі порівняльного вивчення контурів ліній водню в спектрах Меркурія і Сонця. Зробив висновок про високу температуру (до 200 000 К ) в центрі Юпітера.
Розробив основи і успішно намагався підтвердити експериментальними даними фундаментальну теорію, що описує поведінку фізичного часу («Причинна механіка»). Приводом для роздумів про роль фізичного часу в житті зоряної матерії послужили оцінки енерговиділення зірками, яке не може пояснюватися термоядерними реакціями в них.
На його думку, "дзеркала з алюмінієвим покриттям виявилися здатними відображати і фокусувати «потоки часу». При дзеркальному відображенні ХІД часу, як псевдоскаляр, змінює знак. Тому Світ із зворотною течією часу повинен бути рівноцінний нашому Світові, відбитому в дзеркалі. ... Досліди показали, що відбиватися дзеркалом може тільки дія випромінюючих час процесів..."[10][11][12]
«Причинна механіка» і псевдонауковці
Останнім часом з'явилася велика кількість статей і праць, приписуваних Миколі Козирєву, а також посилань на неіснуючі роботи або неіснуючі твердження Миколи Козирєва. Часто в цих матеріалах, виконаних у містичному дусі, містяться «докази» існування таких явищ як «надсвітові сигнали», «торсіонні поля», «розум всесвіту»[13]. Подібних робіт Микола Олександрович Козирєв ніколи не видавав[14][15].
Праці
- Причинная или несимметричная механика в линейном приближении. Пулково, 1958. [Архівовано 3 Листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Избранные труды / Н. А. Козырев; [Предисл. А. Н. Дадаева, с. 5-48. Послесл. Л. С. Шихобалова, с. 410—431]; ЛГУ. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1991. — 443,[2] с. ISBN 5-288-00626-1
- Козырев Н. А., Насонов В. В. Проблемы исследования Вселенной, Вып.9, (1980)
- «Неизведанный мир» размышления учёного. // Журнал."ОКТЯБРЬ" № 7 изд. «Правда» с. 183—192.
- Козырев Н. А., Насонов В. В. «Об исследованиях физических свойств времени» [Архівовано 4 Жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Время и жизнь. // Тезисы докладов VI Украинской республиканской конференции по бионике. — Ужгород, 1981. С. 145—146
- Козырев H.А., Насонов В. В. Новый метод определения тригонометрических параллаксов на основе измерения разности между истинным и видимым положением звезды. — Проблемы исследования Вселенной, 1978,7,с.168-179. [Архівовано 13 Лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Астрономическое доказательство реальности четырёхмерной геометрии Минковского. — Проблемы исследования Вселенной, 1982, 9. с.85-93. [Архівовано 31 Жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Тезисы диссертации на соискание ученой степени доктора физико-математических наук «Теория внутреннего строения звезд как основа исследования природы звездной энергии» / Ленинградский государственный университет. — Л., <1947>. — 4 с.
- Внутреннее строение звезд на основе наблюдательных данных //Вестник Ленинградского университета. — 1948. — N 11. — С. 32 — 35.
- [Архівовано 27 Березня 2014 у Wayback Machine.] Источники звездной энергии и теория внутреннего строения звезд // Известия Крымской астрофизической обсерватории. — 1948. — Т. 2. — С. 3 — 43.
- Теория внутреннего строения звезд и источники звездной энергии // Известия Крымской астрофизической обсерватории. — 1951. — Т. 6. — С. 54 — 83. [Архівовано 31 Жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Kozyrev Nikolai. Sources of Stellar Energy and the Theory of the Internal Constitution of Stars // Progress in Physics, October, 2005, V. 3, Р. 61-99
- Козырев Н. А. Избранные труды — Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1991. — 447 с
Нагороджений золотою медаллю Міжнародної академії астронавтики (1970).
Іменем Козирєва називані
- мала планета 2536 Козирєв (2536 Kozyrev), відкрита Г.М.Неуйміним 15 серпня 1939 у Сімеїзькій обсерваторії;
- кратер Козирєв на Місяці;
- теорія Козирєва—Чандрасекара про променеву рівновагу фотосфери зірок.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
