Козари
село в Україні, в Носівському районі Чернігівської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Козари́ — село в Україні, у Носівській міській громаді Ніжинського району Чернігівської області. Населення становить 442 осіб. Орган місцевого самоврядування — Носівська міська рада.
| село Козари | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район | Ніжинський район |
| Тер. громада | Носівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA74040290110089738 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1650 |
| Населення | 442 |
| Площа | 0,048 км² |
| Густота населення | 15625 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 17122 |
| Телефонний код | +380 4642 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°56′28″ пн. ш. 31°24′12″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
114 м |
| Водойми | Остер |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 17100, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Носівка, вул. Центральна, 20 |
| Карта | |
  Козари | |
 Козари | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Північний куток села називають Люлівщина, південно-східний — Бондарі.
Неподалік від села розташовані: ботанічний заказник «Козарська Дача» і ботанічна пам'ятка природи «Козарська Дача».
Поблизу села розташована багатошарова пам'ятка археології. Займає мисоподібний виступ першої над заплавної тераси річки Остер. Культурні шари: трипілля, підкурганне трупо-покладення скіфського часу, гунський час. У 2001 р. експедицією Інспекції з охорони пам'яток історії та культури Управління культури Чернігівської облдержадміністрації було досліджено 2000 м² площі. Виявлено 20 ям округлої та овальної форми діаметром 1—1,8 м, що містили фрагменти кераміки софіївського типу етапу СІІ[1].
Давні часи
Населений пункт Kozar позначено на «Спеціальному та докладному плані України…» де Боплана (1650) та на пізніших мапах[2][3].
Час німецької окупації
10 вересня 1941 року останні частини радянських військ, які відступали, пройшли через Козари, а в ніч на 11 вересня село було зайняте німцями. Першими загинули від рук німецьких військових голова сільради Гаврило Москалець, голова колгоспу Іван Харченко, начальник пошти Опанас Опанасенко та два лісничі.[4]
У час німецької окупації між селами Ставиське та Козари радянські військовополонені проклали пряму дорогу, що проходить через ліс на півночі від теперішнього села Пилятин (до 1947 — Берков). Місцеві жителі називають її «німецька дорога».
11 березня 1943 року у відповідь на дії в околицях села радянських партизанів, село спалене німецьким каральним загоном, а майже всі люди, які на той час мешкали в селі, були знищені. Близько 6-ї години ранку, німці оточили село і почали розправу — 270 людей похилого віку, жінок і дітей були розстріляні в сільському клубі. У місцевій школі розстріляли понад 200 дітей разом з учителями[4].
Виконавець злочину: каральна експедиція СД, до складу якої входили німці, мадяри і близько 100 військовослужбовців чернігівського карального батальйону СД. Кількість загиблих — 3908 жителів. Повністю спалено 870 дворів селян і всі громадські об'єкти. Село фактично перестало існувати.[4]
Повоєнний час
В кінці 1950-х на трьох вулицях на околиці села побудувалися переселенці з села Бондарі (Козелецький район). Цей куток у Козарах з того часу називається — Бондарі[5].
1963 року до 20-их роковин Козарівської трагедії стараннями місцевих жителів збудували пам'ятник Матері. Невеличкий пам'ятник-нагадування про тисячі загиблих.[4]
11 березня 2016 року в Козарах відкрили невеличкий пам'ятний знак усім, хто прийняв мученицьку смерть 73 роки тому[4].
У селі діє Народний історико-краєзнавчий музей. У 2009 завідувачка музею, Лідія Федорівна Харченко удостоєна Почесної грамоти Кабінету Міністрів України за багаторічну і сумлінну працю, високий професіоналізм, значний особистий внесок у збереження пам'яток історії та культури, розвиток музейної справи[6].
- Гарасько Петро — кобзар
- Крупко Василь Олександрович (1960, Козари) — майстер спорту з легкої атлетики
- Крупко Петро Миколайович (1958) — український політик, у селі провів дитинство і шкільні роки.
- Лопата Андрій Іванович (1935—2013) — український літератор, автор двох книг, рідний брат художника і письменника Василя Лопати — 25 років працював директором Козарської восьмирічної, потім середньої школи. Помер і похований у Козарах.
- Пероганич Юрій Йосипович (1961) — громадський діяч, жив у Козарах у 1975—1977. У 1976 закінчив Козарську восьмирічну школу.
- Мушенок Віктор Васильович (1974); - відомий вітчизняний правознавець, доктор юридичних наук, професор, член Союзу юристів України, академік Академії адміністративно-правових наук, професор кафедри адміністративного права та процесу Навчально-наукового інститут права Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
