Киянченко Георгій Васильович

Георгій (Юрій) Васильович Кия́нченко (25 травня 1911, Обухів — 19 червня 1989, Київ) — український радянський художник; член Спілки радянських художників України з 1950 року. Чоловік художниці Надії Компанієць-Киянченко, батько художника Дмитра Киянченка.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Киянченко.

Киянченко Георгій Васильович
Народження	12 (25) травня 1911 Обухів, Київська область
Смерть	19 червня 1989(1989-06-19) (78 років)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  УНР  СРСР
Жанр	історичний живопис, портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання	Київський інститут пролетарської мистецької культури
Діяльність	художник, педагог
Вчитель	Трохименко Карпо Дем'янович, Волокидін Павло Гаврилович, Шовкуненко Олексій Олексійович, Кричевський Федір Григорович, Шаронов Михайло Андрійович, Єлева Костянтин Миколайович і Налепинська-Бойчук Софія Олександрівна
Відомі учні	Бідноший Данило Пантелійович і Сидорук Володимир Федорович
Працівник	Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка
Член	Спілка радянських художників України
У шлюбі з	Компанієць-Киянченко Надія Дмитрівна
Учасник	німецько-радянська війна

Біографія

Народився 12 [25] травня 1911(19110525) року у містечку Обухові Київської губернії Російської імперії (нині місто Київської області, Україна). Упродовж 1930—1932 років навчався у Київській індустріальній профшколі; у 1932—1939 роках — у Київському художньому інституті, де його викладачами були Карпо Трохименко, Павло Волокидін, Олексій Шовкуненко, Федір Кричевський, Михайло Шаронов, Костянтин Єлева, Софія Налепинська-Бойчук. Дипломна робота — картина «Володимир Ленін у камері попереднього ув'язнення» (керівник Олексій Шовкуненко).

У 1939—1941 роках викладав у Київській художній середній школі імені Тараса Шевченка та з кінця 1940-х років — у художній студії Київського товариства художників. Співпрацював із видавництвами Академії наук УРСР, «Мистецтво». З початком німецько-радянської війни, у жовтні 1941 року, мобілізований до Червоної армії. Через два місяці потрапив в оточення і був узятий у полон. Перебував у концентраційному таборі «Хорольська яма» під Полтавою. У 1942 році стараннями дружини був визволений і до кінця війни мешкав у різних місцях окупованої України і Європи^[1].

У грудні 1945 року повернувся до Києва. Працював у майстерні Київського товариства художників, вів художню студію. У 1954 році від Спілки художників України разом з дружиною отримав майстерню на території Києво-Печерської лаври^[1]. У 1971—1972 роках знову викладав у Київській художній середній школі імені Тараса Шевченка. Мешкав у Києві в будинку на вулиці Редутній, № 30/5, квартира № 4. Помер у Києві 19 червня 1989 року.

Творчість

Працював у галузях станкового живопису (створював історичні картини, портрети, пейзажі, натюрморти) та плаката. Серед творів:

плакати

• «Смерть фашизму» (1941);
• «Кривавий безумець» (1941);
• «Фашизм буде розбитий» (1941);

живопис

• «Літній день»/«На сінокосі» (1947, Одеський національний художній музей)
• «Розгром німців під Корсунь-Шевченківським» (1947; Музей історії Корсунь-Шевченківської битви);
• «Парад Перемоги у Москві» (1948);
• «Трипільська трагедія» (1949, Харківський художній музей);
• «Лівий берег Дніпра» (1949);
• «Тарас Шевченко на засланні на Аральському морі» (1949, Шевченківський національний заповідник);
• «Шевченко серед робітників Городищенського цукрового заводу» (1959; Шевченківський національний заповідник),
• «Квітнуть яблуні над Дніпром» (1950);
• «Володимир Ленін у Розливі» (1950, Харківський художній музей);
• «Тарас Бульба» (1951, Дніпровський художній музей);
• «Смерть Андрія» (1951);
• «Труханів острів» (1951);
• «Чоловік» (1952);
• «Повінь на Дніпрі» (1957);
• «Портрет Героя Соціалістичної Праці Л. Р. Компанійця» (1957);
• «Весна» (1959);
• «Григорій Котовський» (1960);
• «Шевченко-солдат» (1961, Вінницький обласний художній музей);
• «Дніпро та соняшники» (1962);
• «Маки» (1963);
• «Ти на панщині, а я в неволі» (1963—1964, Національний музей Тараса Шевченка);
• «Зустріч Тараса Шевченка з сестрою Яриною» (1963—1964);
• «Тарас Шевченко у дяка в науці» (1964);
• «Чорне море» (1965);
• «Напередодні Жовтня» (1967);
• «Дніпро» (1969);
• «Володимир Ленін у Горках»/«Весна» (1969—1970);
• «Розлив» (1971);
• «Портрет учасника Жовтневої революції робітника Купріянова» (1972);
• «Портрет Героя Радянського Союзу льотчика Миколи Киянченка» (1974);
• «Козаки в степу» (1975);
• «Портрет генерал-майора С. Галицького» (1975);
• «Портрет партизанки О. Ф. Ковалевської» (1976-1977);
• «Академік Валентин Глушко» (1977);
• «Автопортрет» (1979);
• «Портрет командира бригади Є. Волянського» (1980);
• «І. Захарчук» (1984);

серії

• «Полковники» (1972—1979);
• «Ветерани Великої Вітчизняної війни» (1979—1987).

Брав участь у виставках з 1939 року, республіканських — з 1947 року, всесоюзних — з 1948 року. Персональні посмертні виставки відбулися у Києві у 1993, 1999, 2008 роках.

Крім вище згаданих музеїв твори художника зберігаються в Національному художньому музеї України, Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Національному музеї у Львові, Запорізькому і Полтавському художніх музеях, Чернівецькому краєзнавчому музеї, приватних колекціях Польщі, Чехії, Франції, Англії, США.

У мистецтві

Портрети художника виконали:

• скульптор Кирило Діденко (гіпс, 1969);
• художниця Надія Компанієць-Киянченко (олія, 1976).

Примітки

1. Киянченко Георгий (Юрий) Васильевич / Галерея «Art-Nostalgie» (рос.)

Література

• Киянченко Георгій Васильович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 200.
• Киянченко Георгій Васильович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
• Киянченко Георгій Васильович // Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк. — Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Київ : «Поліграфкнига», 1976. — Т. 1 А—Мол. — С. 416 с. ., С. 297;
• Киянченко, Георгий (Юрий) Васильевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах — Санкт-Петербург: Гуманитарное агентство Академический проект, 1995. — Том 4, книга 2 (Каев—Кобозев). С. 528 (рос.);
• Г. М. Юхимець. Киянченко Георгій Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6814-2.;
• Марина Юр. Киянченки // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т. — Т.3: І—Л : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2013. — С. 377—378.