Киргизька Радянська Соціалістична Республіка

	Киргизька Радянська Соціалістична Республіка ; Киргизская Советская Социалистическая Республика ; Кыргыз Советтик Социалисттик Республикасы
Прапор	Герб
	Гімн; Гімн Киргизької РСР
	КиргРСР: історичні кордони на карті
Столиця	Фрунзе
Мови	киргизька, російська
Форма правління	Радянська республіка
Історія
- Засновано	5 грудня 1936
- Засновано	14 жовтня 1924
- В СРСР	5 грудня 1936
- Ліквідовано	31 серпня 1991
Площа	198 500 км2
	Населення
-	4 257 000 осіб
Густота	21,4 осіб/км²
Валюта	карбованець
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Киргизька Радянська Соціалістична Республіка

Киргизька Радянська Соціалістична Республіка (кирг. Кыргыз Советтик Социалистик Республикасы, рос. Кирги́зская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — одна з республік СРСР, в 1991 році стала незалежною Республікою Киргизстан.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Киргизстан.

Коротка інформація

Закрити

Зі союзних республік Киргизька РСР була сьомою за площею. Площа — 198,5 тис. км². Столиця — м. Фрунзе (нині Бішкек).

Після Жовтневої революції території, заселені киргизами, увійшли до складу РРФСР. З 1918 Киргизія — частина Туркестанської АРСР.

За національно-державним розмежуванням радянських республік Середньої Азії 14 жовтня 1924 була утворена Кара-Киргизька (з 25 травня 1925 — Киргизька) автономна область у складі РРФСР, 1 лютого 1926 перетворена в Киргизьку АРСР, а 5 грудня 1936 — в Киргизьку РСР.

1 жовтня 1989 набрав чинності закон про державну мову (киргизьку). У 1990 — конфлікт в Ошської області між місцевими узбеками і киргизами через земельні ділянки на межі двох держав. 27 жовтня 1990 — вибраний і приведений до присяги перший президент Киргизької РСР Аскар Акаєв. 15 грудня 1990 Верховна Рада Киргизької РСР прийняла Декларацію про державний суверенітет, у зв'язку з чим відбулася зміна офіційної назви (Республіка Киргизстан), яку було закріплено з внесенням змін до Конституції від 5 лютого 1991 р. 31 серпня 1991 — Декларація незалежності Республіки Киргизстан.

Промисловість

Провідні галузі промисловості:

Видобуток вугілля (кам'яне вугілля і буре вугілля), нафти і газу зосереджена на південному заході республіки.

Діяли ГЕС на річці Нарин: Токтогульська ГЕС, Учкурганська ГЕС, Курпсайська ГЕС, Таш-Кумирська ГЕС, каскад Аламедінських ГЕС та інші. Найбільш крупна теплова електростанція — Фрунзенська ТЕЦ.

Кольорова металургія (видобування і збагачення ртутних, сурм'яних, свинцево-цинкових руд, виробництво ртуті, сурми та ін.), машинобудування (машини для тваринництва і кормовиробництва, автомобілі, металорізні верстати і автоматичні лінії, електротехнічні вироби, прилади та ін.; найважливіші підприємства в місті Фрунзе).

Легка промисловість була представлена бавовноочищувальними, текстильними (бавовняні, шерстяні, шовкові тканини, трикотажні вироби проводилися в містах Ош і Фрунзе), а також шкіряно-взуттєвими, швейними, килимоткацькими підприємствами.

Основні галузі харчовосмакової промисловості: м'ясна, молочна, борошномельна.

Виробництво будматеріалів (цемент, шифер, стінні панелі й ін.).

Сільське господарство

У 1987 році в республіці налічувалося 289 радгоспів і 178 колгоспів. Сільськогосподарські угіддя становили 10,1 млн га, з них:

рілля — 1,4 млн га
пасовища — 8,5 млн га.

Площа зрошуваних земель — 1,02 млн га (1986).

Головна галузь сільського господарства — тваринництво, переважно тонкорунне і напівтонкорунне вівчарство, розвинені також молочно-м'ясне скотарство, конярство. Поголів'я (на 1987 рік, в млн голів): велика рогата худоба — 1,1, овець і кіз — 10,3. Шовківництво. Землеробство давало близько 45 % валовій продукції сільського господарства, ведуча галузь його — обробіток технічних культур: бавовника (збір бавовни-сирцю 68 тис. т в 1986 році), тютюну, ефірномаслічних. 50 % посівів було зайнято кормовими, 42 % — зерновими культурами (валовий збір зерна 1,633 млн т в 1986 році). Обробляли також картоплю, овоче-бахчеві культури. Плодівництво. Виноградарство. Насінництво (цукровий буряк, люцерна).

Основний вид транспорту — автомобільний. Експлуатаційна довжина (на 1986 рік):

залізниць — 0,37 тис. км
автодоріг — 19,3 тис. км (зокрема з твердим покриттям — 17,0 тис. км).

Судноплавство на озері Іссик-Куль. Через територію Киргизстану проходили газопровід Бухара — Ташкент — Фрунзе — Алма-Ата, діяв газопровід Майлі-Сай — Джалал-Абад — Ош.