Кано Таканобу

Кано Таканобу (яп. 狩野 孝信, 1 грудня 1571 року — 18 жовтня 1618 року) — японський художник  періоду Адзуті-Момояма, майстер школи живопису Кано. Кано Таканобу — син славетного художника Кано Ейтоку, батько художників Кано Тан'ю, Кано Наонобу та Кано Ясунобу.

Кано Таканобу
狩野 孝信
Народження	1 грудня 1571(1571-12-01) Кіото, Японія
Смерть	18 жовтня 1618(1618-10-18) (46 років)
Поховання	Myōgaku-jid і Ikegami Honmon-jid
Національність	японець
Країна	Японія
Жанр	живопис
Навчання	Школа Кано
Діяльність	художник
Вчитель	Кано Ейтоку
Батько	Кано Ейтоку
Діти	Кано Тан'ю, Кано Наонобу і Кано Ясунобу
Брати, сестри	Кано Міцунобу
Родичі	Sassa Narimasad
Роботи в колекції	Музей мистецтва Метрополітен[1] і Художній музей Сієтла
Кано Таканобу у Вікісховищі

Життя та творчість

Кано Таканобу народився 1 грудня 1571 року в Кіото^[2]. Він був молодшим сином голови школи живопису Кано, славетного художника Кано Ейтоку і молодшим братом художника Кано Міцунобу^[3][4].

Коли приблизно в 1610-1615 році Кано Наганобу (1577—1654), старший брат Кано Ейтоку, за наказом влади сьогунату Едо, переїхав до міста Едо, Кано Таканобу залишився на чолі гілки школи Кано в Кіото. У той час Таканобу отримував багато замовлень робіт від влади і багатої знаті. Після смерті Кано Ейтоку тільки Наганобу і Таканобу володіли достатньою майстерністю і авторитетом для того, щоб стати на чолі школи і передавати майстерність і традиції школи учням^[3].

За допомогою фінансової підтримки від сьогунату Токугава (Едо) Таканобу в 1614 році створив розпису для нового палацу імператора Ґо-Мідзуноо. Робота охоплювала безліч розсувних панелей в палаці і прилеглих будівлях ^[5]. Також двадцяти трьом панелям із зображенням тридцяти двох китайських мудреців в тронному залі Сісін Імператорського палацу в Кіото приписується авторство Кано Таканобу^[6]. Розписи були створені фарбами на шовку і прикріплені до дерев'яних панелей. Китайські мудреці були традиційним мотивом для розписів в палацах, оскільки монархам подобалося уособлювати себе з цими зразками мудрості і моралі^[6]. Ці розписи є одними з небагатьох збережених на цей час робіт художника і найстаршими зі збережених творів мистецтва в залі палацу ^[7].

У 1617 році старший син Таканобу Кано Тан'ю вирушив до міста Едо і став першим офіційним живописцем (гойо-есі) сьогунату Токугава

^[8][9]. Після смерті Таканобу школу Кано в Кіото очолив його другий син Кано Наонобу (1607—1650), але в 1630 він також переїхав в Едо і отримав там статус гойо-есі ^[10][9]. Школу в Кіото спочатку очолив Кано Саданобу, а потім наймолодший син Таканобу — Кано Ясунобу. Він також вирушив до старших братів в Едо, залишаючись при цьому офіційним головою школи в Кіото ^[11].

• 
  Зустріч імператора Вена і рибалки Люй Шана, ліва частина
• 
  Зустріч імператора Вена і рибалки Люй Шана, права частина
• 
  Хотей
• 
  Імператор Ґо-Йодзей
• 
  Портрет Мурасакі Сікібу

Примітки

1. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/73192
2. Yamashita, 2004, с. 60.
3. Gerhart, 2003, с. 15.
4. Yasumura, 2006, с. 14.
5. Lillehoj, 2011, с. 88—89.
6. Lillehoj, 2011, с. 91.
7. Lillehoj, 2011, с. 96.
8. Portrait of Kanô Tan'yû. e-museum: National Treasures and Important Cultural Properties of National Museums, Japan. Архів оригіналу за 12 лютого 2017. Процитовано 11 лютого 2017.
9. Yasumura, 2006, с. 44.
10. Gerhart, 2003, с. 15—16.
11. Gerhart, 2003, с. 16.

Література

• Gerhart, Karen M. (2003). Talent, Training, and Power: The Kano Painitng Workshop in the Seventeenth Century. У Brenda G., Jordan; Virginia, Weston (ред.). Copying the Master and Stealing His Secrets. University of Hawai'i Press. с. 9—30. ISBN 9780824862008. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 січня 2018.
• Lillehoj, Elizabeth (2011). Art and Palace Politics in Early Modern Japan, 1580s–1680s. Brill Publishers. ISBN 90-04-20612-4. Архів оригіналу за 18 липня 2017. Процитовано 10 січня 2018.
• Yamashita, Yūji (2004). Kanō-ha ketteiban. Bessatsu Taiyō (Japanese) . Heibonsha. ISBN 978-4-58292131-1. OCLC 64782262.
• Yasumura, Toshinobu (2006). Motto Shiritai Kanō-ha: Tan'yū to Edo Kanō-ha. Tokyo Bijutsu. ISBN 978-4-8087-0815-3. Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 10 січня 2018.