Казимір Великоселець

Казимір Великоселець OP (біл. Казімір Велікаселец; нар. 5 травня 1945, с. Староволя) — білоруський римо-католицький єпископ, домініканець; з 6 травня 1999 року єпископ-помічник Пінської дієцезії і титулярний єпископ Бланда Юлії.

Казимір Великоселець OP
Герб
Гасло:	Fiat voluntas Tua
Апостольський адміністратор sede vacante Мінсько-Могильовської архідієцезії
3 січня 2021 — 23 жовтня 2021
Обрання:	3 січня 2021
Церква:	Римо-Католицька церква
Попередник:	Тадеуш Кондрусевич
Наступник:	Йосиф Станєвський
Єпископ-помічник Пінської дієцезії
з 6 травня 1999
Обрання:	6 травня 1999
Церква:	Римо-Католицька церква
Титулярний єпископ Бланда Юлії
з 6 травня 1999
Обрання:	6 травня 1999
Попередник:	Міґель Педро Мундо
Альма-матер:	Ризька католицька духовна семінаріяd
Діяльність:	католицький священник, католицький єпископ
Національність:	білорус
Народження:	5 травня 1945(1945-05-05) (79 років) Староволя[d], Šarašova Districtd, Брестська обл., Білоруська РСР, СРСР
Священство:	3 червня 1984
Єп. хіротонія:	24 червня 1999
Автограф:
Казимір Великоселець у Вікісховищі

Життєпис

Народився 5 травня 1945 року в с. Староволя, нині Пружанський район Берестейської області в Білорусі.

Служив в армії за призовом, працював на будівництві у Вільнюсі. У Вільнюсі познайомився з ченцями-домініканцями. Три роки влада не дозволяла йому вступити до Ризької семінарії. Прийнятий до Ризької семінарії в 1981 році. Під час навчання склав перші монаші ​​обіти в домініканському ордені^[1].

Після закінчення семінарії (1984), 3 червня 1984 року висвячений на священника і направлений на першу парафію Пресвятої Трійці в Ішколді. Під його духовною опікою були також Юшкевичі, Городище, Столовичі, Полонечка, Новий Свержень, Городея, Кореличі, Мір, Ганцевичі, оскільки тоді священиків бракувало і кожен з них обслуговував численні парафії. Крім пастирського служіння займався реставрацією і ремонтом храмів^[1].

У 1992 році він був призначений Генеральним вікарієм Пінської дієцезії, одночасно виконував обов'язки декана Барановицького деканату та настоятеля храму Воздвиження Святого Хреста в м. Барановичі^[1].

Єпископ

6 травня 1999 року Папа Римський Іван Павло ІІ призначив о. Казиміра Великосельця єпископом-помічником Пінської дієцезії. Єпископські свячення отримав 24 червня 1999 року в Пінському катедральному соборі з рук кардинала Казімежа Свйонтека^[1].

3 січня 2021 року, в день 75-річчя Митрополита Тадеуша Кондрусевича, Папа Римський Франциск прийняв його зречення і одночасно призначив Апостальським Адміністратором sede vacante Мінсько-Могильовської митрополичої катедри єпископа Казиміра Великосельця^[2].

Примітки

1. Біскуп Казімір Велікаселец. catholic.by (be-by) . Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 12 вересня 2020.
2. Rinunce e nomine. press.vatican.va. Архів оригіналу за 4 січня 2021. Процитовано 4 січня 2021.

Посилання

• Біскуп Казімір Велікаселец [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] // catholic.by, дата доступу 12 вересня 2020 (біл.)
• Bishop Kazimierz Wielikosielec, O.P. [Архівовано 7 вересня 2020 у Wayback Machine.] // The Hierarchy of the Catholic Church (англ.)