Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Га́нцевичі (біл. Ганцавічы, пол. Hancewicze) — місто в Берестейській області Білорусі.
Транслітерація назви | Hancavičy | |||||
---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||
Основні дані | ||||||
52°45′27″ пн. ш. 26°26′23″ сх. д. | ||||||
Країна | Білорусь | |||||
Область | Берестейська область | |||||
Район | Ганцевицький район | |||||
Засновано | 1898 | |||||
Населення | 13 894 (2009[1]) | |||||
Часовий пояс | час у Білорусі | |||||
Поштовий індекс | 225432 | |||||
Телефонний код | +375-1646 | |||||
Висота | 160 м | |||||
Транспорт, відстані | ||||||
Найближча залізнична станція | Ганцевичі | |||||
До Мінська | ||||||
- фізична | 148 км | |||||
Ганцевичі у Вікісховищі |
Клімат у населеному пункті вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена)[2]. Опадів 616 мм на рік[2]. Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 27 мм[2]. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 85 мм[2]. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 58 мм[2]. Пересічна температура січня — -6,1 °C, липня — 18,0 °C[2]. Річна амплітуда температур становить 24,1 °C[2].
Клімат | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −3,1 | −1,6 | 3,1 | 11,9 | 18,8 | 22,2 | 23,2 | 22,6 | 17,6 | 11,1 | 4,2 | −0,4 | 10,8 |
Середня температура, °C | −6,1 | −4,9 | −0,6 | 7,1 | 13,2 | 16,8 | 18,0 | 17,3 | 12,8 | 7,3 | 1,8 | −2,9 | 6,6 |
Середній мінімум, °C | −9 | −8,1 | −4,3 | 2,3 | 7,7 | 11,5 | 12,8 | 12,0 | 8,0 | 3,6 | −0,5 | −5,4 | 2,6 |
Норма опадів, мм | 35 | 27 | 32 | 41 | 56 | 85 | 81 | 67 | 57 | 48 | 45 | 42 | 616 |
Джерело: Climate-Data.org (англ.) |
Місто вважається заснованим в 1898 році. У другій половині 19 століття Ганцевичі — це село Слуцького повіту Мінської губернії, володіння графа С. Чапського. Назва маєтку і села пішла від фольварку Ганцевичі, який згадується ще в архівних документах 1773 року.
З початкам будівництва Поліської залізниці — поселення отримало статус містечка. 3 відкриттям руху по Поліськой залізниці в 1884 році і будівництвам станції в її околицях починається промислова розробка і переробка лісу, а також центр виробітку скла. У 1888 в урочищі «Ельня» пінський купець Веніамін Вола, якому було дозволено орендарювати в графа Чапського половину десятини землі, починає будівництво першого лісопильного заводу. Завод розмішувався там, де тепер (в 2008 році) у Ганцавічах знаходиться автобусна станція. У 1900—1902 середньорічний оборот від лісових операцій і комісіонерства становив 40 тис. рублів.
У 1909 р. у містечку 157 дворів і 1026 жителів. На межі XIX—XX століть в місті працювала гута промисловців Краєвського і Столя, де виготовлялося віконне, дзеркальне та бемське (високоякісне богемське) скло. У 1909 р. зі станції було відправлено 45273 пуди скляних виробів.
Протягом 1917—1920 років тут тричі встановлювалася радянська влада. З 1921 року містечко у складі Польської Республіки. У Ганцевичах був католицький прихід з дерев'яним костелом 1921 року, який згорів з більшою часткою містечка в 1934 році. Православне населення мало велику церкву, також було дві синагоги, пошта, телеграф, поліцейській пост, доктор і фельдшер. Були готелі Сачалова, Слуцького, Ганцевичі, Лісовий і Вшеравіцького (ціна номера в добу близько 1,5 злотих), був ресторан Красинського (обід коштував біля одного злотого), кафе Грамбецького.
З 1939 — у БРСР. 15 січня 1940 утворений Ганцевицький район з центром у Ганцевічах. Ганцавічам надано статус селища міського типу. З 25 грудня 1962 року Ганцевичі входили до Ляховицького району, з 1966 того знову центр району. З 6 грудня 1973 — місто. Біля міста був збудований і знаходився російський військовий об'єкт — Радіолокаційна станція «Волга». Його планували закрити у 2020 році.
У 1857 р. нараховувалося 250, відповідно до перепису 1897 р. — 633 жителів, в 1935 році — 2300 жителів, у 1959 році близько 3,5 тис. жителів, 14,7 тис. у 2006 році.
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення міста становила 13 894 особи[1].
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[3]:
Підприємства харчової промисловості, будівельних матеріалів і лісової промисловості: ВАТ «Харчовик», шкіргалантерейний комбінат, хлібозавод, ВАТ «Молочний завод», рибгосп «Локтиші». Є готель.
Краєзнавчий музей. Благовіщенський костел (1999), Православна церква св. Тихона (2000).
3 середніх школи, гімназія та один ліцей с/г виробництва, а також спеціальна школа-інтернат.
Герб міста — на блакитному фоні щита варязької форми, у правому верхньому куті розташовані золоті півмісяць і зірка (елементи герба «Леліва»), як зв'язок з історичним символом графів Чапських, на землях яких було побудоване місто. У центральній частині щита розташовані два срібні журавлі, як символ природи полісся, прагнення в майбутнє, миролюбності і щастя.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.