Казанська учбова округа

Казанська навчальна округа — одна з шести, заснованих у 1803 році, найстаріших навчальних округ у Російській імперії^[1].

Історія

Казанську навчальну округу було засновано 24 січня 1802 року указом імператора Олександра I «Про заснування навчальних округів».

Центральною установою навчальної округи став Казанський університет, заснований у 1804 році. Першим куратором Казанської навчальної округи став Степан Якович Румовський, відомий російський вчений і педагог.

Протягом XIX століття територіальний склад округи зазнав деяких змін. Так у 1824 році школи Кавказу і Астраханської губернії перейшли до Харківської навчальної округи. Через кілька років, у 1833 році Астраханська губернія була знову введена до складу Казанської навчальної округи^[2].

Останнім куратором округи став Михайло Михайлович Ломіковський — лікар, багато років викладав у Харківському університеті. Куратором Казанської навчальної округи він став 19 жовтня 1915 року у віці 66 років, 10 квітня 1917 року подав у відставку.

Як самостійна адміністративна одиниця, Казанська навчальна округа існувала до лютого 1918 року^[3].

Склад

До Казанської навчальної округи належали Вятська, Казанська, Самарська, Саратовська, Симбірська і Астраханська губернії, а також Сибір та Середня Азія (пізніше ці території відішли до новоутвореної Сибірської навчальної округи).

Куратори

• С. Я. Румовский — з 1803 року по 6 липня 1812 року
• М. О. Салтиков — з 26 вересня 1812 року по 4 серпня 1818 року
• М. Л. Магніцький — період 1819—1826 рр.
• М. М. Мусін-Пушкін — з 1829 по 15 квітня 1845 ^[4]
• М. І. Лобачевський — з 18 квітня 1845 року по 22 травня 1847 року
• В. П. Молоствов — з 22 травня 1847 року по 4 травня 1857 року
• Ф. Ф. Веселаго — з 23 травня по 12 листопада 1857 року
• Е. А. Грубер — з 12 листопада 1857 року до своєї смерті 23 квітня 1859 року
• П. П. Вяземський — з 4 листопада 1859 року по 12 червня 1862 року
• П. П. Стендер — з 12 червня 1862 року по 5 лютого 1865 року
• П. Д. Шестаков — з 5 лютого 1865 року по 18 червня 1883 року^[5].
• П. Н. Масленніков — з 18 червня 1883 року до своєї смерті 3 травня 1890 року.
• М. Г. Потапов — з 10 травня 1890 по 13 листопада 1894 року ^[6]
• В. О. Попов — з 18 січня 1895 по 30 липня 1899 року ^[6]
• М. М. Алексєєнко — з 30 липня 1899 по 9 липня 1901 року
• С. Ф. Спєшков — з 19 листопада 1901 по 20 серпня 1905 року^[6]
• О. М. Деревицький — з 6 вересня 1905 по 31 грудня 1911 року
• М. К. Кульчицький — з 27 лютого 1912 по 30 червня 1914 року
• І. О. Базанов — з 30 червня 1914 по 10 жовтня 1915 року [Архівовано 6 грудня 2018 у Wayback Machine.]
• М. М. Ломіковський — з 19 жовтня 1915 по 10 квітня 1917 року

Статистика

За даними шкільного перепису 1911 року у Казанській навчальній окрузі кількість учнів у початкових школах складала 4,18% від усього населення округи. Серед чоловічого населення — 5,89%, а серед жіночого населення початкову школу відвідувало 2,50%.^[7]

Станом на 1915 рік навчальна округа налічувала 13 364 заклади усіх типів, у яких навчалося в цілому 1 017 704 учні, в тому числі початкових шкіл 11 570 з числом учнів 854 452. У розподілі на адміністративно-територіальні складові округи:

• Астраханська губернія: навчальних закладів — 719, учнів — 48 489.
• Вятська губернія: навчальних закладів — 3 373, учнів — 210 402.
• Казанська губернія: навчальних закладів — 2 865, учнів — 184 707.
• Самарська губернія: навчальних закладів — 2 616, учнів — 224 162.
• Саратовська губернія: навчальних закладів — 2 470, учнів — 251 965.
• Симбірська губернія: навчальних закладів — 1 321, учнів — 97 979.

Розподіл учнів за типами навчальних закладів (у чисельнику — кількість учнів, у знаменнику число навчальних закладів).

Казанська учбова округа у 1915 році

Тип закладу	1	2	3	4	5	6
Вищі навчальні заклади
Духовні			180 1
Медичні			300 1
Художні					550 1
Середні навчальні заклади
Гімназії, прогімназії, інститути та ліцеї	2,014 4	8,783 24	6,205 23	6,614 17	10,708 26	4,430 14
Реальні училища	481 1	1,987 7	930 3	1,494 6	3,005 9	841 4
Духовні	816 3	4,937 115	1,473 7	1,703 5	1,983 9	349 1
Педагогічні		285 4	433 4	408 4	197 2	359 3
Медичні	118 1	456 4	483 7	399 1	264 2
Військові			? 1		213 1	374 1
Морські	32 1	58 1	119 1
Лісничі та сільськогосподарські		674 8	150 2	241 1	324 2
Технічні та ремісничі	36 1	662 11	289 7	493 8	1,512 11	814 6
Комерційні, торговельні та промислові	253 1	195 1	624 2	824 3	1,012 2	168 1
Художні	288 1		767 2		268 1
Межові, таксаторські й топографічні						100 1
Професійні					210 2
Приватні навчальні заклади та при церквах іноземних вірувань			1,039 21	1,816 24	2,836 24
Інші навчальні заклади
Училища сліпих та глухонімих		47 2		30 1	79 2
Релігійні нехристиянські		? 215	71,871 970		7,774 139
Початкові навчальні заклади
Нижчі	44,451 706	192,318 2,981	96,509 1,811	210,140 2,546	220,490 2,236	90,544 1,290

Примітка. Цифрами у шпальтах таблиці позначені адміністративно-територіальні складові навчальні округи:

• 1 — Астраханська губернія
• 2 — Вятська губернія
• 3 — Казанська губернія
• 4 — Самарська губернія
• 5 — Саратовська губернія
• 6 — Симбірська губернія

Див. також

• Навчальні округи Російської імперії