Remove ads
Вя́тська губе́рнія — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, що була розташована на північному сході європейської частини Росії.
| Вятська губернія | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 12 (23) грудня 1796 |
|---|---|
 | |
| Офіційна назва | рос. Вятская губерния |
| Країна |
 Російська імперія, Російська республіка, .svg){kind=small} Російська СФРР і .svg){kind=small} СРСР |
| Столиця | Кіров |
| Адміністративна одиниця | РСФРР |
| Кількість населення | 3 030 831 осіб[1] |
| Спільний кордон із | Пермська губернія |
| Замінений на | Нижньогородська область РРФСРd і Горьківський край |
| На заміну | Вятське намісництво |
| Час/дата припинення існування | 1929 |
| Площа | 169 629 км² |
.svg) | |
.jpg) | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 | |
 Вятська губернія у Вікісховищі | |
Remove ads
У 1708–1710 роках Петро I провів губернську реформу, яка розділила країну на 7 великих губерній. В'ятська земля, поділена на повіти, була розділена між Сибірською, Казанською і Архангелогородською губерніями. До Сибірської губернії увійшли основні в'ятські території — Хлинівський, Слобідский, Котельничський, Орловський, Шестаковський і Кайгородський повіти. Південні території — Яранський, Уржумський, Царевосанчурський і Малмижський повіти — потрапили до Казанської губернії.
Губернія була утворена з В'ятського намісництва, утвореного 1775 року. Проіснувала до 1929 року, коли увійшла до складу новоствореної Нижньогородської області.
Remove ads
- В'ятський повіт — 22 волості;
- Глазовський повіт — 45 волостей;
- Єлабузький повіт — 23 волості;
- Котельницький повіт — 27 волостей;
- Малмизький повіт — 32 волості;
- Нолінський повіт — 25 волостей;
- Орловський повіт — 31 волость;
- Сарапульський повіт — 43 волості;
- Слободський повіт — 27 волостей;
- Уржумський повіт — 23 волості;
- Яранський повіт — 33 волості.
- Васнецов Віктор Михайлович — російський художник.
- Кожевников Олексій Венедиктович — радянський письменник.
- Зеленін Дмитро Костянтинович — російський етнограф
- Чайковський Петро Ілліч — російський композитор
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads