Loading AI tools
засновник і перший предстоятель Української православної церкви в Америці З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Йосиф Жук (англ. Joseph A. Žuk; 24 грудня 1872, Підкамінь, Королівство Галичини та Володимирії — 23 лютого 1934, Сент-Пітерсбург, Флорида, США) — засновник і перший предстоятель Української православної церкви в Америці, яка на момент його смерті була неканонічною, але в 1936 році прийнята до юрисдикції Константинопольського патріархату.
| Йосиф (Жук) Жук Йосиф | |
|---|---|
| предстоятель Української православної церкви в Америці (засновник) | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 24 грудня 1872 Підкамінь, Королівство Галичини та Володимирії |
| Смерть | 23 лютого 1934 (61 рік) Сейнт-Пітерсберґ, Флорида, США |
| Громадянство | українець |
| Освіта | Львівська греко-католицька семінарія |
| Ступені | доктор богослов’я |
| Служіння в церкві | |
| Конфесія | УГКЦ УПЦ |
| Рукоположення | 1899 |
| Нагороди та відзнаки | |
  Матеріали до статті на Вікісховищі | |
Йосиф Жук народився 24 грудня 1872 року в селі Підкамінь (нині Львівська область) у греко-католицькій родині[1].
Закінчив Духовну семінарію в Станиславові, навчався у 1895—1897 роках Львівській греко-католицькій семінарії, потім в єзуїтській колегії Канізіянум в Інсбруці[1].
У 1899 році, ставши єпископом, Андрей Шептицький взяв Йосифа Жука до себе секретарем і висвятив його на священника[1]; це була перша хіротонія, здійснена Шептицьким[2].
У 1904 році Йосиф Жук захистив докторську дисертацію у богословській колегії «Канізіянум» (Австро-Угорщина)[1].
Після того як Андрей Шептицький став главою УГКЦ, він призначив Йосифа ректором Львівської греко-католицької семінарії[2].
Потім він був зведений у сан митрата і призначений генеральним вікарієм архієпископа Сараєвського Йосипа Штадлера[3]. Йосиф Жук прибув до Сараєво 1 жовтня 1910 року. Генеральним вікарієм пробув до 1 травня 1913 року, потім був призначений священником в церкві святої Варвари у Відні[4].
У 1924 році переїхав до Канади[5]. Служив на різних парафіях[1].
Прагнення Ватикану латинизувати американських греко-католиків привело його у 1928 році до рішення перейти до православ'я. У 1929 році, американські греко-католики, що сумнівалися у канонічності Іоанна Теодоровича і конфліктували з єпископом Костянтином Богачевським, провели нараду в Аллентауні (штат Пенсильванія). Разом вони вирішили створити Українську православну єпархію. Духовно її почав опікати сирійський єпископ Афтіміос Офейш — лідер однієї з невизнаних американських юрисдикцій.
У 1931 році учасники наради українських греко-католицьких парафій у Північній Америці обрали священника Йосифа Жука кандидатом на єпископське рукоположення. Разом з тим, Йосиф Жук та духовенство, що його підтримувало, не бажали переходити в підпорядкування Іоанна Теодоровича, який не мав апостольського спадкоємства.
Єпископ Вінніпегський Арсеній (Чаговцов) писав у листі єпископу Леонтію (Туркевичу) 24 жовтня 1931 року[6]:
 |
Усюди і в Америці і в Канаді організовують якісь нові православні церкви з Жуками та іншими, а ми, Православні, мовчимо і спостерігаємо, як наші вівці разбрідаются чужими огорожами. Чому нам не увійти в угоду з усіма православними єпископами, тут греки, серби, болгари, сиро-араби і не поговорити на Соборі про заходи та засоби до збереження споконвічного (Початкового, стародавнього) Православ'я. Я боюся вмирати, залишаючи Церкву в такому хаосі. |  |
25 вересня 1932 року Йосиф Жук був висвячений на єпископа Нью-Йоркського. Хіротонію звершили архієпископ і Примас Американської православної католицької церкви Євфимій (Офеш), єпископ Лос-Анджелеський Софроній (Бишара), єпископ Монреальський Еммануїл (Абу-Хатаб) (Північно-Американська митрополія) та сирійський єпископ Афтіміос Офейш. Після цього до Йосифа Жука приєдналися впливові українські священники Теодоровича. Згодом Афтіміос одружився з молодою сирійською протестанткою й УПЦ в Америці очолив Йосиф Жук. Між двома українськими Церквами в США почалася запекла боротьба за вплив на громаду[7].
Окормляв до того часу приблизно півдюжини українських парафій АПКЦ. Після розпаду АПКЦ в 1933 році Йосиф Жук створив Українську православну церкву Америки.
9 листопада 1933 року він оголосив, що в підпорядкованих йому парафіях у неділю 26 листопада відбудеться день жалоби. В цей день у парафіях здійснять «панахиду за душі нещасних наших братів і сестер, що померли страшною голодовою смертю на Великій Україні, за всіх тих, що в тюрмах чрезвичайки, на Соловецьких островах, на Сибіру, далеко від Рідної Землі сконали»[8].
Також Йосиф Жук почав переговори з Константинопольським патріархатом аби врегулювати свою канонічність.
Але Йосиф Жук не встиг це завершити. Він загинув від рук радянських спецслужб[7] 23 лютого[9] 1934 року в Сент-Пітерсбурзі, штат Флорида.
Похований Йосиф Жук поблизу церкви на кладовищі міста Перт Амбою[10]. На його похороні був присутній Архієпископ Американський Афінагор І (Спіру). Він сприяв переходу жуківців під омофор Константинополя. Як стверджує О. Хомчук, «від того часу ця Церква стала грати роль одинокої канонічної УПЦ проти неканонічної УАПЦ[7]».
У 1936 році українські парафії, які духовно окормляв Йосиф Жук, увійшли до юрисдикції Константинопольського патріархату.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
