Loading AI tools
рід рослин З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Золоти́й дощ[1][2][3] (лат. Laburnum) — рід отруйних листопадних дерев і кущів родини бобових.
Золотий дощ | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Квітки і плоди золотого доща звичайного (Laburnum anagyroides) | ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Природний ареал — Мала Азія й Південна Європа. Представників роду культивують у багатьох країнах як декоративні рослини.
Представники роду — дерева або кущі висотою 3—7 м. Бруньки яйцеподібні з 2—3 зовнішніми лусками. Листорозташування чергове. Листки трійчасті з черешком і прилистками, світло-зелені, листочки майже сидячі.
Квітки жовті, метеликового типу. Суцвіття — китиця, прикінцева, безлиста, повисла або стояча. Чашечка неправильно-дзвоноподібна, близько 5 мм завдовжки, неясно двогуба, з двома зубцями на верхній губі і трьома на нижній. Пелюстки 2—3 см завдовжки, вільні, вітрило трохи довше за весла з човником, човник голий. Тичинок десять, вони зростаються між собою. Зав'язь на ніжці, стовпчик з голівчастою приймочкою. Довгі низпадні гроноподібні суцвіття навесні повністю покривають рослину. Золотий дощ є добрим медоносом[4].
Плід — лінійний плаский біб на довгій ніжці, по швах потовщений або злегка крилатий, одно- чи багатонасінний. Розкривається пізно.
Рослина отруйна. Найбільшою токсичністю відрізняється насіння: воно містить алкалоїди цитизин і лабурнін. Цитизин за хімічною структурою близький до нікотину, відомо, що під час Першої Світової війни у Європі були в ужитку самокрутки зі золотого дощу (для заміни дефіцитного тютюну). Зараз цитизин використовують у препаратах від нікотинової залежності. При вирощуванні рослини необхідно обмежити доступ до нього дітей і тварин[4].
У роді налічують два біномінальних види і кілька видів з невизначеним статусом, а також гібридів[5][6][7].
Статус нижчеперелічених видів невизначений[7].
Laburnum alpinum і Laburnum anagyroides, а також їхні гібриди популярні у парковому садівництві. Золотий дощ — теплолюбна рослина, вона витримує морози лише до мінус 23—26 °C. Тому вирощування його на більшій частині території Східної Європи досить проблематично: однорічні прирости без снігового покриву можуть обмерзати, а під час суворих зим постраждати й старі пагони. В умовах холодного клімату золотий дощ нечасто виростає вище 3 м.
Деревина золотого доща тверда, добре полірується, з гарним звивистим рисунком, має коричневий колір (заболонь жовта). Вона підходить для дрібної скульптури, інкрустацій, музичних інструментів. Колись з неї виготовляли луки й арбалети, які за якістю не поступались тисовим[4].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.