Позначення, що використовуються в найменуваннях таксонів
стаття-список у проєкті Вікімедіа З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Скорочення та інші позначення, що використовуються в назвах біологічних таксонів.
Назви таксона в ранзі вище виду рекомендовано писати з великої літери[1].
Раніше допускалось написання видових епітетів з великої літери в тому випадку, якщо вони утворені від імені або прізвища, але зараз усі видові епітети пишуть з малої літери.
Епітети, що позначають культивари, пишуться з великої літери (див. cv.).
aggr.
aggr. (скор. від лат.aggrego) — неформальна група схожих видів
Leonurus sibiricus auct. pl. = Leonurus japonicusHoutt.
Їх слід розуміти так: вірною варто вважати назву, автором якої є Карл Лінней — Leonurus sibiricusL.; назва ж Leonurus sibiricus, як автор якої вказані які-небудь інші особи, є невірними й мають розглядатись як синонім вірної назви Leonurus japonicusHoutt.
candidatus
candidatus (лат.) — кандидат, здобувач; в мікробіології слово, що передує назві таксона й вказує на те, що даний мікроорганізм допоки не культивований (тобто типові штами даного мікроорганізму ще не депоновані, що наразі є обов'язковою умовою визнання його назви)[1]
Назва сорту пишеться після назви таксона (роду, виду, підвиду). Використовується два варіанти запису назви культивару: ця назва може відділятись від назви таксона позначенням cv., а може братись в одинарні лапки (в другому випадку скорочення cv. не використовується).
Приклади запису назви для одного з сортів пієріса японського — Forest Flame (на фотографії):
Pieris formosa cv. Forest Flame
Pieris formosa ‘Forest Flame’
emend.
emend. (скор. від лат.emendavit) — виправив, переробив
et al. (скор. від лат.et alii) — та інші; позначення використовується для скороченого запису переліку авторів цього таксона; це скорочень широко використовується й у інших областях науки
1. в ботаніці використовується для зв'язку прізвищ двох авторів, другий з яких дійсно оприлюднив назву таксона, запропоновану, але дійсно не оприлюднену першим;
2. в зоології й бактеріології використовується для зв'язку прізвищ двох авторів, з яких перший опублікував назву таксона, запропоновану, але не опубліковану другим
hort. (скор. від лат.hortulanorum) — у садоводів; в ботаніці використовується для указання садівничого походження назви
Приклад: Dioscorea illustrata hort. exW.Bull — запис значить, що ботанік W. Bull дійсно оприлюднив назву даного виду, що вже до нього використовувалась у садівництві
in
in (лат.) — в; використовується для зв'язку прізвищ двох авторів, з котрих другий був видавцем або автором усієї роботи, а перший відповідальним за дійсне оприлюднення (опублікування) або придатність назви таксона
ined. (скор. від лат.ineditus) — не опубліковано; пишеться після назви таксона, щоби показати, що ця назва дотепер ще не опублікована (не оприлюднена)
MS
MS (скор. від лат.manuscriptum) — рукопис; пишеться після назви таксона, щоби показати, що ця назва не була опублікована (оприлюднена), а згадувалась іншим чином
nec
nec (лат.) — і не; використовується в конструкції non… nec для пояснення, що даний таксон не слід розуміти ні в тому сенсі, що вказаний після слова non, ні в тому сенсі, що вказаний після слова nec (зазвичай це стосується таксономічних омонімів)
Приклад: BartlingiaBrongn. (1827) non Rchb. (1824) nec F.Muell. (1877) — запис значить, що розглядається таксон Bartlingia, описаний Адольфом Теодором Броньяром у 1827 році, а не таксони, котрі в 1824 й 1877 роках відповідно Людвіг Рейхенбах та Фердінанд фон Мюлер дали те ж ім'я
nom. ambig.
nom. ambig. (скор. від лат.nomen ambiguum) — двозначна назва; назва, що різними авторами використовувалось для найменування різних таксонів
nom. dub.
nom. dub. (скор. від лат.nomen dubium) — назва сумнівна; дана назва має невизначене використання або з причини неможливості задовільної типіфікації, або через неможливість установити, до якого таксона має бути віднесений номенклатурний тип даної назви
1. в ботаніці: законсервована назва таксона; використання такої назви офіційно дозволено, не зважаючи на те, що вона суперечить одному або декільком положенням Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури (МКБН)
nom. illeg., або nom. illegit. (скор. від лат.nomen illegitimum) — незаконна назва; назва таксона, не відповідає статтям відповідного номенклатурного кодексу, хоча й дійсно оприлюднена (опублікована); прикладом незаконної назви може бути омонім (назва, орфографічно ідентична іншій, але основана на іншому номенклатурному типі)
nom. inval.
nom. inval. (скор. від лат.nomen invalidum) — недійсна (невалідна) назва таксона
nom. nov.
nom. nov. (скор. від лат.nomen novum) — нова назва; назва таксона, що запропонована та оприлюднена (опублікована) з метою заміни більш ранньої назви; дане скорочення може відноситись до назви лише того таксона, який був відомий і раніше, але під іншою назвою
nom. nud.
nom. nud. (скор. від лат.nomen nudum) — назва «гола»; назва, оприлюднена (опублікована) без супроводу відповідним описовим матеріалом
nom. prov.
nom. prov. (скор. від лат.nomen provisorum) — попередня (заздалегідь запропонована) назва ще не оприлюдненого таксона
nom. rej.
nom. rej., nom. rejic. (скор. від лат.nomen rejiciendum) — назва відхилена; назва, використання якої офіційно відхилено (зазвичай у зв’язку з наданням переваги іншій назві)
1. використовується для того, щоби вказати, в якому сенсі слід розуміти дану назву (зазвичай це стосується таксономічних омонімів)
Приклад: PfeifferellaLabbe (1899) non Buchanan (1918) — запис значить, що розглядається таксон PfeifferellaLabbe (1899), а не таксон PfeifferellaBuchanan (1918)
2. використовується в конструкції non… nec для пояснення, що даний таксон не слід розуміти ні в тому сенсі, який указаний після слова non, ні в тому сенсі, який указаний після слова nec
3. використовується в конструкції sensu… non для пояснення, що даний таксон розуміється в сенсі, що вказаний після слова sensu, а не в тому, що вказаний після слова non
nothof. (скор. від лат.nothoforma) — гібридна форма (аналог рангу форма для гібридів); скорочення nothof. використовується за аналогією зі скороченням f.
nothosubsp.
nothosubsp. (скор. від лат.nothosubspecies) — гібридний підвид (аналог рангу підвид для гібридів); скорочення nothosubsp. використовується за аналогією зі скороченням subsp.
nothovar.
nothovar. (скор. від лат.nothovarietas) — гібридний різновид (аналог рангів різновид або варієтет для гібридів); скорочення nothovar. використовується за аналогією зі скороченням var.
orth. var.
orth. var. (скор. від лат.varietas orthographia або англ.orthographic variant) — орфографічний варіант; наприклад, неправильний варіант напису назви таксона або варіант за правилами іншого кодексу біологічної номенклатури.
1. використовується для пояснений, в якому сенсі розуміється ця назва;
2. використовується у конструкції sensu… non для пояснення, що даний таксон розуміється в сенсі, який указаний після слова sensu, а не в тому, який указаний після слова non
Приклад: Rosa majalisHerrm. (1762) (syn.Rosa cinnamomea sensu L. 1759, non 1753) — запис значить, що назва Rosa cinnamomeaL. (1759) є синонімом вірної назви Rosa majalisHerrm. (1762), в той час як назва Rosa cinnamomeaL. (1753) таким синонімом не є
sensu lato
sensu lato (лат.) — у широкому сенсі; вираз, що додається до назви таксона з метою уточнити, що об’єм цього таксона розуміється в «широкому» сенсі
ser. (скор. від лат.series) — ряд, або серія; в ботаніці: слово, що входить до назви таксона й указує на відповідний ранг цього таксона
Докладніше:Ранги між родом і видом
sp.
sp. (скор. від лат.species) — вид; використовується після родової назви й означає, що таксон визначений із точністю до роду (наприклад, ув описі, на зображенні, в каталозі, на ціннику)
subg. (скор. від лат.subgenus) — підрід; в ботаніці: слово, що входить у назву таксона й указує на відповідний ранг цього таксона
Докладніше:Ранги між родом і видом
subgen.
subgen. (скор. від лат.subgenus) — підрід; в ботаніці: слово, що входить у назву таксона й указує на відповідний ранг цього таксона
Докладніше:Ранги між родом і видом
subsect.
subsect. (скор. від лат.subsectio) — підсекція; в ботаніці: слово, що входить у назву таксона й указує на відповідний ранг цього таксона
Докладніше:Ранги між родом і видом
subser.
subser. (скор. від лат.subseries) — підряд, або підсерія; в ботаніці: слово, що входить у назву таксона й указує на відповідний ранг цього таксона
Докладніше:Ранги між родом і видом
subsp.
subsp. (скор. від лат.subspecies) — підвид; в ботаніці й бактеріології: слово, що входить у назву таксона й указує на відповідний ранг цього таксона (в зоологічних таксонах, що мають ранг підвиду, використовується триноміальна форма, що не включає додаткового слова)
supersect. (скор. від лат.supersectio) — надсекція; в ботаніці: слово, що входить у назву таксона й указує на відповідний ранг цього таксона
Докладніше:Ранги між родом і видом
syn.
syn. (скор. від лат.synonymum) — синонім; у скороченому вигляді слово використовується перед назвою таксона, якщо необхідно показати, що дана назва є синонімом тієї назви, яка повинна використовуватись для розглядуваного таксона; для цієї ж мети зрідка використовується скорочення син.; нерідко ці скорочення й назви, що йдуть за ними додатково розміщуються в квадратних дужках.
typ. cons. (скор. від лат.typus conservandus) — збережений номенклатурний тип (номенклатурний тип, що має бути законсервований); дійсно оприлюднена назва може бути збережена (законсервована) як правильна для таксона, в який не включено його номенклатурний тип, лише у випадку, якщо ця назва буде збережена (законсервована) з новим номенклатурним типом, який буде позначений як typ. cons.
() ознака подвійного цитування; вказує, що мала місце зміна систематичного розташування рангу — при цьому скорочення початкового автора ставиться в круглі дужки
Petasites frigidus (L.) Fr. — приклад подвійного цитування при переміщенні виду з одного роду в інший. Карл Лінней спочатку помістив даний вид у рід Мати-й-мачуха (Tussilago) під назвою Tussilago frigida, пізніше Еліас Магнус Фріс відніс цей вид до роду Petasites й дійсно оприлюднив нове сполучення.
Polulus canescens (Aiton) Smith — приклад подвійного цитування при зміні таксономічного рангу. Вільям Айтондійсно оприлюднив назву нового різновиду виду Polulus canescens — Polulus canescens var. canescensAiton. Пізніше Ендрю Сміт показав, що даний різновид слід вважати самостійним видом і дійсно оприлюднив для нього назву Polulus canescens (Aiton) Smith.
[]
[] квадратні дужки
1. в ботаніці: використовуються для вказування прізвища автора даної назви в тому випадку, якщо назва була присвоєна таксона раніше вихідної дати (1 травня 1753)
Приклад: Lupinus[Tourn.] L. — запис значить, що назва Люпину, Lupinus, дійсно оприлюдненаКарлом Ліннеєм, була дана цьому роду Жозефом Піттоном де Турнефором, але він оприлюднив цю назву до вихідної дати
2. в зоології: використовується для вказання прізвища автора даної назви в тому випадку, якщо назва була спочатку опублікована анонімно
3. текст у квадратних дужках, що міститься після назви таксона, є пояснювальним: наприклад, у таких дужках можуть бути вказані його синоніми або ті таксони, результатом схрещування яких є таксон, що описується
1. знак додавання ставиться перед назвою так званого щепленого гібриду — у такого гібрида тканини прищепи й підщепи змішуються, утворюючи нові пагони, що несуть ознаки обох видів.
Це рідке явище, відомо всього декілька подібних прикладів:
+Crataegomespilus (щеплений гібрид глідо-мушмула): прищепа — мушмулаMespilus germanica, підщепа — різні види глоду (Crataegus); один з представників цього гібридного роду — +Crataegomespilus dardarii (глідо-мушмула Дардара): тут як підщепа виступає глід одноматочковий(Crataegus monogyna);
+Laburnocytisus (щеплений гібрид лабурнум-рокитник): прищепа — рокитник(Cytisus), прищеплений на лабурнум(Laburnum).
2. знак додавання між двох назв таксонів значить результат нестатеве схрещення цих таксонів
Международный кодекс ботанической номенклатуры (Венский кодекс), принятый Семнадцатым международным ботаническим конгрессом, Вена, Австрия, июль 2005 г. Пер. с английского. Ответственный редактор М. М. Цвєльов — М.; СПб.: Товарищество научных изданий КМК, 2009. — С. 124—136. — 282 с. — 800 экз. — ISBN 978-5-87317-588-8 — УДК 58(083.7)
Ботаника. Энциклопедия «Все растения мира»: Пер. с англ. (ред. Григорьев Д. и др.) — Könemann, 2006 (русское издание). — С. 946—957. — ISBN 3-8331-1621-8.
Международный Кодекс номенклатуры культурных растений. 1969. — Л.: Наука, 1974.