Захист рослин

За́хист росли́н, контроль шкідників (англ. plant protection, нім. Pflanzenschutz, рос. защита растений)  — комплекс заходів, які спрямовані на зменшення втрат урожаю та запобігання погіршенню стану рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту, продукції рослинного походження через шкідників, хвороби, бур'яни. Заходи боротьби з організмами, що шкодять посівам, насадженням (у відкритому та закритому ґрунті), культурним угіддям (лукам, лісопосадкам тощо) і природній рослинності (у першу чергу — лісам), що використовуються в господарських цілях різними методами: агротехнічними, біологічними, механічними, фізичними, хімічними та їх поєднанням із застосуванням пестицидів (або без них). Наукові основи захисту рослин розробляють сільськогосподарська екологія, фітопатологія, лісова та сільськогосподарська ентомологія^[1].

Захист рослин — важливий напрямок прикладної ентомології, у розвиткові якого відзначилися українські вчені І. І. Мечніков, С. І. Мокржецький, Й. А. Порчинський, В. Г. Плігінський, М. Д. Зерова, М. П. Дядечко, М. А. Теленга та інші.

Заходи для боротьби

Для боротьби з хворобами рослин застосовуються різні заходи:

1. агротехнічні — спрямовані на те, щоб знешкодити розвиток збудників хвороб і посилити стійкість до них рослин (біологічно обґрунтовані сівозміни, додержання строків садіння і сівби, правильне використання органічних добрив та ін.);
2. селекція і впровадження у сільськогосподарське виробництво сортів, рослин, стійких проти хвороб і шкідників;
3. біологічні — знищення чи придушування розвитку збудників хвороб за допомогою інших живих організмів (ентомофагів) чи продуктів їх життєдіяльності (використання паразитів другого порядку, мікробів-антагоністів, антибіотиків, антибіотичних властивостей вищих рослин (фітонцидів);
4. біофізичний і фізико-механічний вплив на збудників хвороб (використання радіаційного випромінювання, струму високої частоти, ультразвуку, високих і низьких температур тощо);
5. хімічні — використання пестицидів, різних токсичних речовин, їх сполук або сумішей речовин хімічного чи біологічного походження, призначених для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкода матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб;^[2]
6. карантин — це правовий режим, який передбачає систему державних заходів, спрямованих на захист рослин, продукції їх переробки, сировини, окремих вантажів тощо, від карантинних об'єктів.

Примітки

1. Захист рослин // Енциклопедія водного господарства, природокористування, природовідтворення, сталого розвитку / А. В. Яцик, В. Я. Шевчук . — К. : Генеза, 2006. — С. 297. ISBN 966-504-471-0
2. див. ст. 1 Закону від 2 березня 1995 р. «Про пестициди і агрохімікати» // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 14. — Ст. 91)

Див. також

• Фітосанітарія
• Інтегрований захист рослин

Посилання

• Захист рослин [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
• Пестициди і агрохімікати [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
• Біологічні методи захисту рослин // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 24.
• Коментар до статті 158 КК^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Засоби захисту рослин [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.]