Запсонь

Запсонь (у 1946-1991 роках — Заставне) — село в Косоньській громаді Берегівського району Закарпатської області України. Населення становить 1799 осіб (станом на 2001 рік)^[1][2].

село Запсонь
Герб
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Берегівський район
Тер. громада	Косоньська громада
Код КАТОТТГ	UA21020170030072053
Облікова картка	Облікова картка
Основні дані
Засноване	1388 року[1]
Населення	1799 осіб[1][2]
Площа	4,501[1] км²
Густота населення	399,69[1] осіб/км²
Поштовий індекс	90224[1]
Телефонний код	+380 3141[1]
Географічні дані
Географічні координати	48°16′48″ пн. ш. 22°28′12″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	127[3] м
Відстань до районного центру	12,3[4] км
Місцева влада
Адреса ради	90224, Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Запсонь, вул. Фізкультурна, 4[1]
Карта
Запсонь
Запсонь
Мапа
Запсонь у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Заставне.

Назва

Колишні назви населеного пункту — село «Забсол», «Запсол», «Запсон», «Заставне»^[1].

Географія

Село розташоване на північному заході Берегівського району, за 12,3 кілометра^[4] від районного центру, фізична відстань до Києва — 613,1 км.

У 4 км від села знаходиться міжнародного пункту перетину державного кордону «Косонь-Барабаш». В селі знаходиться залізнична станція «Косини».^{[джерело?][5]}

Центральноєвропейська геодезична дуга - об‘єкт який охороняється ЮНЕСКО, знаходиться в селі.

Клімат

Клімат Запсоня
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	1,0	3,5	9,4	16,2	21,4	24,3	26,1	25,7	21,5	15,7	8,2	3,2	14,7
Середня температура, °C	−2,4	−0,1	4,7	10,7	15,6	18,6	20,2	19,8	15,8	10,4	4,8	0,4	9,9
Середній мінімум, °C	−5,7	−3,6	0,1	5,2	9,8	13,0	14,4	13,9	10,2	5,2	1,5	−2,3	5,1
Норма опадів, мм	46	39	40	46	68	85	75	68	49	45	51	59	671
Джерело:

Історія

Перші письмові згадки про село датуються 1271 роком, де воно згадується як королівський маєток. У грамоті 1388 року фігурує як «Сабсол». Деякий час селом володіла родина з прізвищем Забсолі, в іншому варіані – Запсоні. Достеменно невідомо, чи виникла назва села від цього прізвища, або навпаки. Після згасання цієї родини селом володіли одночасно кілька землевласників: Матучінаї, Тарцаї, Буда та Лоньої.

У 1566 році село було знищене татарським набігом.

У XVI столітті населення села перейшло в реформатство, і можливо, до татарського набігу вже мало свою дерев'яну церкву, яка була знищена.

1797 року в селі вирішили побудувати кам'яну церкву, будівництво якої тривало до 1803 року, та здійснювалось коштами громади при допомозі родини землевласників Лоняї. Церква має характерні риси класицизму. У 1802 році мукачівський художник Амбруш Шандоргазі виконував у церкві настінні розписи, намалював кілька фресок. Ремонт церкви відбувся через 100 років після будівництва.

З 1797 року в церкві ведеться метрична книга села. Під час першої світової війни з церкви був конфіскований бронзовий дзвін.

У 1991 році біля церкви встановлено меморіальний пам'ятник на честь односельчан, загиблих у Другій світовій війні та жертвам сталінського режиму.

Церква внесена в перелік Пам'яток архітектури місцевого значення.

Археологічні дослідження

У 1973—1975 роках на території села вчені Прут-Карпатської експедиції Інституту археології Академії наук УРСР відкрили урочище з трьома різними культурними шарами. Археологи датували їх епохою пізнього палеоліту (30-20 тисяч років тому), неоліту (V тис. до н. е.) та мідної доби (IV тис. до н. е.).

Урочище «Ководомб» досліджувалося В. С. Тітовим у 1974 році. Виявлено культурні шари алфелдської мальованої кераміки (неоліт), полгарської культури (енеоліт) та рубежу нашої ери.

В урочищі Мала Гора, ліворуч та праворуч від дороги Вузлове–Іванівка, знаходиться поселення Кріш-Старчевої культури яке у 1976—1977 роках досліджувалося Михайлом Потушняком. Виявлено два житла великих розмірів.

У 1982—1991 роках на території городища «Ководомб» велися розкопки під керівництвом Михайла Потушняка. Результати досліджень не зійшлися з результатами, отриманими під час розкопок 70-х років, вони відрізнялися, як в точках зору на розміри городища, так і в загальних питаннях його періодизації. Ці дослідження були більш ґрунтовними та масштабним, ніж перші. Городище було розкопано повністю, було вивчено понад 2 000 м². його площі. У цей період були виявлені та обстежені рови, і поселення було віднесено до категорії укріплених городищ. Наслідки широкомасштабних польових досліджень дозволили Потушняку виділити нову археологічну культуру доби середнього неоліту — культуру мальованої кераміки та накреслити етнокультурну ситуацію, що склалася за доби неоліту-енеоліту у північно-східному Потиссі^[6].

Урочище з назвою «Ководомб» знаходиться у півтора кілометрах на південний схід від села, на куполоподібному пагорбі заввишки в три метри, що піднімається над болотистою місцевістю^[7].

В урочищі знаходиться цінна археологічна пам'ятка — городище одного з найдавніших відомих укріплень на території України та найдавнішого укріпленого поселення на території Закарпаття. Часом виникнення цього поселення вважається період від кінця V до початку IV тисячоліття до нашої ери. Городище займало майданчик у вигляді кола площею близько 2 — 2,5 гектара. Площа поселення була обмежена та захищена двома кільцями палісаду — внутрішнього та зовнішнього. У просторі між двома палісадами був влаштований рів, у якого було вузьке або гострокутне дно. Глибина рову перевищувала 2 метри.

Всередині укріплень площа городища була розділена хрест-навхрест двома пересічними під прямим кутом «вулицями». Одна «вулиця» була орієнтована приблизно по осі північ-південь, інша — по осі захід-схід. Оселями служили напівземлянки. Вони будувалися неподалік один від одного і розміщувалися в 2 ряди, витягнутих по осі захід-схід. Поруч з житлами, а так само на іншій вільній площі городища розміщувалися ями різного побутового та господарського призначення. В цілому на території городища було виявлено 132 господарсько-побутових об'єктів.

Населення

Станом на 1989 рік у селі проживали 1775 осіб, серед них — 876 чоловіків і 899 жінок^[8].

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 1799^[1][2] осіб. Рідною мовою назвали^[9]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
угорська	1696	94,27 %
українська	94	5,23 %
російська	8	0,44 %
інші	1	0,06 %

Політика

Докладніше: Запсонська сільська рада

Голова сільської ради — Бочкої Василь Васильович, 1958 року народження, вперше обраний у 2006 році. Інтереси громади представляють 14 депутатів сільської ради^[10][11][12]:

Партія	Кількість депутатів	Відсоток
самовисування	12	85,71 %
«КМКС» Партія угорців України	2	14,29 %

На виборах у селі Запсонь працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні будинку культури. Результати виборів:

• Вибори Президента України 2004 (перший тур): 1010 виборців взяли участь у голосуванні, з них за Віктора Януковича — 60,79 %, за Віктора Ющенка — 23,76 %, за Олександра Яковенка — 3,66 %^[13].
• Вибори Президента України 2004 (другий тур): 884 виборці взяли участь у голосуванні, з них за Віктора Януковича — 59,39 %, за Віктора Ющенка — 33,03 %^[14].
• Вибори Президента України 2004 (третій тур): зареєстровано 1357 виборців, явка 51,14 %, з них за Віктора Ющенка — 57,49 %, за Віктора Януковича — 36,74 %^[15].
• Парламентські вибори 2006: зареєстровано 1317 виборців, явка 67,27 %, найбільше голосів віддано за Партію регіонів — 19,98 %, за блок Наша Україна — 18,17 %, за Блок Юлії Тимошенко — 18,06 %^[16].
• Парламентські вибори 2007: зареєстровано 1343 виборці, явка 51,45 %, найбільше голосів віддано за блок Наша Україна — Народна самооборона — 29,96 % за Соціалістичну партію України — 27,50 %, за Партію регіонів — 16,64 %^[17].
• Вибори Президента України 2010 (перший тур): зареєстровано 1362 виборці, явка 47,80 %, найбільше голосів віддано за Віктора Януковича — 52,84 %, за Юлію Тимошенко — 11,06 %, за Арсенія Яценюка — 11,06 %^[18].
• Вибори Президента України 2010 (другий тур): зареєстровано 1364 виборці, явка 53,30 %, з них за Віктора Януковича — 72,90 %, за Юлію Тимошенко — 23,11 %^[19].
• Парламентські вибори 2012: зареєстровано 1343 виборці, явка 41,85 %, найбільше голосів віддано за Партію регіонів — 55,16 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 13,35 % та УДАР — 13,17 %.^[20] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Гейза Гулачі («КМКС» Партія угорців України) — 47,11 %, за Вячеслава Шутка (Партія регіонів) — 24,66 %, за Віктора Балогу (Єдиний Центр) — 19,39 %^[21].
• Вибори Президента України 2014: зареєстровано 1354 виборці, явка 44,90 %, з них за Петра Порошенка — 73,68 %, за Юлію Тимошенко — 8,39 %, за Анатолія Гриценка — 3,95 %^[22].
• Парламентські вибори в Україні 2014: зареєстровано 1357 виборців, явка 47,38 %, найбільше голосів віддано за Блок Петра Порошенка — 60,81 %, за Всеукраїнське аграрне об'єднання «Заступ» — 7,62 % та партію «Сильна Україна» — 6,69 %.^[23] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Віктор Балога (самовисування) — 59,10 %, за Вячеслава Романа (Сильна Україна) проголосували 9,95 %, за Олександра Гокса (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 8,40 %^[24].
• Вибори Президента України 2019 (перший тур): зареєстровано 1337 виборців, явка 27,82 %, найбільше голосів віддано за Володимира Зеленського — 49,46 %, за Юрія Бойка — 17,20 %, за Олександра Вілкула — 8,33 %^[25].
• Вибори Президента України 2019 (другий тур): зареєстровано 1333 виборці, явка 32,26 %, найбільше голосів віддано за Володимира Зеленського — 96,05 %, за Петра Порошенка — 2,09 %^[26].

Транспорт

Через село проходять територіальні автомобільні дороги Т 0707 і Т 0731. Також тут розташована лінійна пасажирська залізнична станція «Косини», де зупиняються приміські поїзди.

Відомі уродженці

• Брензович Василь Іванович (1964) — український політик, депутат Верховної Ради України 8-го скликання.

Туристичні місця

- Центральноєвропейська геодезична дуга - об‘єкт який охороняється ЮНЕСКО, знаходиться в селі.

- меморіальний пам'ятник на честь односельчан, загиблих у Другій світовій війні та жертвам сталінського режиму

- 1797 року в селі вирішили побудувати кам'яний храм

-  урочище з трьома різними культурними шарами. Археологи датували їх епохою пізнього палеоліту (30-20 тисяч років тому), неоліту (V тис. до н. е.) та мідної доби (IV тис. до н. е.).

- Урочище «Ководомб». Виявлено культурні шари алфелдської мальованої кераміки (неоліт), полгарської культури (енеоліт) та рубежу нашої ери.

- В урочищі Мала Гора, ліворуч та праворуч від дороги Вузлове–Іванівка, знаходиться поселення Кріш-Старчевої культури . Виявлено два житла великих розмірів.

- на території городища «Ководомб» велися розкопки. Городище було розкопано повністю, було вивчено понад 2 000 м². його площі. У цей період були виявлені та обстежені рови, і поселення було віднесено до категорії укріплених городищ. Наслідки широкомасштабних польових досліджень дозволили Потушняку виділити нову археологічну культуру доби середнього неоліту — культуру мальованої кераміки та накреслити етнокультурну ситуацію, що склалася за доби неоліту-енеоліту у північно-східному Потиссі. В урочищі знаходиться цінна археологічна пам'ятка — городище одного з найдавніших відомих укріплень на території України та найдавнішого укріпленого поселення на території Закарпаття. Часом виникнення цього поселення вважається період від кінця V до початку IV тисячоліття до нашої ери. Городище займало майданчик у вигляді кола площею близько 2 — 2,5 гектара. Площа поселення була обмежена та захищена двома кільцями палісаду — внутрішнього та зовнішнього. У просторі між двома палісадами був влаштований рів, у якого було вузьке або гострокутне дно. Глибина рову перевищувала 2 метри.