Запсонь

село в Закарпатській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Запсоньmap

Запсонь1946-1991 роках Заставне) село в Косоньській громаді Берегівського району Закарпатської області України. Населення становить 1799 осіб (станом на 2001 рік)[1][2].

Коротка інформація село Запсонь, Основні дані ...
село Запсонь
Thumb
Герб
Thumb
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район Берегівський район
Тер. громада Косоньська громада
Код КАТОТТГ UA21020170030072053 
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване 1388 року[1]
Населення 1799 осіб[1][2]
Площа 4,501[1] км²
Густота населення 399,69[1] осіб/км²
Поштовий індекс 90224[1]
Телефонний код +380 3141[1]
Географічні дані
Географічні координати 48°16′48″ пн. ш. 22°28′12″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
127[3] м
Відстань до
районного центру
12,3[4] км
Місцева влада
Адреса ради 90224, Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Запсонь, вул. Фізкультурна, 4[1]
Карта
Thumb
Запсонь
Thumb
Запсонь
Мапа
Thumb

 Запсонь у Вікісховищі 

Закрити

Назва

Колишні назви населеного пункту — село «Забсол», «Запсол», «Запсон», «Заставне»[1].

Географія

Узагальнити
Перспектива

Село розташоване на північному заході Берегівського району, за 12,3 кілометра[4] від районного центру, фізична відстань до Києва — 613,1 км.

У 4 км від села знаходиться міжнародного пункту перетину державного кордону «Косонь-Барабаш». В селі знаходиться залізнична станція «Косини».[джерело?][5]


Центральноєвропейська геодезична дуга - об‘єкт який охороняється ЮНЕСКО, знаходиться в селі.

Клімат

Більше інформації Клімат Запсоня, Показник ...
Клімат Запсоня
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 1,0 3,5 9,4 16,2 21,4 24,3 26,1 25,7 21,5 15,7 8,2 3,2 14,7
Середня температура, °C −2,4 −0,1 4,7 10,7 15,6 18,6 20,2 19,8 15,8 10,4 4,8 0,4 9,9
Середній мінімум, °C −5,7 −3,6 0,1 5,2 9,8 13,0 14,4 13,9 10,2 5,2 1,5 −2,3 5,1
Норма опадів, мм 46 39 40 46 68 85 75 68 49 45 51 59 671
Джерело:
Закрити

Історія

Узагальнити
Перспектива

Перші письмові згадки про село датуються 1271 роком, де воно згадується як королівський маєток. У грамоті 1388 року фігурує як «Сабсол». Деякий час селом володіла родина з прізвищем Забсолі, в іншому варіані – Запсоні. Достеменно невідомо, чи виникла назва села від цього прізвища, або навпаки. Після згасання цієї родини селом володіли одночасно кілька землевласників: Матучінаї, Тарцаї, Буда та Лоньої.

У 1566 році село було знищене татарським набігом.

У XVI столітті населення села перейшло в реформатство, і можливо, до татарського набігу вже мало свою дерев'яну церкву, яка була знищена.

1797 року в селі вирішили побудувати кам'яну церкву, будівництво якої тривало до 1803 року, та здійснювалось коштами громади при допомозі родини землевласників Лоняї. Церква має характерні риси класицизму. У 1802 році мукачівський художник Амбруш Шандоргазі виконував у церкві настінні розписи, намалював кілька фресок. Ремонт церкви відбувся через 100 років після будівництва.

З 1797 року в церкві ведеться метрична книга села. Під час першої світової війни з церкви був конфіскований бронзовий дзвін.

У 1991 році біля церкви встановлено меморіальний пам'ятник на честь односельчан, загиблих у Другій світовій війні та жертвам сталінського режиму.

Церква внесена в перелік Пам'яток архітектури місцевого значення.

Археологічні дослідження

У 1973—1975 роках на території села вчені Прут-Карпатської експедиції Інституту археології Академії наук УРСР відкрили урочище з трьома різними культурними шарами. Археологи датували їх епохою пізнього палеоліту (30-20 тисяч років тому), неоліту (V тис. до н. е.) та мідної доби (IV тис. до н. е.).

Урочище «Ководомб» досліджувалося В. С. Тітовим у 1974 році. Виявлено культурні шари алфелдської мальованої кераміки (неоліт), полгарської культури (енеоліт) та рубежу нашої ери.

В урочищі Мала Гора, ліворуч та праворуч від дороги Вузлове–Іванівка, знаходиться поселення Кріш-Старчевої культури яке у 1976—1977 роках досліджувалося Михайлом Потушняком. Виявлено два житла великих розмірів.

У 1982—1991 роках на території городища «Ководомб» велися розкопки під керівництвом Михайла Потушняка. Результати досліджень не зійшлися з результатами, отриманими під час розкопок 70-х років, вони відрізнялися, як в точках зору на розміри городища, так і в загальних питаннях його періодизації. Ці дослідження були більш ґрунтовними та масштабним, ніж перші. Городище було розкопано повністю, було вивчено понад 2 000 м². його площі. У цей період були виявлені та обстежені рови, і поселення було віднесено до категорії укріплених городищ. Наслідки широкомасштабних польових досліджень дозволили Потушняку виділити нову археологічну культуру доби середнього неоліту — культуру мальованої кераміки та накреслити етнокультурну ситуацію, що склалася за доби неоліту-енеоліту у північно-східному Потиссі[6].

Урочище з назвою «Ководомб» знаходиться у півтора кілометрах на південний схід від села, на куполоподібному пагорбі заввишки в три метри, що піднімається над болотистою місцевістю[7].

В урочищі знаходиться цінна археологічна пам'ятка городище одного з найдавніших відомих укріплень на території України та найдавнішого укріпленого поселення на території Закарпаття. Часом виникнення цього поселення вважається період від кінця V до початку IV тисячоліття до нашої ери. Городище займало майданчик у вигляді кола площею близько 2 — 2,5 гектара. Площа поселення була обмежена та захищена двома кільцями палісаду — внутрішнього та зовнішнього. У просторі між двома палісадами був влаштований рів, у якого було вузьке або гострокутне дно. Глибина рову перевищувала 2 метри.

Всередині укріплень площа городища була розділена хрест-навхрест двома пересічними під прямим кутом «вулицями». Одна «вулиця» була орієнтована приблизно по осі північ-південь, інша — по осі захід-схід. Оселями служили напівземлянки. Вони будувалися неподалік один від одного і розміщувалися в 2 ряди, витягнутих по осі захід-схід. Поруч з житлами, а так само на іншій вільній площі городища розміщувалися ями різного побутового та господарського призначення. В цілому на території городища було виявлено 132 господарсько-побутових об'єктів.

Населення

Станом на 1989 рік у селі проживали 1775 осіб, серед них — 876 чоловіків і 899 жінок[8].

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 1799[1][2] осіб. Рідною мовою назвали[9]:

Більше інформації Мова, Кількість осіб ...
Мова Кількість осіб Відсоток
угорська 1696 94,27 %
українська 94 5,23 %
російська 8 0,44 %
інші 1 0,06 %
Закрити

Політика

Узагальнити
Перспектива

Голова сільської ради — Бочкої Василь Васильович, 1958 року народження, вперше обраний у 2006 році. Інтереси громади представляють 14 депутатів сільської ради[10][11][12]:

Більше інформації Партія, Кількість депутатів ...
Партія Кількість депутатів Відсоток
самовисування 12 85,71 %
«КМКС» Партія угорців України 2 14,29 %
Закрити

На виборах у селі Запсонь працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні будинку культури. Результати виборів:

Транспорт

Через село проходять територіальні автомобільні дороги Т 0707 і Т 0731. Також тут розташована лінійна пасажирська залізнична станція «Косини», де зупиняються приміські поїзди.

Відомі уродженці

Туристичні місця

Узагальнити
Перспектива


- Центральноєвропейська геодезична дуга - об‘єкт який охороняється ЮНЕСКО, знаходиться в селі.

- меморіальний пам'ятник на честь односельчан, загиблих у Другій світовій війні та жертвам сталінського режиму

- 1797 року в селі вирішили побудувати кам'яний храм

-  урочище з трьома різними культурними шарами. Археологи датували їх епохою пізнього палеоліту (30-20 тисяч років тому), неоліту (V тис. до н. е.) та мідної доби (IV тис. до н. е.).

- Урочище «Ководомб». Виявлено культурні шари алфелдської мальованої кераміки (неоліт), полгарської культури (енеоліт) та рубежу нашої ери.

- В урочищі Мала Гора, ліворуч та праворуч від дороги Вузлове–Іванівка, знаходиться поселення Кріш-Старчевої культури . Виявлено два житла великих розмірів.

- на території городища «Ководомб» велися розкопки. Городище було розкопано повністю, було вивчено понад 2 000 м². його площі. У цей період були виявлені та обстежені рови, і поселення було віднесено до категорії укріплених городищ. Наслідки широкомасштабних польових досліджень дозволили Потушняку виділити нову археологічну культуру доби середнього неоліту — культуру мальованої кераміки та накреслити етнокультурну ситуацію, що склалася за доби неоліту-енеоліту у північно-східному Потиссі. В урочищі знаходиться цінна археологічна пам'ятка — городище одного з найдавніших відомих укріплень на території України та найдавнішого укріпленого поселення на території Закарпаття. Часом виникнення цього поселення вважається період від кінця V до початку IV тисячоліття до нашої ери. Городище займало майданчик у вигляді кола площею близько 2 — 2,5 гектара. Площа поселення була обмежена та захищена двома кільцями палісаду — внутрішнього та зовнішнього. У просторі між двома палісадами був влаштований рів, у якого було вузьке або гострокутне дно. Глибина рову перевищувала 2 метри.

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.