Залінійне
село в Харківській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село в Харківській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Заліні́йне — село в Україні, у Красноградському районі Харківської області. Населення становить 683 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Малоорчицька сільська рада.
село Залінійне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Красноградський район |
Громада | Зачепилівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA63060010080010108 |
Облікова картка | Залінійне |
Основні дані | |
Засноване | 1775 |
Населення | 683 |
Площа | 3,592 км² |
Густота населення | 190,14 осіб/км² |
Поштовий індекс | 64430 |
Телефонний код | +380 5761 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°10′27″ пн. ш. 35°06′43″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
74 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 64401, Харківська обл., Красноградський р-н, селище Зачепилівка, вул. Центральна, 56 |
Сільський голова | Комаревська Валентина Миколаївна |
Карта | |
Мапа | |
Після ліквідації Зачепилівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Красноградського району[1].
Село Залінійне знаходиться в місці впадання річки Орчик (лівий берег) у річку Оріль (правий берег), примикає до села Малий Орчик, русла обох річок звивисті і сильно заболочені, навколо кілька заболочених озер, на відстані 1 км знаходиться залізнична станція Платформа 108 км.
Поселення бронзової доби розташоване на піщаній дюні правого берега річки Оріль у 1,5 км на південний схід від села, площею близько 1,5 га.[2]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 785 осіб, з яких 337 чоловіків та 448 жінок[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 678 осіб[4].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Відсоток |
---|---|
російська | 74,67 % |
українська | 24,89 % |
білоруська | 0,15 % |
інші | 0,29 % |
Житецький Іродіон Олексійович /н. 08. 04 1851 р., с. Залінійне Полтав. губ., тепер Зачепилівського р-ну Харків. обл. — п. після 1912, Петербург/ — укр. педагог, громад. діяч. Навч. у Полтав. духовн. уч-щі, потім — семінарії. Закін. Київ. ун-т по істфаку (1875); учителював у Глухів. учит. ін-ті, звідки міністр освіти Росії граф Д. Толстой перевів Ж. за Урал, але той не поїхав і вступив на мед. ф-т; у листопаді 1879 за уч. у студ. заколотах заслано до Вятської, а згодом до Астрахан. губерній (тепер РФ); 1885 дозволено служити урядовцем на залізниці, 1908 пішов на відпочинок; є друковані праці, це етнографічні твори: «Астраханские калмыки» (1892), «Очерк быта астраханских казаков» (1893) та ін.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.