Remove ads
ЗУ-23-2 — радянська 23-мм спарена зенітна установка.
| ЗУ-23-2 | |
|---|---|
 | |
| Тип | буксована 23-мм зенітна установка |
| Походження | СРСР |
| Історія використання | |
| На озброєнні | з 1960 |
| Історія виробництва | |
| Розроблено | кінець 1950-их |
| Виготовлення | з 1960 - |
| Характеристики | |
| Вага | 0,95 тонн |
| Довжина | 4,57 м |
| Довжина ствола | 2,008 м |
| Ширина | 2,88 м |
| Висота | 1,22 м |
| Обслуга | 6 |
| Снаряд | 23x152Б |
| Калібр | 23 мм |
| Стволи | 2 |
| Траверс | 360° |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 2,5 км |
ЗУ-23-2 у Вікісховищі | |
Remove ads
Розроблена в кінці 1950-х років для ураження повітряних цілей на висотах до 2,5 км та легкоброньованих цілей до двох кілометрів в бойових порядках військ (індекс по ГРАУ СРСР 2А13). Серійне виробництво почалося в 1955.
У СРСР було вироблено 14000+ ЗУ, також виготовлялась за ліцензією в Болгарії, Польщі, Єгипті та КНР. Виробництво 23 мм боєприпасів ЗУ-23-2 в різний час здійснювалося Єгиптом, Іраном, Ізраїлем, Францією[1], Фінляндією, Нідерландами, Швейцарією, Болгарією, Югославією й ПАР. Використовується як основа ЗСУ-23-4 Шилка.
Remove ads
ЗУ-23-2 була прийнята на озброєння Радянської Армії у 1960 році. Використовувалась під час війни в Афганістані (1979—1989), а також під час громадянських війн у період розпаду СРСР (найперше встановлювалися на різну техніку — від ГАЗ-66 до МТ-ЛБ). У російській армії широко використовувалися під час Чеченських війн.
Широке розповсюдження привело до того, що без цієї установки практично не обходилися війни останнього часу, в тому числі громадянські війни в Лівії та Сирії. Українські установки знаходяться в частинах, які воюють на Донбасі.
Російсько-українська війна
Вже на другий день повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року в Києві було знищено групу російських диверсантів, які пересувались на вантажівці Урал-4320 з встановленою установкою ЗУ-23-2[2].
Українські військові, зокрема 122-а бригада тероборони, яка базується в Одеській області, також отримали на озброєння фінські установки «23 ItK 61» («Sergej»)[3].
Львівські десантники з 80-ї окремої десантно-штурмової бригади збили російський винищувач Су-30 на початку вересня[4][5][6]. Уламки підбитого літака впали неподалік міста Ізюм[7].
Remove ads
Іран
- Mesbah 1 — система ППО на базі ЗУ-23-2 та ПЗРК. Вперше продемонстрована у 2010.
- ZU-23-6 — передсерійний прототип Mesbah-1
Китайська Народна Республіка
- Type 80 — місцева назва ліцензійного ЗУ-23-2, який виготовляється NORINCO. Експортна назва — G-AA-01.
- Giant Bow — також відома як Shengong (神弓). Це назва системи ППО, яка складається з 8 ЗУ Type 80, а також командної машини.
- Giant Bow II — також Shengong-II — модернізована версія на експорт (з 2005). В систему також входять самохідний ЗРК TY-90 та 3D РЛС.
- Type 87 — модернізована версія для снарядів типу 25x183Б. На озброєнні з 1987.
- Type 95 — ЗСУ на базі Type 87.
Польща
- ZU-23-2 — польська назва для базового варіанта. Виготовлявся за ліцензією Zakłady Mechaniczne «Tarnów» S.A. з 1972.
- ZUR-23-2S «Jod» — польський варіант з установкою електрооптичного прицілу GP-1R та пари ПЗРК «Стрела-2M». Використовується з 1988.
- ZUR-23-2KG «Jodek-G» — установка ZUR-23-2S з новим прицілом та парою ПЗРК Grom. Виготовляється з 2002.
- ZUR-23-2KG-I — експортна версія для Індонезії з прицілом CKE-2I.
- Kobra — модульна система ППО близької дії. Типова батарея: 6 ЗУ (найчастіше ZUR-23-2KG), до 6 систем Poprad, командний пост WD-95 та РЛС Radwar MMSR.
- ZUR-23-2KG «Jodek-G» — установка ZUR-23-2S з новим прицілом та парою ПЗРК Grom. Виготовляється з 2002.
- ZU-23-2M «Wróbel» — польська версія ЗУ-23-2 для флоту. Виготовляється з 1979.
- ZU-23-2MR «Wróbel-II» — польський морський комплекс ППО з ZUR-23-2S та ПЗРК «Стрела-2M». Виготовляється з 1986.
- «Hibneryt» — військова система ППО з ЗУ-23-3 на спеціальній армійській вантажівці Star 266. Перш за все об'єднані електричні системи.
- ZU-23-2CP — установка з покращеним лафетом меншої маси, придатним для буксирування на швидкості до 90 км/год. Збільшено ресурс стволів та автоматики, а також замінено зенітний приціл на новий, для вогню по наземних цілях[8].
- ZUR-23-2S «Jod» — польський варіант з установкою електрооптичного прицілу GP-1R та пари ПЗРК «Стрела-2M». Використовується з 1988.
Pilica
Спарена 23-мм гармата (установка ЗУ-23-2) з двома пусковими ЗКР Grom/Piorun лежить в основі ЗРАК (PSR-A) PILICA. Перша батарея якого була передана польським збройним силам в грудні 2020 року[9][10].
До складу батареї PSR-A Pilica входять[9]:
- командний пункт;
- радіолокаційна станція SLR-97, побудована на базі ізраїльського 3D-радара IAI/Elta ELM-2106 NG;
- 6 вогневих установок з артилерійськими тягачами, базовим шасі є Jelcz 442.32 4×4;
- 2 транспортних автомобілі;
- 2 вантажівки для перевезення боєприпасів.
Наведення забезпечується комп'ютеризованою системою, що включає оптичний модуль з тепловізором і лазерним далекоміром. Це дозволяє використовувати кожну вогневу установку PILICA автономно, або ж комплексно як систему ППО ближньої дії (SHORAD)[9].
Російська Федерація
- ЗУ-23M — варіант модернізації КБ «Точмаш» зі встановленою новою системою керування вогнем. Опціонально монтується разом із парою малогабаритних ЗРК типа 9M32M «Стрела-2M» або 9K38 «Игла»
- ЗУ-23M1 — Експортний варіант зі встановленою парою ПЗРК 9M342 «Ігла-С»
Словаччина
- ZU 23M — модернізована версія з автоматичною системою керування вогнем EVPU company. Поставляється в Індію.
Єгипет
- ZU 23-M — ліцензійна версія ЗУ-23. Також має назву SH-23M та виробляється Abu Zaabal Engineering Industries (Завод 100).
- Nile 23 — варіант ЗСУ на базі БТР M113.
- Sinai 23 — подібна Nile 23, однак встановлюється на турелі TA-23E разом з РЛС RA-20S та ПЗРК (або Saqr Eye або FIM-92 Стінгер).
Україна
ДП «КБ „Артилерійське озброєння“», що входить до складу ДК «Укроборонпром» на виконання програми імпортозаміщення, за власні обігові кошти розробило та опанувало виробництво стволів калібром 23-мм — КБА40 для зенітної установки ЗУ-23-2 (2А13). Про це стало відомо на військовій виставці «Зброя та Безпека 2017» в жовтні 2017 року. КБА40 дозволить оперативно замінити аналогічні радянські стволи, які сьогодні використовуються у зенітних установках ЗУ-23-2, що зарекомендувала себе як ефективний засіб знищення як повітряних, так і наземних цілей завдяки високому темпу та дальності стрільби[11].
Реалізація програми зі створення КБА40 потребувала від ДП «КБ „Артилерійське озброєння“» освоєння нових циклів виробництва для підвищення балістичних характеристик автоматичних гармат[11].
У квітні 2020 року на Рівненському полігоні відбувались визначальні відомчі випробування локалізованої версії ЗУ-23-2 (2А13) виробництва компанії «Українська бронетехніка». Випробування здійснювала бригада Державного науково-дослідного інституту випробувань та сертифікації озброєння і військової техніки. За результатами випробувань очікується направлення дослідного зразка на підконтрольну експлуатацію у війська та подальше прийняття модифікації ЗУ-23 на озброєння Збройних сил України[12].
На початку 2021 року стало відомо, що завод «Маяк» освоїв виробництво ЗІП для спареної 23-мм спареної зенітної установки ЗУ-23. Було запущено серійне виробництво запасних частин, інструментів та приладь. На підприємстві також анонсують початок серійного виготовлення ЗІП для капітального ремонту 23-мм спареної зенітної установки ЗУ-23[13].
В жовтні 2021 року стало відомо, що в 169-му навчальному центрі «Десна» встановлено мультимедійний комплекс для навчання обслуги зенітної установки ЗУ-23-2 від КБ «Логіка». Цей комплекс забезпечує імітацію застосування зенітної установки ЗУ-23-2 для тренування обслуги без використання боєприпасів. За допомогою комплексу можна імітувати знищення повітряних та наземних цілей, піхоти й надводних суден[14].
Фінляндія
- ZU-23-2 використовується у Збройних силах Фінляндії під назвою 23 Зенітна гармата 61 (23 ItK 61)
- 23 ItK 95 — фінський варіант модернізації оригінального 23 ItK 61, розроблений Instrumentointi Oy та Vammas Oy. Встановлено новий гіростабілізований приціл, а також лазерний далекомір.
- SAKO 23 мм/87 — морський варіант в модифікації 23 M74, 23 M77, 23 M80 та 23 M85. Використовується разом з ПЗРК Mistral.
Чехія
- ZU-23-2M2 Vlara — комплект для польової модернізації.
Remove ads
Афганістан
Алжир — 60
Вірменія
Азербайджан
Бангладеш
Боснія і Герцеговина — 150
Болгарія — 128
Камбоджа
КНР — Type 80, Type 87
Кабо-Верде — 8
Куба
Кіпр
Джибуті
Еквадор — Type 80[15]
Єгипет — 220 Nile 23 та Sinai 23 + 650 модернізованих з радарним наведенням
Естонія — 198, частина на вантажівках MAN 4520 6x6.
Ефіопія — 10
Фінляндія — 1100
Габон — 24
Грузія — 200
Греція — 523
Гвінея-Бісау — 16
Індія — 800, модернізовані
Індонезія — 14 ZUR-23-KG-I як частина комплексу ППО «Kobra»
Іран
Ірак — встановлюються на МТ-ЛБ польського та болгарського виробництва
Ізраїль — трофейні
Угорщина
Лаос — 2
Латвія — 3 ZU-23-2MR Wróbel II на судах Imanta та Viesturs.
Ліван — 1000+ переважно на M113.
Лівія — 450, переважно на пікапах
Марокко — 160
Молдова — невелика кількість, на БТР-Д
Малі
Монголія
Мозамбік — 150
М'янма — 380 Type 87
Намібія
Нікарагуа — 20
Нігерія — 20
Пакистан — 5200
Перу — 230
Польща — 444 ZUR-23-2 + морська версія
Росія
Західна Сахара — 50
ПАР — 36 «Zumlac» на шасі вантажівки SAMIL 100. Трофейні — Ангола, 1980-ті.
Шрі-Ланка
Сирія
Танзанія — 40
Уганда — 5
Україна
Венесуела — 250 ZU-23M1
В'єтнам
Ємен — 200
Зімбабве — 5
Україна
До 2022 року Сили оборони України мали ЗУ-23-2 радянського та українського виробництва. В рамках МТД для відбиття російської агресії з 2022 року Україна отримувала фінські 23 ItK 61 та польські ZU-23-2CP[8].
Remove ads
Болгарія
Громадянська війна в Лівії
Афганістан
Ірано-іракська війна
Естонія
Remove ads
Remove ads
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads