ЗУ-23-2

ЗУ-23-2 — радянська 23-мм спарена зенітна установка.

ЗУ-23-2
Тип	буксована 23-мм зенітна установка
Походження	СРСР
Історія використання
На озброєнні	з 1960
Історія виробництва
Розроблено	кінець 1950-их
Виготовлення	з 1960 -
Характеристики
Вага	0,95 тонн
Довжина	4,57 м
Довжина ствола	2,008 м
Ширина	2,88 м
Висота	1,22 м
Обслуга	6
Снаряд	23x152Б
Калібр	23 мм
Стволи	2
Траверс	360°
Дальність вогню
Ефективна	2,5 км
ЗУ-23-2 у Вікісховищі

Історія

Розроблена в кінці 1950-х років для ураження повітряних цілей на висотах до 2,5 км та легкоброньованих цілей до двох кілометрів в бойових порядках військ (індекс по ГРАУ СРСР 2А13). Серійне виробництво почалося в 1955.

У СРСР було вироблено 14000+ ЗУ, також виготовлялась за ліцензією в Болгарії, Польщі, Єгипті та КНР. Виробництво 23 мм боєприпасів ЗУ-23-2 в різний час здійснювалося Єгиптом, Іраном, Ізраїлем, Францією^[1], Фінляндією, Нідерландами, Швейцарією, Болгарією, Югославією й ПАР. Використовується як основа ЗСУ-23-4 Шилка.

Бойове застосування

ЗУ-23-2 була прийнята на озброєння Радянської Армії у 1960 році. Використовувалась під час війни в Афганістані (1979—1989), а також під час громадянських війн у період розпаду СРСР (найперше встановлювалися на різну техніку — від ГАЗ-66 до МТ-ЛБ). У російській армії широко використовувалися під час Чеченських війн.

Широке розповсюдження привело до того, що без цієї установки практично не обходилися війни останнього часу, в тому числі громадянські війни в Лівії та Сирії. Українські установки знаходяться в частинах, які воюють на Донбасі.

Російсько-українська війна

Докладніше: Війна на сході України та Російське вторгнення в Україну (2022)

Вже на другий день повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року в Києві було знищено групу російських диверсантів, які пересувались на вантажівці Урал-4320 з встановленою установкою ЗУ-23-2^[2].

Українські військові, зокрема 122-а бригада тероборони, яка базується в Одеській області, також отримали на озброєння фінські установки «23 ItK 61» («Sergej»)^[3].

Львівські десантники з 80-ї окремої десантно-штурмової бригади збили російський винищувач Су-30 на початку вересня^[4][5][6]. Уламки підбитого літака впали неподалік міста Ізюм^[7].

Модифікації та модернізація

Залп з зенітної установки ЗУ-23

Іран

• Mesbah 1 — система ППО на базі ЗУ-23-2 та ПЗРК. Вперше продемонстрована у 2010.
• ZU-23-6 — передсерійний прототип Mesbah-1

Китайська Народна Республіка

• Type 80 — місцева назва ліцензійного ЗУ-23-2, який виготовляється NORINCO. Експортна назва — G-AA-01.
  • Giant Bow — також відома як Shengong (神弓). Це назва системи ППО, яка складається з 8 ЗУ Type 80, а також командної машини.
  • Giant Bow II — також Shengong-II — модернізована версія на експорт (з 2005). В систему також входять самохідний ЗРК TY-90 та 3D РЛС.
• Type 87 — модернізована версія для снарядів типу 25x183Б. На озброєнні з 1987.
  • Type 95 — ЗСУ на базі Type 87.

Польща

Вантажівка Star 266 зі встановленою ZUR-23-2KG

• ZU-23-2 — польська назва для базового варіанта. Виготовлявся за ліцензією Zakłady Mechaniczne «Tarnów» S.A. з 1972.
  • ZUR-23-2S «Jod» — польський варіант з установкою електрооптичного прицілу GP-1R та пари ПЗРК «Стрела-2M». Використовується з 1988.
    • ZUR-23-2KG «Jodek-G» — установка ZUR-23-2S з новим прицілом та парою ПЗРК Grom. Виготовляється з 2002.
      • ZUR-23-2KG-I — експортна версія для Індонезії з прицілом CKE-2I.
      • Kobra — модульна система ППО близької дії. Типова батарея: 6 ЗУ (найчастіше ZUR-23-2KG), до 6 систем Poprad, командний пост WD-95 та РЛС Radwar MMSR.
  • ZU-23-2M «Wróbel» — польська версія ЗУ-23-2 для флоту. Виготовляється з 1979.
  • ZU-23-2MR «Wróbel-II» — польський морський комплекс ППО з ZUR-23-2S та ПЗРК «Стрела-2M». Виготовляється з 1986.
    • «Hibneryt» — військова система ППО з ЗУ-23-3 на спеціальній армійській вантажівці Star 266. Перш за все об'єднані електричні системи.
  • ZU-23-2CP — установка з покращеним лафетом меншої маси, придатним для буксирування на швидкості до 90 км/год. Збільшено ресурс стволів та автоматики, а також замінено зенітний приціл на новий, для вогню по наземних цілях^[8].

Pilica

Докладніше: PSR-A Pilica

Спарена 23-мм гармата (установка ЗУ-23-2) з двома пусковими ЗКР Grom/Piorun лежить в основі ЗРАК (PSR-A) PILICA. Перша батарея якого була передана польським збройним силам в грудні 2020 року^[9][10].

До складу батареї PSR-A Pilica входять^[9]:

• командний пункт;
• радіолокаційна станція SLR-97, побудована на базі ізраїльського 3D-радара IAI/Elta ELM-2106 NG;
• 6 вогневих установок з артилерійськими тягачами, базовим шасі є Jelcz 442.32 4×4;
• 2 транспортних автомобілі;
• 2 вантажівки для перевезення боєприпасів.

Наведення забезпечується комп'ютеризованою системою, що включає оптичний модуль з тепловізором і лазерним далекоміром. Це дозволяє використовувати кожну вогневу установку PILICA автономно, або ж комплексно як систему ППО ближньої дії (SHORAD)^[9].

Російська Федерація

Білоруська ЗУ-23-2

• ЗУ-23M — варіант модернізації КБ «Точмаш» зі встановленою новою системою керування вогнем. Опціонально монтується разом із парою малогабаритних ЗРК типа 9M32M «Стрела-2M» або 9K38 «Игла»
• ЗУ-23M1 — Експортний варіант зі встановленою парою ПЗРК 9M342 «Ігла-С»

Словаччина

• ZU 23M — модернізована версія з автоматичною системою керування вогнем EVPU company. Поставляється в Індію.

Єгипет

• ZU 23-M — ліцензійна версія ЗУ-23. Також має назву SH-23M та виробляється Abu Zaabal Engineering Industries (Завод 100).
  • Nile 23 — варіант ЗСУ на базі БТР M113.
  • Sinai 23 — подібна Nile 23, однак встановлюється на турелі TA-23E разом з РЛС RA-20S та ПЗРК (або Saqr Eye або FIM-92 Стінгер).

Україна

ДП «КБ „Артилерійське озброєння“», що входить до складу ДК «Укроборонпром» на виконання програми імпортозаміщення, за власні обігові кошти розробило та опанувало виробництво стволів калібром 23-мм — КБА40 для зенітної установки ЗУ-23-2 (2А13). Про це стало відомо на військовій виставці «Зброя та Безпека 2017» в жовтні 2017 року. КБА40 дозволить оперативно замінити аналогічні радянські стволи, які сьогодні використовуються у зенітних установках ЗУ-23-2, що зарекомендувала себе як ефективний засіб знищення як повітряних, так і наземних цілей завдяки високому темпу та дальності стрільби^[11].

Реалізація програми зі створення КБА40 потребувала від ДП «КБ „Артилерійське озброєння“» освоєння нових циклів виробництва для підвищення балістичних характеристик автоматичних гармат^[11].

У квітні 2020 року на Рівненському полігоні відбувались визначальні відомчі випробування локалізованої версії ЗУ-23-2 (2А13) виробництва компанії «Українська бронетехніка». Випробування здійснювала бригада Державного науково-дослідного інституту випробувань та сертифікації озброєння і військової техніки. За результатами випробувань очікується направлення дослідного зразка на підконтрольну експлуатацію у війська та подальше прийняття модифікації ЗУ-23 на озброєння Збройних сил України^[12].

На початку 2021 року стало відомо, що завод «Маяк» освоїв виробництво ЗІП для спареної 23-мм спареної зенітної установки ЗУ-23. Було запущено серійне виробництво запасних частин, інструментів та приладь. На підприємстві також анонсують початок серійного виготовлення ЗІП для капітального ремонту 23-мм спареної зенітної установки ЗУ-23^[13].

В жовтні 2021 року стало відомо, що в 169-му навчальному центрі «Десна» встановлено мультимедійний комплекс для навчання обслуги зенітної установки ЗУ-23-2 від КБ «Логіка». Цей комплекс забезпечує імітацію застосування зенітної установки ЗУ-23-2 для тренування обслуги без використання боєприпасів. За допомогою комплексу можна імітувати знищення повітряних та наземних цілей, піхоти й надводних суден^[14].

Фінляндія

• ZU-23-2 використовується у Збройних силах Фінляндії під назвою 23 Зенітна гармата 61 (23 ItK 61)
• 23 ItK 95 — фінський варіант модернізації оригінального 23 ItK 61, розроблений Instrumentointi Oy та Vammas Oy. Встановлено новий гіростабілізований приціл, а також лазерний далекомір.
• SAKO 23 мм/87 — морський варіант в модифікації 23 M74, 23 M77, 23 M80 та 23 M85. Використовується разом з ПЗРК Mistral.

Чехія

• ZU-23-2M2 Vlara — комплект для польової модернізації.

Оператори

•  Афганістан
•  Алжир — 60
•  Вірменія
•  Азербайджан
•  Бангладеш
•  Боснія і Герцеговина — 150
•  Болгарія — 128
•  Камбоджа
•  КНР — Type 80, Type 87
•  Кабо-Верде — 8
•  Куба
•  Кіпр
•  Джибуті
•  Еквадор — Type 80^[15]
•  Єгипет — 220 Nile 23 та Sinai 23 + 650 модернізованих з радарним наведенням
•  Естонія — 198, частина на вантажівках MAN 4520 6x6.
•  Ефіопія — 10
•  Фінляндія — 1100
•  Габон — 24
•  Грузія — 200
•  Греція — 523
•  Гвінея-Бісау — 16
•  Індія — 800, модернізовані
•  Індонезія — 14 ZUR-23-KG-I як частина комплексу ППО «Kobra»
•  Іран
•  Ірак — встановлюються на МТ-ЛБ польського та болгарського виробництва
•  Ізраїль — трофейні
•  Угорщина
•  Лаос — 2
•  Латвія — 3 ZU-23-2MR Wróbel II на судах Imanta та Viesturs.
•  Ліван — 1000+ переважно на M113.
•  Лівія — 450, переважно на пікапах
•  Марокко — 160
•  Молдова — невелика кількість, на БТР-Д
•  Малі
•  Монголія
•  Мозамбік — 150
•  М'янма — 380 Type 87
•  Намібія
•  Нікарагуа — 20
•  Нігерія — 20
•  Пакистан — 5200
• Перу — 230
•  Польща — 444 ZUR-23-2 + морська версія
•  Росія
•  Західна Сахара — 50
• ПАР — 36 «Zumlac» на шасі вантажівки SAMIL 100. Трофейні — Ангола, 1980-ті.
•  Шрі-Ланка
•  Сирія
•  Танзанія — 40
•  Уганда — 5
•  Україна
•  Венесуела — 250 ZU-23M1
• В'єтнам
•  Ємен — 200
•  Зімбабве — 5

Україна

До 2022 року Сили оборони України мали ЗУ-23-2 радянського та українського виробництва. В рамках МТД для відбиття російської агресії з 2022 року Україна отримувала фінські 23 ItK 61 та польські ZU-23-2CP^[8].

Галерея

• 
  Болгарія
• 
  Громадянська війна в Лівії
• 
  Афганістан
• 
  Ірано-іракська війна
• 
  Естонія

Примітки

1. Jane's Armour and Artillery 1985—1986, p. 730
2. Mick F. (25 березня 2022). Weapons & equipment seized from alleged Russian saboteurs in Ukraine (2022). Armament Research Services. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
3. Тероборону озброїли фінськими зенітними установками “23 ItK 61”. Мілітарний. 26 серпня 2022.
4. Львівські десантники збили з ЗУ-23 ворожий багатоцільовий винищувач Су-30 (укр.), процитовано 14 вересня 2022
5. Уламки Су-30СМ ВКС росії RF-81773 (62 червоний). Telegram. Оперативний ЗСУ. 13 вересня 2022. Процитовано 21 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
6. Десантники із зенітної установки збили ворожий винищувач Су-30. Укрінформ. 14 вересня 2022.
7. Рашисти так стрімко тікали з Харківщини, що залишили "підказку" для кращого знищення їх Су-30СМ (фото). Defense Express. 13 вересня 2022.
8. До України надійшли нові зенітки ZU-23-2CP. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 4 вересня 2023. Процитовано 4 вересня 2023.
9. Польська армія отримала першу батарею ЗРАК PILICA. Ukrainian Military Pages. 20 грудня 2020. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 21 грудня 2020.
10. Pierwsza Pilica w służbie [WIDEO]. DEFENCE 24 - Siły zbrojne. 18 грудня 2020. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 21 грудня 2020.
11. КБА40 – 23-мм ствол для зенітної установки. Військові сторінки України. 15.10.17. Архів оригіналу за 15 жовтня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017.
12. Люксіков Михайло (22 квітня 2020). В Україні локалізували ЗУ-23. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
13. Завод «Маяк» освоїв виробництво ЗІП для ЗУ-23. Український мілітарний портал. 5 січня 2021. Архів оригіналу за 5 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
14. Козацький Саня (25 жовтня 2021). Українські зенітники на симуляторі вчаться знищувати повітряні та наземні цілі. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
15. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 6 грудня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

• Змагання за звання кращого розрахунку ЗУ-23 в Україні