Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
50°17′6″ пн. ш. 28°36′54″ сх. д.
| Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова | |
|---|---|
| ЖВІ | |
 | |
 | |
Житомир,  Україна | |
| Тип | заклад вищої освіти |
| Країна | Україна |
| Засновано | 8 грудня 1919 |
| Ректор | Шевченко Олексій Миколайович, Україна |
| Адреса | 10004, м. Житомир, просп. Миру, 22 |
| Сайт | kzmi.mil.gov.ua |
 | |
Жито́мирський військо́вий інститу́т і́мені С. П. Корольо́ва — державний вищий навчальний заклад ІІІ рівня акредитації. Утворений у 1919 році як навчальний заклад, що готує фахівців протиповітряної оборони. На сьогоднішній день (2020 рік) готує, як військових, так і цивільних фахівців у галузях радіотехніки, системної інженерії, інформаційної та кібернетичної безпеки тощо. Інститут має велику наукову школу, досліджує та розробляє роботизовані системи військового призначення. Має досвід участі в бойових діях (серед цього й — на Сході України).
Попередником навчального закладу можна вважати перші у світі курси протиповітряної оборони, які були створені 8 грудня 1914 року. Ті курси очолив начальник Офіцерської електротехнічної школи (місто Петроград) генерал-майор Георгій Бурман та керував ними під час Першої світової війни[1].
Але після Жовтневого перевороту 1917 року курси припинили своє існування, наступності підготовки фахівців протиповітряної оборони не відбулося.
У лютому 1918 року в РСЧА почались заходи зі створення (відтворення) зенітної артилерії та системи підготовки кадрів до неї. В червні 1918 року у Петрограді було створено Управління завідувача з формування зенітних батарей. У листопаді того ж року Управління було переведено до Калуги.
З метою якісної організації та систематичного навчання комскладу протилітакових батарей 13 лютого 1919 року завідувач формуванням зенітних батарей РСЧА Б.П.Ненашев наказом № 34 встановив: «...нова справа боротьби з повітряним флотом настійно вимагає грунтовної розробки і передачі досягнутих результатів всім зенітникам. З цією метою і наказую організувати при ввіреному мені управлінні школу стрільби по повітряному флоту, як орган, що розробляє всі галузі зенітної справи, так і навчає командний склад формованих батарей. Заняття розпочати 18-го цього лютого"».[2]
У травні 1919 року Управління було переведено до Нижнього Новгорода. У наказі № 364 від 7 грудня 1919 року новий завідувач формуванням А.Н.Вукотич зажадав: «8-го цього грудня відновити заняття з командним складом управління, перервані через відсутність приміщення, а також приступити до навчання стрільбі колишніх феєрверкерів, що складаються в наявності в змінному складі управління і в 4-й батареї».[3]
З 8 грудня 1919 року в школі стрільби по повітряному флоту почалися заняття, які йдуть практично безперервно до теперішнього часу, незважаючи на проведені передислокації і реорганізації навчальних закладів, зміни профілю підготовки і контингенту навчаємих.
З 1919 до 1934 року це був єдиний в країні військово-навчальний заклад протиповітряної оборони. До війни після Нижнього Новгорода послідовно базувався:
У серпні 1941 року училище було евакуйовано спочатку до Петровська, потім — до Уфи[8]. Після завершення війни інститут був переведений до Житомира (1946)[9]. 1947 року навчальний заклад отримав нову назву — Житомирське Червонопрапорне зенітно-артилерійське училище.
З 31 січня 1968 року училище було переведено в розряд вищих та отримало назву Житомирське вище ракетне командне Червонопрапорне училище ППО[10]. 1973 року училище отримало почесне найменування, отримавши ім'я Ленінського комсомолу[11]. 15 листопада 1979 училище було нагороджено орденом Жовтневої Революції[12].
У 1996–1997 роках навчальний заклад мав статус військового факультету радіоелектроніки при Житомирському інженерно-технологічному інституті, після чого знову став окремим вищим військовим навчальним закладом. 1999 року інституту було надано ім'я Сергія Павловича Корольова[13].
2007 року інститут увійшов до складу Національного авіаційного університету[14], а з 2013 — у складі Державного університету телекомунікацій[15].
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2015 року № 94 Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова вийшов зі складу Державного університету телекомунікацій та став самостійним вищим навчальним закладом[16].
Військовий інститут здійснює підготовку фахівців та наукові дослідження у таких галузях знань:
Серед професорсько-викладацького складу військового інституту 16 % докторів наук та професорів, 65 % кандидатів наук, доцентів і старших наукових співробітників. Окрім того інститут має у своєму складі заслужених працівників освіти України, заслужених діячів науки і техніки України, лауреатів Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужених тренерів України, заслужених раціоналізаторів України.
В інституті активно проводяться пошукові та прикладні наукові дослідження з проблем створення, випробування, бойового застосування, експлуатації, модернізації високотехнологічних систем і засобів озброєння та військової техніки[17].
Курсанти і студенти беруть участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах, тематичних олімпіадах[17][18][19]. В інституті діє спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій[20]. Видається фаховий збірник наукових праць[21]. Регулярно проводяться науково-практичні конференції[22][23][24][25].
Розроблений та створений в інституті діючий макет Центру кібернетичної безпеки використовувався для забезпечення безпеки проведення Чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Макет Комплексу оперативного управління силами та засобами у кризових ситуаціях застосовувався під час військових навчань і тренувань[26].
Загальна площа навчальних приміщень військового інституту становить понад 28 тисяч м2. Аудиторний фонд інституту складається з 6 навчальних корпусів, де обладнано 22 лекційні аудиторії, 39 спеціальні класи, 58 лабораторій, 5 навчальних командних пунктів, 40 класів загального призначення[27] тощо.
Для забезпечення практичної підготовки курсантів і студентів на кафедрах військового інституту створено 8 навчально-лабораторних комплексів та лабораторій, розгорнуто понад 70 класних варіантів комплексів озброєння та військової техніки, обладнано 3 майданчики військової техніки на рухомій базі, розгорнутий значний парк обчислювальної техніки, що включає 23 сучасних спеціалізованих комп'ютерних класів[27].
Навчально-виховний процес забезпечують 2 бібліотеки. Книжковий фонд загальної бібліотеки налічує близько 300 тисяч примірників.
У військовому інституті діє спортивний комплекс з басейном. У розпорядженні курсантів та студентів є стадіон, 3 спортивних зали, 5 спортивних майданчиків, стрілецький тир, полігонна база.
Військовий інститут активно бере участь у програмах міжнародного співробітництва з питань підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації іноземних військових фахівців[17].
Наукові та науково-педагогічні працівники військового інституту беруть участь у міжнародних наукових та науково-практичних конференціях, публікують результати наукових досліджень у закордонних виданнях[28].
Військовий інститут має:
В інституті діють різноманітні спортивні секції:
Найкращі спортсмени інституту беруть участь у чемпіонатах світу, України, Збройних Сил України, чемпіонатах та універсіадах Житомирщини. За останні роки в інституті підготовлено 2 заслужених майстри спорту України, 5 майстрів спорту міжнародного класу, 62 майстри спорту України. Переможцями та призерами чемпіонатів України є 38 спортсменів, чемпіонатів світу — 12. Спортсмени інституту виборюють перші місця на чемпіонатах із шахів, рукопашного бою тощо[29][30].
2002 року було започатковано та щорічно проводиться Міжнародний турнір з гирьового спорту на честь академіка Корольова.
| Фото | Військове звання | Керівник | Роки на посаді | |
|---|---|---|---|---|
| 1 |  |
без звання | Борис Коломенський | 1920-1921 |
| 2 |  |
без звання |
Олександр Мамонтов | 1921-1922 |
| 3 |  |
без звання | Ніл Чудотворцев | 1922-1924 |
| 4 |  |
без звання | Микола Виноградов | 1924-1926 |
| 5 |  |
без звання | Олександр Вукотич | 1927-1931 |
| 6 |  |
без звання | Михайло Семенов | 1931-1934 |
| 7 |  |
комбриг | Микола Рачинський | 1934-1936 |
| 8 |  |
полковник | Павло Абросімов | 1936-1939 |
| 9 |  |
полковник | Іван Морозов | 1939-1942 |
| 10 |  |
полковник | Георгій Кирш | 1942 |
| 11 |  |
полковник | Михайло Рерле | 1942-1944 |
| 12 |  |
полковник | Михайло Кудряшов | 1944-1945 |
| 13 |  |
генерал-майор артилерії | Михайло Рибаков | 1945-1947 |
| 14 |  |
генерал-майор артилерії | Гліб Десницький | 1947-1954 |
| 15 |  |
генерал-майор артилерії | Микола Грабовський | 1954-1960 |
| 16 |  |
генерал-майор артилерії | Петро Харчиков | 1960-1966 |
| 17 |  |
генерал-майор артилерії | Євген Полуектов | 1966-1977 |
| 18 |  |
генерал-майор артилерії | Валентин Кузіков | 1977-1980 |
| 19 |  |
генерал-майор артилерії | Геннадій Воротников | 1980-1982 |
| 20 |  |
генерал-майор артилерії | Борис Бондарев | 1982-1992 |
| 21 |  |
генерал-майор | Дмитро П'ясковський | 1992-2003 |
| 22 |  |
генерал-майор | Михайло Пічугін | 2004-2010 |
| 23 |  |
генерал-майор | Юрій Даник | 2011-2016 |
| 24 |  |
генерал-майор | Олександр Левченко | від 2016 |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
