Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Еріх Бранденбергер (нім. Erich Brandenberger; нар. 15 липня 1892, Аугсбург — пом. 21 червня 1955, Бонн) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал танкових військ (1943) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (1943). За часів Першої світової війни бився на Західному фронті. Після розпаду Німецької імперії в лавах рейхсверу. З приходом нацистів до влади продовжив військову службу, брав активну участь у військових кампаніях Другої світової: у Французькій, в Югославії, у війні проти Радянського Союзу.
Еріх Бранденбергер | |||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Erich Brandenberger | |||||||||||||||||
Народження | 15 липня 1892 Аугсбург, Баварія | ||||||||||||||||
Смерть | 21 червня 1955 (62 роки) Бонн, Північний Рейн-Вестфалія | ||||||||||||||||
Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх | ||||||||||||||||
Приналежність | Райхсгеер Рейхсвер Вермахт | ||||||||||||||||
Вид збройних сил | Сухопутні війська | ||||||||||||||||
Рід військ | артилерія танкові війська | ||||||||||||||||
Освіта | Військове училище Мюнхена | ||||||||||||||||
Роки служби | 1911–1945 | ||||||||||||||||
Звання | Генерал танкових військ | ||||||||||||||||
Формування | XXIII-й армійський корпус | ||||||||||||||||
Командування | 8-ма танкова дивізія XVII-й армійський корпус LIX-й армійський корпус XXIX-й армійський корпус 7-ма армія 19-та армія | ||||||||||||||||
Війни / битви | |||||||||||||||||
Нагороди |
Адольф Роберт Еріх Брандербергер народився 15 липня 1892 в Аугсбурзі в Королівстві Баварія.
Військова кар'єра
1 серпня 1911 року вступив на дійсну військову службу фанен-юнкером у 6-й Баварський полк польової артилерії принца Фердинанда фон Бурбона, герцога фон Калабрійського. Закінчив військове училище в Мюнхені (1913). З 25 жовтня 1913 — лейтенант.
З початку Першої світової війни — на Західному фронті, на штабних посадах рівня батальйон, полк в артилерійських частинах кайзерівської армії. З січня 1917 — обер-лейтенант. З грудня 1917 — командир артилерійської батареї, з серпня 1918 — командир артилерійського дивізіону. За час війни нагороджений Залізними хрестами обох ступенів і ще орденами Німецької імперії.
Після завершення воєнних дій, залишився в лавах збройних сил, у Рейхсвері. У 1919—1920 роках ад'ютант 21-го артилерійського полку сухопутних військ Веймарської республіки. З 1920 по 1936 роки на різних командних, штабних та викладацьких посадах в артилерійських частинах й з'єднаннях. З жовтня 1936 командир 74-го артилерійського полку. Напередодні Другої світової війни — начальник штабу 23-го армійського корпусу (на західному кордоні Німеччини), оберст.
З травня 1940 брав активну участь у Французькій кампанії. З 29 лютого 1941 командир 8-ї танкової дивізії Вермахту, якою командував під час окупації Німеччиною Югославії, а з 22 червня 1941 року брав участь у війні проти Радянського Союзу. У складі групи армій «Північ» танкова дивізія Е. Бранденбергера вела бої в Прибалтиці. 26 червня 1941 у складі 56-го моторизованого корпусу генерала від інфантерії Еріх фон Манштейн у складі 4-ї танкової групи діяла в районі Шауляя, захопила Даугавпілс.
З 10 липня 1941 року 8-ма дивізія стрімко наступала на Новгородському напрямку. У середині липня в результаті контрудару радянських військ потрапила в оточення і проривалася через Сольці на захід. Після прориву з оточення відведена в тил. За грамотні дії в складній ситуації 15 липня 1941 року генерал-майор Еріх Бранденбергер нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.
Восени-взимку 1941 року бої на Ленінградському напрямку. З 1942 року оборонні бої в районі Холма. У серпні 1942 присвоєне військове звання генерал-лейтенант.
У січні — березні 1943 року — командир 59-го армійського корпусу (у районі Великих Лук), потім командир 17-го армійського корпусу, а з листопада 1943 — командир 29-го армійського корпусу (бої в Україні) на Східному фронті. Бої під час Дніпровсько-Карпатської операції в районі Кривого Рогу, потім в Умансько-Ботошанській операції. З серпня 1943 — у званні генерал артилерії. 8 листопада присвоєне звання генерал танкових військ, а 12 листопада 1943 нагороджений дубовим листям до Лицарського хреста (№ 324).
31 серпня 1944 призначений командувачем 7-ї армії на Західному фронті. Бився в Арденнській операції. Наприкінці березня 1945 року отримав посаду командувача 19-ї армії на чолі якої капітулював 6 травня 1945 року американським військам.
Звільнений з полону в 1948 році. Останні роки мешкав у Західній Німеччині, помер 21 червня 1955 в Бонні.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.