Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ентоні Флю (англ. Antony Flew; 11 лютого 1923, Лондон — 8 квітня 2010) — британський філософ, спеціалізувався в аналітичній філософії і філософії релігії.
Ентоні Флю | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 11 лютого 1923[1][2][3] Лондон, Велика Британія | |||
Смерть | 8 квітня 2010[4][1][…] (87 років) Редінг heart attackd | |||
Громадянство (підданство) | Велика Британія | |||
Знання мов | ||||
Діяльність | ||||
Викладав | Абердинський університет, Редінзький університетd, Університет Оксфорда, Йоркський університет і Кілський університетd | |||
Член | Товариство "Мон Пелерін" | |||
Alma mater | Колледж Святого Іоанна, Школа східних і африканських досліджень Лондонського університетуd, Kingswood Schoold і St Faith's Schoold | |||
Визначний твір | ||||
Конфесія | деїзм[5] | |||
Нагороди | почесний член Комітету скептичних розслідуваньd | |||
| ||||
Закінчив лондонську Школу вивчення східних і африканських країн (SOAS), Лондонський університет, служив офіцером розвідки в Королівських ВПС. Після війни закінчив Коледж Святого Іоанна (Оксфорд), був аспірантом відомого вченого Гілберта Райла.
Викладацьку діяльність почав у коледжі Крайст-Черч при Оксфордському університеті. Відтак протягом 11 років викладав філософію в Університеті Абердіна і упродовж 12 років — у Keele University.
У 1973-1983 роках — професор філософії Редінгського університету. Вийшовши у відставку, протягом декількох років читав лекції на півставки в Йоркському університеті в Торонто.
Довгий час вважався одним із видних філософів-раціоналістів, одним з ідейних стовпів сучасного атеїзму, проте в 2004 році переглянув свої погляди і заявив, що Бог існує.
Обрав для себе світогляд атеїста ще в 15 років. Популярність в академічній сфері прийшла до нього в 1950 році після публікації однієї зі статей. Відносив себе до «негативних атеїстів», вважаючи, що богословські передумови не можуть бути ні підтверджені, ні спростовані досвідом. Цьому питанню він присвятив книгу «Теологія і фальсифікація», що стала однією із найбільш цитованих філософських робіт другої половини XX століття. Стверджував, що будь-філософський спір про Всевишнього повинен починатися з презумпції атеїзму, а існування Бога слід доводити[6].
Зміна світогляду філософа почалося з того, що він прийшов до висновку про правильність двох доказів буття Бога, запропонованих Фомою Аквінським — «від задуму» та «від першодвигуна». На його думку, результати досліджень біологами структури молекули ДНК показали неймовірну, незбагненну комплексність всіх її компонентів, необхідних для існування життя, й існування розуму, який і створив цю основу життя. Флю називав абсурдним твердження, що перша основа життя — жива клітина, що володіє незбагненною складністю побудови, — могла утворитись шляхом еволюціонування матерії без душі внаслідок якихось природних умов[6][7].
Втім, при цьому Флю зазначав, що його позиція є деїстичною і далекою від християнських або ісламських вірувань. Таку характеристику Бога могли б дати Аристотель, Джефферсон — сутність, яка стала першопричиною всесвіту, але при цьому не втручається в людські справи[6][8]. Він також стверджував, що не вірить у життя після смерті. Але у своїй останній книзі він трохи в іншій формі описує релігійність: «Якщо ви хочете, щоб Всемогутність заснував релігію, то мені здається, що цей тандем [Ісус і святий Павло] є найкращим вибором»[9]. Його книга «Бог є» описує існування Вищого розуму як єдиний логічний феномен існування Всесвіту. У ній можна знайти також опис, на його думку, помилок книги Річарда Докінза, Деннета, Льюїса Уолперта, Сема Харріса і Віктор Стенджера.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.