Ендемічний зоб

Ендемічний зоб — захворювання, яке характеризується збільшенням щитоподібної залози, частіше без порушення її функції і виникає в певних місцевостях.

Ендемічний зоб
Спеціальність	ендокринологія
Причини	йододефіцит
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10	E00-E02
DiseasesDB	6933
eMedicine	med/1187
MeSH	D006043

На ендемічний зоб хворіють в Україні частіше в західних областях.

Причини і клінічні прояви

Розвиток хвороби спричинює нестача йоду — йододефіцит. Добова потреба організму людини становить 200—220 мкг, а в ендемічних районах організм отримує лише до 50 мкг йоду на добу. Також сприяє захворюванню неповноцінне харчування, інтоксикація, недостатнє надходження в організм цинку, кобальту, міді, брому, тобто, порушення обміну мікроелементів, не виключена роль спадковості.

Окрім дефіциту йоду, причинами появи ендемічного зоба можуть стати:

• недостатність у довкіллі мінеральних речовин — йоду, кобальту, міді, брому, цинку, марганцю;
• споживання у великій кількості продуктів, що справляють струмогенний вплив (капуста, редиска, бруква, ріпа, шпинат, квасоля тощо), адже вони можуть спричинити так званий «капустяний зоб»;
• різні сірковмісні органічні високомолекулярні речовини;
• спадкове порушення йодного обміну;
• інфекційно-токсичні фактори.

Клінічні ознаки — збільшення щитоподібної залози. У міру її збільшення і внаслідок механічного здавлення навколишніх тканин (трахеї, гортані, шийних нервів, вен стравоходу) з'являються неприємні відчуття в ділянці серця, пульсуючий головний біль, порушується ковтання.

У 70-80 % випадків не спостерігається порушення функції щитоподібної залози, в інших випадках може розвиватися її гіпофункція.

Гіпотиреоїдний зоб у дітей призводить до розвитку ендемічного кретинізму зі змінами інтелекту, затримкою росту, глухонімотою, лінивістю, статевим недорозвитком.

Лікування та профілактика

Лікування — призначення мікродоз йоду до повної нормалізації розмірів щитоподібної залози, а в більше тяжких випадках — призначення тиреоїдину (0,1-0,2 г) на добу у комплексі з полівітамінами. При великих розмірах щитоподібної залози і здавлення навколишніх тканин удаються до хірургічного втручання.

Профілактика — йодування солі, повноцінне харчування.

Див. також

• Зоб (хвороба)

Посилання

• Iodine: The Universal Nutrient Article
• IodineSource [Архівовано 28 серпня 2009 у Wayback Machine.]
• Orthoiodosupplementation [Архівовано 9 січня 2010 у Wayback Machine.]
• Iodine and the Body [Архівовано 10 січня 2010 у Wayback Machine.]
• Iodine — Special Topics [Архівовано 7 січня 2010 у Wayback Machine.]
• Can Africa meet the goal of eliminating iodine-deficiency disorders by the year 2000? [Архівовано 26 грудня 2010 у Wayback Machine.]
• Network for Sustained Elimination of Iodine Deficiency [Архівовано 31 жовтня 2005 у Wayback Machine.]
• ^{[недоступне посилання з серпня 2019]} Goiter and Other Iodine Deficiency Disorders: A Systematic Review of Epidemiological Studies to Deconstruct the Complex Web Archives of Medical Research, Volume 38, Issue 1, January 2007, Pages 1–14. Atul Kotwal, Ritu Priya and Imrana Qadeer.