Remove ads
Діпросталь (скорочення від Державний інститут з проектування підприємств з виробництва сталі, повна назва — Науково-дослідний проектний інститут металургійної промисловості «Діпросталь», також «Гіпросталь»,[1][2] від вживаної за СРСР назви рос. Гипросталь) — галузева установа з проєктування виробничих потужностей підприємств металургійної промисловості. Розташований у Харкові. Підпорядкований Міністерствуву промислової політики України. З 2004 року є відокремленим структурним підрозділом Українського науково-технічного центру «Енергосталь». Основний напрям діяльності — комплексне проєктування об'єктів агломераційного, доменного, сталеплавильного, феросплавного, прокатного, трубного виробництв металургійних підприємств; виконує функції головної установи з комплексного проєктування підприємств феросплавного виробництва та механізації трудомістких робіт у феросплавному виробництві. Заснований 1928 року у Харкові.
| Тип | проєктний інститут |
|---|---|
| Галузь | чорна металургія |
| Спеціалізація | проєктування виробничих потужностей підприємств металургійної промисловості |
| Засновано | 1928 |
| Штаб-квартира | |
Remove ads
Заснований 1928 року у Харкові як Український інститут з проєктування нових і реконструкції діючих металургійних підприємств Півдня (мався на увазі Південь СРСР). Від 1930 року — Державний інститут з проєктування підприємств об'єднання металургійної, залізорудної та марганцевої промисловості «Діпросталь» з філіями в Дніпропетровську, Одесі та Ростові-на-Дону (РРФСР). Під час 2-ї світової війни Інститут було евакуйовано у місто Златоуст (Челябінська область, РРФСР).[3] У евакуації Діпросталь вела роботу з забезпечення технічною документацією будівництва цехів і заводів чорної металургії у східних районах СРСР.[3][4] У 1941—1944 роках за проєктами «Діпросталі» на Сході СРСР збудовані та введені в дію 3 доменні печі загальним об'ємом 3340 м³; 2 конвертори з загальною садкою 30 т; 6 мартенівських печей з садкою по 110—130 т; 6 електропечей з садкою по 10–20 т; 15 електроферосплавних печей потужністю 2,5–10,5 МВА; прокатні стани 240, 280 та 320 тощо. З відбиттям з Харкова і Донбасу фашистських військ, Дніпросталь приступила до проєктування по відновленню південної металургії, організувавши Харківське відділення і п'ять комплексних бригад на найважливіших заводах Донбасу.[4] у 1943–45 роках відновлені та побудовані на заводах Донбасу 11 доменних та 24 мартенівських печей, 12 прокатних станів.[3]
У 2004 році Діпросталь рішенням Мінпромполітики було приєднано до державного науково-технічного центру «Енергосталь», який колись був відділком Діпросталі й у 1967 році став окремою структурою.
Remove ads
Фахівці інституту спільно з науковими та машинобудівними установами спроєктували та впровадили у виробництво перший радянський блюмінг 1150 потужністю 1,2 млн т на рік на Макіївському та Дніпровському (місто Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) металургійних заводах; перші радянські агломераційні фабрики на Єнакіївському, Макіївському, Дніпровському та Камиш-Бурунському (місто Керч, Крим) металургійних заводах; перше у світі випарне охолодження металургійних агрегатів на низці підприємств СРСР.[3]
Діпросталь є генеральним проєктувальником металургійних заводів Комунарського (Алчевського), Макіївського, Донецького, Єнакіївського, Краматорського, Костянтинівського і Керченського в Україні, а також Сулинського і Златоустівського у РФ.[5] Це означає, що більшість об'єктів цих підприємств було спроєктовано Діпросталлю, або під її керівництвом. Будучи головним інститутом феросплавної промисловості СРСР, Діпросталь зробив великий внесок у розвиток і технічний прогрес цієї важливої підгалузі чорної металургії.[5] Діпросталь (у складі Енергосталі) у 2009—2011 роках розробив технологію виробництва на Єнисейському феросплавному заводі (станом на 2017 рік ще не введений в дію завод у місті Красноярськ, РФ).
Remove ads
- Орден Трудового Червоного Прапора, 1977 — за значний внесок у розвиток вітчизняної металургії.
- З 2001 року у приміщенні інституту «Діпросталь» в Харкові перебувало почесне консульство Іраку в Україні.[6]
- Ю. Г. Банников, В. В. Сачко (2007). «Діпроста́ль» Науково-дослідний проектний інститут металургійної промисловості. Енциклопедія сучасної України (електронне видання). Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано лютий 2018.
Remove ads
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads