Дух

Дух — принцип життя в енергії в людині і тваринах, певного часу вважався (і вважається в певних колах сьогодні) істотою, яка складається з особливо витонченої субстанції, такої як дихання чи тепле повітря, відокремлюваної від тіла, таємничої за природою, і приписуваної божественному походженню.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дух (значення).

Дух

Дух у Вікісховищі

Усі значення

• Об'єкт («організм»), під яким розуміється частина людської істоти, яка є нетілесною і невидимою і характеризується розумовими здібностями, особистістю, самосвідомістю, і волею; іншими словами просто розум протиставлений тілу.

• Субстанція чи універсальний аспект реальності, який вважається незалежним від матерії, і якій він є також протилежним.

• У Біблії — творча та животворна сила чи божественний вплив Бога (Йоіла 2:28).

• Раціональна, надприродна істота без матеріального тіла, як янгол, демон, ельф, фея і т. д.; більш специфічно — така ж істота з певним характером чи особливим місцеперебуванням, чи полем дії: злий дух.

• Відокремлена від тіла душа, уважна, як очевидною для відчуттів, часто як видима чи що має якийсь вид матеріального тіла: привид, мара: Гамлет бачив дух свого батька.

• Особа, що розглядається у відношенні до будь-якої особливої діяльності, характеристики чи темпераменту: ведучий дух в громаді.

• Стан розуму, настрій, темперамент: Успіх підняв його духа

• Жвавість або енергія; пристрасть; ривок; стрімкий дух; вогонь: напад зроблений з духом.

• Гаряча вірність чи відданість: шкільний дух

• Емоційна частина чи почуттєва частина людини; іншими словами просто серце.

• Характерний темперамент чи нахил періоду або руху: дух Реформації.

• В середньовічній фізіології, один з трьох ступенів духа з яких складається людське тіло: природний дух, розміщений в печінці, якому підпорядковуються процеси харчування, росту та розмноження; життєвий дух, розміщений в серці, і який циркулює тепло і життя через тіло; тваринний дух, розташований в мозку, який керує мисленням і передає здатність руху і відчуттів до і через нерви.
• Дихання; життя

У фольклорі

Спрайт

Спрайт (англ. «Sprite») — це надприродна істота в європейській міфології. Їх часто зображують у вигляді казкових істот або у вигляді ефірної сутності.

Слово «спрайт» походить від латинського «spiritus» («дух») через французьке «esprit». Варіації цього терміну включають «spright» і кельтське «spriggan». У європейському фольклорі цей термін переважно вживають щодо ельфів і фей, а в сучасній англійській мові рідко вживають стосовно духів.

Віра у Спрайтів

Принц дякує духу Води, із твору «Принцеси Нікого: Казка про казкову країну» (1884) Ендрю Ленга (ілюстрація Річарда Дойла)

Віра в мініатюрних істот, таких як спрайти, ельфи, феї тощо, була поширена в багатьох частинах світу, і певною мірою все ще може зустрічатися в неодуховних і релігійних рухах, таких як «неодруїдизм» та «Асатру». У деяких елементальних магіях спрайт часто вважається елементалем повітря (див. також Сильф).

Дух Води (Спрайт)

«Танцюючі феї» шведського художника Августа Мальмстрема

За словами алхіміка Парацельса, водяний дух (також званий водяною феєю) — це загальний термін яким позначають духа елементала пов'язаного зі стихією води. Кажуть, що водяні спрайти можуть дихати водою або повітрям, а іноді й літати.

Ці істоти існують у міфології різних груп. Стародавні греки знали кілька типів водяних німф, таких як наяди (або ніяди), які були божественними істотами, які правило знаходилися в одному місці^[1] і таким чином відрізнялися від богів або фізичних істот. У Слов'янській міфології вони знані як Самовіли.

Водяні духи відрізняються від матеріальних істот, таких як селкі, морські діви та сирени, оскільки вони не є суто фізичними істотами й більше схожі на місцевих божеств, ніж на тварин.^[2]

Див. також

• Дух (філософія)
• Рух
• Розум
• Характер
• Хоробрість
• Привид

Джерела та література

• С. Кримський. Дух // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• Лобовик Б. Дух // Українська Релігієзнавча Енциклопедія

Посилання

• Дух [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 392-393. — 1000 екз.

Примітки

1. Table 4: Linear mixed effect model of five geographical and socioeconomic variables in which attended school and the place of residence were selected as random effects (a sample of 1,708 males for which all data were available). dx.doi.org. Процитовано 13 червня 2023.
2. Simpson, Jacqueline (2000). A Dictionary of English Folklore. Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0198607663.