Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Дрю Струзан (англ. Drew Struzan) (нар. 14 травня 1947 року, Орегон, штат Орегон, США) — відомий американський художник, автор багатьох обкладинок музичних альбомів, книжкових обкладинок, обкладинок коміксів, кіно-рекламних постерів і плакатів. Автор постерів до більш як 150 картин, включаючи «Зоряні війни», «Індіана Джонс», «Рембо», «Назад у майбутнє».
| Дрю Струзан | ||||
|---|---|---|---|---|
| Drew Struzan | ||||
.jpg) | ||||
| При народженні | Дрю Струзан | |||
| Народження | 18 березня 1947[1] (77 років) Орегон, Орегон, США | |||
| Країна |  США | |||
| Жанр | портрет, ілюстрація | |||
| Навчання | Art Center College of Designd | |||
| Діяльність | ілюстратор, художник | |||
| Напрямок | наукова фантастика, фентезі | |||
| Роботи в колекції | Eye Filmmuseumd[2] | |||
| Нагороди | ||||
| Автограф |  | |||
| Сайт | drewstruzan.com | |||
|
| ||||
 Дрю Струзан у Вікісховищі | ||||
Дрю Струзан народився 14 травня 1947 року в Орегоні, штат Орегон[3]. У 1965 році у віці 18 років поступив в Центральний мистецький коледж дизайну в Західному Лос-Анджелесі в Каліфорнії[4] . Вчитель Струзана порадив молодому художнику звернути увагу, з одного боку, на витончені мистецтва, з другого — на ремесло ілюстрування, зазначивши, що в першому випадку він зможе малювати, що йому захочеться, а в другому — заробляти гроші. Струзан вирішив стати ілюстратором[5]. Незабаром він одружився і став батьком. На початку кар'єри Струзан продавав свої роботи і виконував невеликі замовлення. В 1970 році він закінчив коледж із ступенем бакалавра мистецтв. А через деякий час він отримав посаду викладача в цьому ж коледжі.
Про свою кар'єру Струзан розповідає: «Я був бідний і вічно голодний. Робота ілюстратора давала гроші на хліб, це було простіше, ніж робота з галереями. В дитинстві у мене нічого не було. Я малював на туалетному папері — єдиному папері, який був під рукою. Це все, що у мене було в минулому. Ймовірно, саме тому я люблю малювати сьогодні.»[6].
Після закінчення коледжу Струзан залишився жити в Лос-Анджелесі, де агентство «Pacific Eye & Ear» забезпечило його роботою в студії дизайну. Там він почав створювати обкладинки для музичних альбомів під керівництвом Ерні Цефалу. У наступні п'ять років Струзан створив обкладинки для величезної кількості музикантів, включаючи «Tony Orlando and Dawn», «The Beach Boys», «Bee Gees», Роя Орбісона, «Black Sabbath», Гленна Міллера, «Iron Butterfly», «Bach», «Earth, Wind & Fire» і «Liberace». Також він створив обкладинку альбому «Welcome to My Nightmare» Еліса Купера, яку журнал «Rolling Stone» включив в список «Top 100 Album Covers Of All Time». Незважаючи на визнання, Струзан заробляв від $150 до $250 за обкладинку.
Разом з другом з кіно-індустрії, Струзан заснував маленьку компанію «Pencil Pushers», що проіснувала вісім років. До того часу Струзан освоїв техніку роботи з аерографом, що стала його візитною карткою. Перший постер до фільму Струзан написав у 1975 році, в основному працюючи над постерами фільмів категорії «Б» — «Імперія мурах», «Їжа богів» та ін. В 1977 році Джордж Лукас звернувся до художника Чарльза Уайта III, товариша Струзана, щоб той намалював постер для картини «Зоряні війни». Уайт, який не спеціалізувався на портретах, передав роботу Струзану. У підсумку, Струзан намалював портрети, а Уайт — космічні кораблі, роботів і Дарта Вейдера. У 1970-і-1980-і роки працював над постерами таких фільмів, як «Той, хто біжить по лезу», «Поліцейська академія», «Назад у майбутнє», «Маппети», «Перша кров», «Ризикований бізнес», «Американський хвіст», «Бовдури» та ін. В цей час Струзан створював вже близько 10 постерів на рік. Продовжуючи роботу з Джорджем Лукасом, Струзан став автором логотипу компанії «Industrial Light & Magic», а також створив постери до фільмів «Зоряні війни» і «Індіана Джонс» — роботи Дрю використовувалися як головні рекламні матеріали картин. Згодом Струзан створив постери й обкладинки з нагоди випуску картин на відеоносіях, а також для повторного виходу в прокат, обкладинки різної супутньої продукції (книг, відео-ігор, афіш атракціонів та ін).
У 1990-ті, коли розвиток комп'ютерних технологій змінило процес створення постерів, Струзан починає освоювати нові території, працюючи в індустрії коміксів, колекційного мистецтва та сувенірної продукції. Паралельно Струзан створює постери до картин «Гак», «Хеллбой» і «Гаррі Поттер і філософський камінь». Пише інші роботи, включаючи портрет принцеси Діани[7], арт до настільної гри «Clue» (видання 1996 року) і поштові марки[8][9].
З 1995 по 1997 роки роботи Струзана виставлялися в Японії.
У 1999 році відбулася виставка «Drew: Art Of The Cinema» в музеї Нормана Роквелла у Стокбриджі, штат Массачусетс[10] Працюючи над першим епізодом «Зоряних воєн» Джордж Лукас встановив жорсткі умови, згідно з якими роботи Струзана стануть єдиними, які беруть участь у рекламній кампанії картини за кордоном, а самі роботи не можуть бути змінені ні в якому вигляді[11].
Закінчивши тривалу роботу над постерами до картини «Індіана Джонс і Королівство кришталевого черепа», 3 вересня 2008 року Струзан оголосив про те, що закінчує свою кар'єру.[12]
У 2009 разом з Джимом Сандерсом зі студії «Reel Ideas» попрацював над DVD-релізом про створення постеру до фільму «Хеллбой: Герой з пекла», демонструючи кожен етап створення постера. Зйомки проходили в студії Струзана. У лютому 2009 відбулася виставка «Drew Struzan: An artist's Vision» в Нулеус-Галері в Алгамбре, штату Каліфорнія — там були виставлені вибрані роботи художника за останні 10 років.[13] У вересні 2009 роботи Струзана з нагоди 50-річного ювілею ляльки «Барбі» були опубліковані в журналі «Kurv». У 2010 році режисер Ерік Шаркі зняв документальний фільм «Drew: The Man Behind The Poster», розповідає про життя і творчість Струзана. Фільм також містив інтерв'ю з діячами кіно і зірками фільмів, до яких Струзан створював постери. У зйомках взяли участь Гаррісон Форд, Джордж Лукас, Майкл Джей Фокс, Гільєрмо дель Торо, Стівен Спілберг і Томас Джейн. Музику до фільму написав володар кількох премій, композитор Райан Шор.
У Струзана є дружина Ділан і син на ім'я Крістіан. Дрю працює в майстерні свого будинку в Каліфорнії[14]
|
|
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
